Насилля є у кожній країні світу — Україна, на жаль, не виняток. Ця проблема існувала ще до війни, та зараз ми переживаємо переломні часи, що теж впливає на частоту випадків домашнього насилля.
А на скільки відсотків зросте його рівень після нашої перемоги, коли багато травмованих чоловіків та жінок повернуться додому з передової? Коли тисячі людей з окупованих територій матимуть змогу попросити про допомогу? Коли мільйони жінок повернуться додому з-за кордону?
Звісно, українські та міжнародні організації уже розробляють механізм післявоєнної адаптації, однак це займе певний час. А проблема домашнього насилля не чекатиме кращих часів.
Вона не зупиниться, тому кожній слід бути готовою до того, що доведеться себе захищати. А скільки з вас знають, куди звертатися і хто може допомогти?
Більшість тішить себе думкою “зі мною цього точно не трапиться”. Навіть якщо тобі пощастить, можливо, доведеться рятувати близьку людину. Для цього слід зберегти номер гарячої лінії.
Проблема домашнього насилля в Україні нікуди не зникла. Про масштаби роботи Національних гарячих ліній та зміни, які відбулися після 24 лютого, розповіла директорка цього департаменту з ГО Ла Страда-Україна Альона Кривуляк. Далі пряма мова експертки.
Альона Кривуляк поділилася статистикою звернення на Національну гарячу лінію за 2022 рік. Надійшло 38 472 дзвінків з приводу домашнього насилля, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. Понад 90% з них стосувалися випадків домашнього насилля.
Дуже часто різні види насилля поєднуються між собою у так зване комплексне насильство. Наприклад, людина переживає одночасно і фізичний, і психологічний тиск тощо, — розповіла Альона.
Насилля має різні прояви, найбільш поширене — психологічне. Його кількість в Україні сягає приблизно 53%. Для порівняння, на фізичне насильство припадає 28% запитів, ще 17% — на економічне. Найменша кількість звернень фіксується щодо сексуального насильства — 2%.
Однак варто розуміти, що це тема, про яку страшно і соромно говорити. Більшість заміжніх жінок навіть не підозрюють, що існують зґвалтування у шлюбі, тож не звертаються по допомогу.
Альона Кривуляк зазначила, що статистика не дуже відрізняється від минулорічної за кількістю звернень. Однак це не означає, що рівень насилля лишився тим самим. На статистику вплинуло багато супутніх факторів:
Так, у період з 24 лютого і три тижні після майже не було звернень стосовно домашнього насильства. Відновилися профільні звернення лише з початку квітня.
Запити, які надходили на початку вторгнення, переважно стосувалася війни: як евакуюватися, як виїхати за кордон, як отримати гуманітарну допомогу, що робити, якщо згоріли документи.
Така ситуація зумовлена почуттям провини. Багато жінок були переконані, що порушувати питання про випадки домашнього насильства зараз не на часі.
Також певну роль зіграли правоохоронці, розповіла Альона Кривуляк. Вони знецінювали запити постраждалих, що вбивало довіру і лишало жінку сам на сам із проблемою.
За рік від вторгнення вже зафіксовані перші звернення про домашнє насилля у сім’ях військових. Це страшна тенденція, бо жінки не знають, чи дійсно кохана людина спроможна завдати шкоди.
Коли чоловіки приїздять у відпустку або вихідні, спостерігається підвищений рівень агресії: погрози зброєю дружинам або залякування батьків.
Національна гаряча лінія — це не лінія 102, яка фіксує факт правопорушення і приїздить на нього. Вона є центром перенаправлення постраждалих до потрібних органів та організацій, які можуть допомогти локально.
Організація надає інформацію, як діяти у ситуації домашнього насилля, та усі необхідні контакти організацій захисту у регіоні, які можуть допомогти. Тож ти дізнаєшся:
Звернутися на гарячу лінію з протидії домашньому насиллю ти можеш абсолютно безкоштовно у будь-який час доби. Для цього треба зателефонувати 116-123 з мобільного або 0 800 500-335 зі стаціонарного.
На лінії працює 20 спеціалістів, які надають психологічні, правові та інформаційно-просвітницькі консультації.
Завдяки цьому людина, яка цього потребує, може поспілкуватися з психологом чи отримати консультацію юриста у форматі 24/7.
Ми діємо згідно з міжнародними стандартами анонімності та конфіденційності. А це означає, що ми не збираємо персональну інформацію про людей, які звертаються до нас. Винятком є лише діти, — каже Альона.
Так, якщо лінія дізнається про факт насильства стосовно дитини й має персональну інформацію, то зобов’язана передати її до правоохоронних органів і служби у справах дітей.
До початку повномасштабної війни на тему домашнього насильства говорили більш активно. Очевидно, що порядок денний змінився.
Однак Альона Кривуляк закликає не знижувати інформаційні обороти, щоб суспільство не заплющувало очі на проблеми, які досі є у нашій країні.
Держава та громадські організації активно працюють, тож кожен має знати, на яку допомогу та підтримку може розраховувати та куди звернутися у разі домашнього насилля.
Домашнє насилля не помічають одразу. Адже аб’юзер не завжди діє відкрито та помітно для інших. Ми розповіли про неочевидні прояви, які свідчать про домашнє насилля.
Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.