“Після пережитого у мами ступор, вона наче не в цьому світі. Як їй допомогти?”

Це має назву шокова психологічна травма (ШПТ). Вона виникає в учасників або тих, на чиїх очах сталася психотравмуюча ситуація.

Ознаки ШТП такі: людина впадає в ступор, виглядає дезорієнтованою і безпорадною.

Як можна допомогти? 

Встановити контакт

Потрібно переконатися, що на вашу присутність якось реагують, вас бачать і чують. Для цього необхідно залучити людину до взаємодії з вами.

Запитайте: “Як тебе звуть?”. Попросіть кивнути, якщо людина вас чує чи стиснути вашу руку у відповідь. 

Надати підтримку

Тут важливо показати людині, що вона не сама, що вона впорається і ви їй у цьому допоможете.

Говоріть прості, але важливі слова: Я поруч, я тут, ти молодець, ми разом. 

Раціоналізуйте

На цьому етапі важливо переключити увагу з емоційних переживань та активувати раціональне мислення. 

Запитайте в людини, звернувшись до неї на ім’я, її дату народження, де вона живе, який сьогодні день, що сталося і хто був поряд. 

Читати на тему

Коливання настрою — це нормально: що таке психологія воєнного часу та як це працює

Це нормально відчувати часом суперечливі емоції, коли у твоїй країні війна. Від смутку — до ейфорії. Усе це нормально.

Налагодіть місток до реальності

Вам необхідно зменшити дезорієнтацію та розгубленість, позначивши реальний стан справ та дії, які необхідно зробити.

Розкажіть людині, що зараз вибухнув снаряд (якщо це так), говоріть “Ти живий (-а)”, “Зараз потрібно йти до укриття”. 

Активація автономності

На цьому етапі дуже важливо повернути людині здатність дбати про себе самостійно.  

Не робіть те, що людина може виконати сама. Використовуйте замість прохань наказовий спосіб, тобто не просіть, а наказуйте. Наприклад: “Налий собі води та випий”, “Візьми дитину за руку”, “Застебни куртку”.

Поступово це допоможе постраждалому повернутися до звичайного стану. 

Сподіваюся, це вам ніколи не знадобиться.

Нагадаємо, раніше ми писали про посттравматичний розлад: чому виникає та як його лікувати.