Бути мамою чи татом — це непроста робота, від якої немає відпусток чи перерв. Ти несеш відповідальність за життя, здоров’я та благополуччя своєї дитини з моменту її народження.
Та навіть у цьому вирі подій та відповідальності дорослим важливо знаходити час на себе. Адже, як говорить відомий вислів, щасливі батьки — щаслива дитина.
Однак поєднуючи роботу, стосунки і батьківство, де треба викладатися на всі 100%, буває складно лишати ресурс ще й на себе.
Де знайти час на себе й приділяти його без почуття провини, розповіла психотерапевтка Анна Кочуренко.
Батьки хочуть дати своєму малюку усе найкраще. Вони прагнуть задовольнити усі потреби — від матеріальних до емоційних.
Звісно, якісно проведений час з дитиною без гаджетів — необхідність. Однак не менш важливо проводити якісно час наодинці. Та буває важко дозволити собі це, адже з’являється думка, що ти робиш недостатньо.
Варто змиритися, що у статусі батьківства ідеально не буде, потрібно дослухатися до себе та делегувати усе, що можеш. Встигати все нереально, — стверджує експертка.
— Не слухай тих, хто каже, як гармонійно поєднує все: і батьківство, і кар’єру, і хобі, і хатні справи.Тобі однозначно щось недоговорюють, наприклад, що з дітьми допомагають батьки або няні.
Батьківство, особливо під час війни, можна описати як роботу, яка вимагає прийняття неідеальності та незапланованості. А синдром відмінника(-ці) може тут тільки нашкодити.
Психологиня радить батькам залишити свою вимогливість у минулому та нарешті відчепитися від себе.
Проводити час наодинці з собою важливо. Однак при цьому треба не підміняти поняття. Наприклад, 15 хвилин у душі чи миття посуду й прибирання — це не схоже на час для себе. Виняток, якщо ти щирий(-а) фанат(-ка) цієї справи.
Тим часом можливість провести час тільки з собою — це важливий аспект для здорового самопочуття:
Тож попри безумовну любов до дитини, проведений час з нею — це зовсім не поповнення ресурсу.
Натомість додаткові дві години сну, побачення з собою у кав’ярні, тренування, хобі чи просто лежання на дивані з книгою — це те, що ти робиш, не задовільняючи потреби дитини, партнера, батьків, роботодавця.
Психотерапевтка радить організовувати собі тривалий відпочинок. Адже уривчасті паузи по 15 хвилин не дадуть повноцінного відновлення.
Наприклад, якщо вирішиш організувати собі вихідний, то це має бути день без роботи, прибирання, миття посуду та інших справ.
Ніхто про тебе не потурбується, окрім тебе самого(-ї). Це твій дорослий обов’язок, — зазначає експертка.
Якщо ж нехтувати часом для себе й перетворитися на робота, який від ранку до ночі працює на благо когось, то незабаром можна познайомитися з емоційним вигоранням.
Отож ознаками того, що ти на шляху до вигорання й остаточно втратив(-ла) баланс, такі:
Про інші неочевидні симптоми вигорання ми писали раніше.
Хоч би як складно не було поєднувати батьківство з іншими сферами життя, час на себе все ж необхідний. Щоб його знайти, психологиня радить:
Чим менша дитина, тим більша потреба фізичної залученості: гойдати, водити за ручку, годувати. Та вже у підлітковому віці ця потреба мінімізується, однак збільшується потреба моральної близькості.
Тож коли дитина йде гуляти з друзями чи бавиться в іграшки в іншій кімнаті, згадай, що ти у себе на першому місці, — радить експертка.
Однак, коли дитина переживає кризу чи захворіла, то все може відійти на другий план. Вона буде в пріоритеті.
Однак хтось має няню, інші віддають дитину бабусі, а дехто, як і ти, також відчуває провину і намагається поєднати все.
Та експертка додає, що можна вимагати поваги до власного простору, лише якщо поважаєш особисті кордони дитини.
Психологиня наголошує, що дітям потрібні не лише батьки. Їм важливо відчувати себе частиною великої мережі, де є спілкування з однолітками, людьми молодшого та старшого віку.
Анна Кочуренко наводить у приклад результати одного дослідження, де вчені шукали спільне між довгожителями, яким понад 100 років, різних рас та континентів.
Усі вони мали різний раціон, звичаї й кліматичні умови життя. Однак їх об’єднувало життя у великих родинах.
Тому наступного разу не звинувачуй себе, коли віддаєш дитину бабусі. Це матиме позитивний вплив не лише на тебе, але й на малечу, — підсумовує Анна.
Якщо ж ти вже у полоні апатії, то читай, що допоможе від неї позбутися. Ми зібрали найдієвіші способи самодопомоги при апатії.
Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.