Насправді все наше життя складається з невизначеності. Якщо спробувати не брати до уваги війну, навіть у мирний час жоден із нас не знає, що з ним трапиться за п’ять хвилин, що буде завтра чи через рік.
Проте, наша психіка історично пристосувалася до стану невизначеності. Тож переважна більшість із нас не думає про це щохвилини, а отже, невизначеність у побутових питаннях не спричиняє тривожності, переконує психологиня Олена Здрілько.
Невизначеність нас супроводжує навіть коли ми готуємо вечерю. Уявіть: плануєте ви зварити на вечерю пельмені, але не впевнені, що вашому партнеру сподобається. Чи будуть від цього в захваті ваші діти? То що ж вам приготувати, аби точно всім догодити?
Фото: Unsplash
Коли таких невизначеностей багато і вони глобальні — війна, тероризм, втрата дому, близьких, роботи, — вони мають накопичувальний ефект, і впоратися з ними стає дедалі важче.
Через це з’являється відчуття тривожності.
З іншого боку, невизначеність може провокувати й позитивні емоції — передчуття приємних змін.
Звільнення з роботи може означати зміни на краще — знайдеш нову, де буде цікаво.
Є поняття резильєнтності — здатності відновлюватися і продовжувати діяльність навіть тоді, коли все йде не за планом. Виховання в собі цієї здатності дає нам змогу підвищувати свою стресостійкість та переживати невизначеність із найменшими втратами для особистості.
Щоби прокачати резильєнтність та толерантність до невизначеності потрібно бути уважним до себе, своїх емоцій та реакцій на те, що відбувається навколо.
Причому варто пам’ятати, що робити це потрібно тоді, коли ви перебуваєте в стані порівняного спокою, тому що в стані стресу аналізувати події та сприймати інформацію адекватно може бути важко.
Коли ви відчули, що емоції вже не так зашкалюють, і ви можете аналізувати, то спробуйте розкрутити тривожний клубок.
Наприклад, зараз ти перебуваєш в стресі, відчуваєш тривогу і долаєш труднощі. Усе через те, що довелося покинути свій дім через війну.
Звісно, перше, що бере гору над нашими емоціями — контроль думок. Ти переконуєш себе, що це тимчасово, а переїзд спричинений бажанням вберегти себе та своїх близьких. Голову також займають поточні проблеми, які тягне за собою переїзд на нове місце проживання.
Коли ти так проаналізуєш ланцюжок причин свого стресового стану й умовно покажеш собі перспективи для будь-якого розвитку подій, тоді рівень тривожності знизиться. Ти зможеш адекватно сприймати події, якими б катастрофічними вони не були.
Невизначеність — це частина нашого життя чи то в мирний, чи то в воєнний час. Не змагайся з нею, а прийми як природну частину життя.
За своєю природою людина схильна протидіяти невизначеності, оточуючи себе комфортом та безпекою. Але навіть в безпеці ніхто не може з точністю сказати, що станеться в майбутньому. Абсолютно нормально, якщо ти чогось не знаєш: саме рішення, прийняті в умовах невизначеності, допомагають жити.
А як уникнути сварок із рідними під час війни та як зберегти здорові стосунки у сім’ї — читай у матеріалі.