Реальність така, що сьогодні багато українців опинилися у скрутній ситуації, зіштовхнувшись із небаченою жорсткістю та агресією, які принесли з собою окупаційні війська РФ. Війна завдає безліч втрат: хтось залишився без даху над головою, дехто втратив близьких чи знайомих, інші — роботу і віру в майбутнє.
На травматичну подію кожен реагує по-різному. Частина мобілізується, включається до активних дій, а інші вдаються до заперечення ситуації як способу вижити. Адже усвідомлення, що ти перебуваєш у центрі подій — недозволена розкіш психіки.
Психологиня гарячої лінії психологічної підтримки від благодійного фонду Запорука Інга Марченко розповіла, як знайти сили жити далі, якщо людина втратила дім.
— Коли людина втрачає все, то найважче насамперед зрозуміти та прийняти дійсність. Вона така, яка є. Так, це сталося. Так, таке буває. І треба це визнати вголос, сказати собі, що мені дуже шкода, що це сталося зі мною чи моїми близькими. Це є найскладнішим і першим етапом у розв’язанні психологічної проблеми, — каже психологиня.
Для початку необхідно сісти за стіл, взяти чистий аркуш паперу та максимально чесно викласти усі моменти, які тебе хвилюють. Цей метод дієвий із будь-якої точки зору. Це змушує нас систематизувати власні думки та відчуття, надає проблемі наочності, дає змогу глибше проникнути й виявити суть.
Після того як ми маємо чітке уявлення про свою проблему і наочно бачимо, що турбує, необхідно визначитися зі шляхами боротьби. На цьому етапі навіть найменший крок буде успіхом. Найкраще, якщо тебе супроводжуватиме та підтримуватиме досвідчений психотерапевт.
Негативні емоції, стреси, постійні переживання лише ускладнюють скрутне становище. Щоб знайти сили жити далі, потрібно мати як психологічне, так і фізичне здоров’я. Організуй стабільний розклад дня, повноцінний сон, раціональне харчування, щоденні прогулянки на свіжому повітрі — це все сприяє покращенню загального стану організму.
Важливим етапом на шляху пошуку внутрішнього ресурсу є постановка цілей. Вони не повинні бути абстрактними, далекоглядними чи розпливчастими. Важливо ставити перед собою реальні та досяжні цілі. Можна почати з маленьких та поступово переходити до великих.
Щоразу, досягаючи мети, ти набуватимеш позитивного досвіду від того, що у тебе все виходить, що ти впорався(-лась).
Цілі важливо записати на папері, визначивши їх першочерговість, а також часові межі для їх досягнення.
Для того щоб хотілося жити далі, потрібно хоча б трохи відчути себе щасливим(-ою). Напиши список мінімум зі 100 речей, які приносять тобі радість, задоволення та усмішку. Це може бути масаж, купівля нових речей, гаряча ванна. Коли список буде готовий, намагайся щодня виконувати хоча б один пункт, не повторюючись.
Коли руйнується звичайний спосіб життя і людина зіштовхується з травмою, свідомість починає звужуватися, фокусуючись на переживанні. Впоратися із цим допоможе щось абсолютно нове, незвідане та незнайоме.
Добре підійдуть вивчення мов, освоєння нового хобі, уроки аргентинського танго або навчання гри на музичному інструменті.
Вміння втрачати й починати все спочатку людина освоює протягом усього життя. Коли маленька дитина навчається ходити, вона багато разів падає. Але врешті-решт знаходить у собі сили підійматися та йти до бажаного. Так і доросла людина повинна пам’ятати, що кожна нова спроба — можливість удосконалитись. Зупинитися — означає відмовитись від успіху.
— Якщо дотримуватися наведених рекомендацій, відповідь на питання: “Де знайти сили жити далі?” з’явитися сама. Потрібно лише усвідомити, що будь-який фініш — це завжди старт і безвихідних ситуацій не буває. А кожен переломний момент — випробування на міцність та готовність до зустрічі із заслуженим щастям, — каже психологиня.
Благодійний фонд Запорука запустив безкоштовну гарячу лінію психологічної підтримки для українців в умовах війни.
Вона працює за номером 0 800 4000 23, для дзвінків із-за кордону +38 050 493 03 07.
Звернутися можна з будь-якою проблемою, зокрема:
Під час війни у людей зросли проблеми з тривожністю, адже наша нервова система перебуває у постійній напрузі. Раніше ми розповідали, як боротися з тривожністю зранку до самої ночі.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!