А твій мозок додумує те, чого не казали? Тест та пояснення такого ефекту

Наш мозок — не вивчений до кінця, хитрий та неймовірно цікавий орган. Він відповідає за таку кількість процесів одночасно, що не дивно, коли іноді дає збій. Наприклад, він додумує і змушує тебе повірити у те, чого насправді не казали.

Тільки згадай, скільки разів у твоєму житті виникали непорозуміння чи сварки лише тому, що ти або твій співрозмовник додумав мотиви, наміри та значення до озвученого. 

Розібратися у тому, чому ти додумуєш та сприймаєш свої припущення як факт, допомогла експертка з нейроменеджменту та нейродослідниця Наталя Кадя.

Якщо ж ти впевнений(-а), що завжди сприймаєш інформацію саме так, як її подають, то тест, який запропонувала нейродослідниця, може похитнути це переконання. 

Пройди тест: чи додумує твій мозок те, чого не казали?

Експертка переконана, що у комунікації ми запам’ятовуємо лише певний відсоток того, що людина говорила насправді. Інше — дофантазовуємо та додумуємо.

Якщо ж ти не віриш і трохи скептично ставишся до такого твердження, пропонуємо тобі пройти невеликий тест. Попроси когось прочитати вступний текст і спробуй запам’ятати його зміст з першого разу.

Після цього підтвердь або спростуй наведені нижче твердження, поставивши + напроти тих, які повністю відповідають сенсу тексту, а − напроти тих, які не відповідають.

Текст тесту:

Один зі співробітників був незадоволений своєю зарплатою. Після розмови з керівником сам на сам він написав заяву про звільнення за власним бажанням.

Колеги любили співробітника, шкодували про його звільнення та думали, що можна зробити, щоб він залишився.

Твердження тесту

Власні відповіді у вигляді + та − краще записати на аркуші паперу, щоб потім можна було порівняти їх із ключем. 

1. Співробітник отримував недостатньо грошей.
2. Начальник відмовився підвищити працівнику зарплатню.
3. Співробітник дуже добре працював.
4. Співробітник говорив із керівником про підвищення зарплатні.
5. Колеги дуже любили співробітника та шкодували про його звільнення.
6. Колеги вмовляли співробітника залишитися.
7. Співробітник покинув компанію.
8. Співробітника було звільнено за його вимогою,
9. Колеги думали, що можна зробити, щоб співробітник залишився.
10. Начальник був незадоволений співробітником.
11. Співробітник розмовляв із керівником сам на сам.
12. Співробітник мав гарну репутацію.
13. Співробітник був незадоволений умовами праці.
14. Співробітник мав багато друзів.

Поведінка — це факт, який ми знаємо і бачимо. Але якщо ми не знаємо точних намірів людини, інтерпретацію її поведінки можна розглядати лише як гіпотезу. 

Якщо гіпотезу переплутати з фактом, то виходить, що ми домислюємо наміри іншої людини. 

До прикладу, одну ситуацію ти можеш розглядати протилежно. Керівник зробив мені зауваження, тому що мене недолюблює, або тому, що я важливий і він хоче, щоб я розвивався(-лась). 

Залежно від вибору варіанту власної інтерпретації формується реакція. Вона може бути як коректною, так і абсолютно неправильною, що позначиться на обох учасниках комунікації.

Читати на тему

Розгубленість сковує мозок? Читай, як відновити звичний ритм життя під час війни 

Психотерапевтка Наталія Портницька розповіла, як налаштуватися на роботу та повернути відчуття контролю над своїм життям.

Ключ до тесту

Тримай правильні відповіді до тесту та перевір, чи, бува, не переплутав(-ла) ти власну гіпотезу з озвученим фактом. 

• Співробітник отримував недостатньо грошей. Правильна відповідь на це твердження −. 

Річ у тім, що гроші та оклад — це різні речі. До того ж невідомо скільки отримував співробітник, тож стверджувати, що ця сума була недостатньою за обсяг його роботи, ми не можемо.

• Начальник відмовився підвищити працівникові зарплатню. Правильна відповідь −. У тексті не сказано справжню причину його звільнення, тож її ми можемо тільки домислити.
• Співробітник дуже добре працював. Відповідь −. Адже про це теж не йшлося у тексті. Ми не знаємо, наскільки добре він виконував свої обов’язки.
• Співробітник говорив із керівником про підвищення окладу. Відповідь −.  Так само як і у другому твердженні, зміст розмови ми можемо тільки домислити.
• Колеги дуже любили співробітника та шкодували про його звільнення. Твердження правдиве, відповідь +.
• Колеги вмовляли співробітника залишитися. Такого сказано у тексті не було, тож відповідь −.
• Співробітник покинув компанію. Насправді те, що він написав заяву, ще не означає, що він пішов. Наприклад, співробітник міг передумати й залишитися. Тому відповідь −.
• Співробітника було звільнено за його вимогою. Не факт, що він таки звільнився з компанії, тому відповідь −.
• Колеги думали, що можна зробити, щоб співробітник залишився. Про це сказано у тексті тож відповідь +.
• Начальник був незадоволений співробітником. Відповідь −.
• Співробітник розмовляв з керівником сам на сам. Відповідь +.
• Співробітник мав гарну репутацію. Те, що колеги його любили, не має стосунку до ділової репутації. Вона не обов’язково має бути гарною. Тому відповідь −.
• Співробітник був незадоволений умовами праці — “−”. Ми знаємо лише про те, що його не влаштовував оклад. Тому відповідь −.
• Співробітник мав багато друзів. Відповідь −, адже дружба —  це двосторонній процес. Ми знаємо лише про те, що колеги його любили. Про почуття цього співробітника інформації немає. 

Що важливо зрозуміти, щоб мозок не придумував за тебе

Коли ми сприймаємо певні дії, вчинки чи слова інших людей, то часто наш мозок автоматично інтерпретує їх по-своєму. В результаті, ти точно знаєш, чому людина вчинила чи сказала саме так.

Але важливо пам’ятати різницю між поняттями поведінка, намір та значення, щоб мозок не зміг переплутати їх та додумати собі неіснуючу інформацію. 

• Поведінка — це те, як саме людина діє, що конкретно ми бачимо.
• Намір — те, що є основою поведінки людини, чому вона чинить саме так, а не інакше, чого вона насправді хоче.
• Значення — це лише наша інтерпретація поведінки іншої людини, яку ми бачимо з боку, тобто те, як ми цю поведінку пояснюємо.

Профілактика: як доносити та сприймати інформацію

Коли ти чуєш інформацію від іншої людини, намагайся якомога частіше звертатись до фактів: що саме вона сказала. Це означає, що: 

1. треба відокремлювати те, що означають слова від того, що конкретно було сказано. Адже значення слів — це завжди суб’єктивна оцінка
2. треба звертати увагу на факти, а якщо якоїсь інформації для розуміння загальної картинки бракує, запитуй деталі і уточнюй почуте, щоб не залишити місця власним фантазіям.

Коли ти повідомляєш щось іншим, забудь про звичку говорити навколо теми. Зроби своє повідомлення точним і конкретним. 

Уточни, що саме ти маєш на увазі, коли повідомляєш щось. Можна навіть підсумовувати повідомлення: коли я це говорю, я маю на увазі…

Основне завдання комунікації — не поділитись інформацією, а зробити так, щоб інша людина чітко зрозуміла те, про що ти говориш.

Повага до співрозмовника — якомога точніше і прозоріше висловлюватись.

Якщо твоє повідомлення викривлено до невпізнання, проблема не у співрозмовнику, а в тому, що ти не зміг донести інформацію на зрозумілій, прийнятній для нього мові.

Між іншим, твій мозок постійно тебе обманює. Читай наш матеріал про когнітивні спотворення, які заважають жити.

Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал. 

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.