За статистикою ЮНІСЕФ, 67% українських дітей у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу. 48% нікому не розповідали про те, що їх цькують. 44% ігнорували цькування, бо боялися за себе.
Власне, мовчання й ігнорування дозволяють булінгу існувати й раз за разом повторюватися.
Нещодавно у видавництві бестселерів Vivat вийшла друком книжка іспанського письменника Елоя Морено Незримий. Це відверта і нетипова історія про булінг, яку автор написав, щоб зробити невидиму проблему видимою. А в ексклюзивному коментарі, який він дав спеціально для Вікон, розповів, чому всім нам так важливо не мовчати.
Булінг — це різновид насильства: фізичного, психологічного, економічного, сексуального або кількох видів одразу. Булер обирає жертву, яку систематично булить за мовчазної підтримки спостерігачів.
Утворюється трикутник, учасників якого тісно пов’язує спільна таємниця. Розірвати його можуть свідки, які не зазнають булінгу і не завдають його.
— Незримий був особливим з моменту появи на світ. Порушувати тему знущань нелегко, тому я написав книгу з великою повагою, — пояснює Елой Морено.
Моя головна ідея полягала в тому, щоб привернути увагу до свідків, людей, які дивляться й нічого не роблять. Зрештою, якщо свідки відреагували, то проблему здебільшого вирішено.
Друзі хлопця, який зазнає булінгу в романі Незримий, не стають на його захист, бо, по-перше, не знають, як правильно це зробити. А, по-друге, думають, що, якби він дав відсіч, булінг припинився б.
Це дві типові помилки, яких припускаються спостерігачі. Будь-який спосіб, у який ми повідомляємо про булінг, є правильним, оскільки спроби жертви дати відсіч роблять булера ще жорстокішим.
Відсутність абсолютної підтримки від друзів і рідних підштовхує жертву до усамітнення, яке дарує тимчасове почуття безпеки. У своїй кімнаті можна бути супергероєм, сміливцем, відкривачем чогось важливого.
За межами прихистку жертва щомиті перебуває в стані нервово-психічної напруги, готуючись до нового нападу. Супергерой стає цапом-відбувайлом.
Однак Елой Морено розкриває проблему булінгу не лише з погляду свідків та жертви. Булер, завдаючи болю іншим, теж страждає, і є причини, які формують його поведінку. Бо основа агресивної поведінки — це емоція злості, яка є відповіддю на брак уваги й любові, страх, невпевненість у собі тощо. Але булер не розуміє і не контролює свої емоції та почуття, тому й не бачить у власних діях ознак насильства.
На книжковому ярмарку в Мадриді до мене підійшов дорослий чоловік і попросив підписати його книгу. Він плакав.
— Я запитав його, чи не трапилося з ним у дитинстві щось подібне, і тому він зворушений, на що він відповів: “Ні, я був агресором. А прочитавши вашу книгу, я зрозумів, якої шкоди я завдав”, — розповідає письменник.
Під час війни ми стали гостріше реагувати на висловлювання й поведінку людей, які перебувають в нашому полі зору. Некоректне висловлювання, невдалий заклик можуть за лічені години запустити в соцмережах хвилю кібербулінгу.
Це ще один різновид булінгу. Тому ми маємо бути свідомими й відповідальними спостерігачами, які перевіряють інформацію і не залишаються осторонь, коли ситуація потребує втручання.
Сподіваюся, цей роман [Незримий] зменшить кількість невидимок і монстрів. Тому що монстр — це той, хто, користуючись своєю перевагою, нападає на слабких. Сподіваюся, що всі свідки завжди діятимуть так, щоб не допустити подібних знущань знову, — підсумовує Елой Морено.
Якщо ти став(-ла) жертвою булінгу, не бійся розповісти про це людям, яким довіряєш. Не звинувачуй себе в тому, що відбувається, бо так ти перекладаєш відповідальність із булера на себе. І не самоізолюйся, бо саме цього й прагне кривдник, — зробити тебе невидимим(-ою).
Іноді ми самі можемо стати собі ворогом та негативним мисленням загнати себе у пригнічені стани. Тож читай, як позбутися поганих думок та змінити своє життя на краще.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!