З кожним роком світ та емоції людини стають дедалі складнішими. Водночас приводів для тривоги та переживань додається.
Щоб жити в гармонії з собою, налагодити стосунки з іншими, позбавитися від тривоги чи інших розладів та зрештою жити здорове й щасливе життя, люди звертаються по допомогу до психотерапевтів.
Як зрозуміти, що терапія дійсно працює, а ти не марно витрачаєш час та гроші щотижня? Про ознаки хорошої терапії та емоції, які можеш відчувати до свого терапевта, розповіли експерти.
Це психотерапевтка й консультантка з питань сексуальності Тася Осадча, психолог та експерт проекту Психічне здоров’я для України Артем Осипян та лікарка-психологиня, тренерка зі статевого виховання Галина Лисяна.
Існує суспільне упередження: якщо ти прийшов(-ла) до терапевта, то він не відпускатиме тебе роками, шукаючи нові проблеми.
Якщо це те, що турбує і зупиняє у тому, щоб піти до спеціаліста, то є методи, які допоможуть визначити, чи працює терапія для тебе й коли вже час із неї йти.
Багато хто називає чіткі часові рамки, яких нібито достатньо для терапії — півроку або рік. Утім, терміни лікування у різних методах відрізняються.
Саме тому варто орієнтуватися не стільки на часові межі, скільки на динаміку стану, — каже Тася Осадча.
— У динаміці також варто враховувати стан, з яким прийшов клієнт. Якщо це глибока депресія, то вона буде довго піддаватися лікуванню.
Тривалість залежить і від кількості питань, які розв’язує терапія. Так, експертка пояснила, що, коли є певна проблема і вона вирішується, клієнт може вдаватися в інші питання.
Зокрема, як покращити своє життя чи інші екзистенційні глибокі питання. Варто розуміти, що в сумі це різні терапії і вони можуть тривати довго, пояснює експертка.
Перейматися й сумніватися можна, якщо не відбувається жодної динаміки протягом двох – трьох місяців. Якщо вона є, хоча б слабкопозитивна — це вже показник, що терапія працює для тебе.
— Якщо ж є суб‘єктивне відчуття, що нічого не змінюється і терапія не допомагає — треба говорити про це на сесії і за потреби міняти фахівця, — додає психологиня.
Дуже часто, коли людина опиняється на дивані у терапевта, вона не може оцінити, наскільки хорошою чи поганою є взаємодія. Однак хорошу терапію все ж можна визначити за допомогою таких ознак:
Це основа, на якій мають бути побудовані стосунки між спеціалістом та клієнтом. У контакті з психотерапевтом людині має бути комфортно.
Хороший знак, коли терапія починається з контракту. Це не формальний документ, а радше усна домовленість, де має бути проговорена: частота сесій, тривалість, місце прийому й інші ключові вимоги.
Основним свідченням відкритих і якісних стосунків з психотерапевтом є змога обговорити всі почуття та переживання щодо терапії, навіть якщо ти волів(-ла) б їх приховати.
Наприклад, зізнатися, що відчуваєш злість чи закоханість, розповісти про свої страхи, узгодити всі дрібниці, як-от чи нормально використовувати нецензурні слова на сеансі.
У хорошій терапії має зберігатись відчуття, що тебе поважають, а терапевт дотримується певної професійної відстані, плекає етичні принципи, розвивається разом з тобою.
— Часом може бути некомфортно, але має бути відчуття, що ти розвиваєшся, краще розумієш себе та інших. Адже психотерапія — це про розвиток, підтримку, — стверджує Артем Осипян.
Зрештою, найважливіше, що має зберігатися в психотерапії, — це твоє відчуття гідності та поваги до себе.
Тася Осадча додала, що на психотерапевтичній сесії не має бути легко, весело, безтурботно, але навіть перша сесія має давати відчуття хоч маленького полегшення. Відчуття, що є надія, тебе почули та розуміють.
На м’якому дивані терапевта ти відкриваєш душу та розповідаєш про найвразливіші її місця. Також ти переживаєш важкі для тебе ситуації знову.
Внаслідок цього процесу психотерапії у клієнта виникають різні емоції й почуття щодо психотерапевта — його можна ненавидіти або любити аж до закоханості, — пояснює Артем Осипян.
Тож відповідь на запитання: “Чи нормально злитися на свого психотерапевта?”, — так. Але чому так відбувається? Річ у тім, що зазвичай клієнт сприймає психотерапевта як батьківську фігуру, пояснюють експерти.
У терапевтичних стосунках може бути як позитивний, так і негативний перенос. Він відбувається, коли клієнт наділяє фахівця рисами доброго і турботливого або навпаки — злого батька чи матері.
Клієнт може відчувати фрустрацію, агресію, бажання знецінювати терапевта. Дуже часто в цей момент і відбувається розвиток особистості, — каже Галина Лисяна.
Варто аналізувати, що було на початку терапії й що змінилось. Експертка пояснює, що треба навчитися розрізняти: мене дратує і викликає відразу цей терапевт, бо він самозакохана людина, чи в нас відбувається негативне перенесення?
Наприклад, якщо це відчуття виникло на початку, то це може бути ознакою першого враження від людини. Якщо ж після кількох років регулярної терапії, то це говорить про негативне перенесення і розвиток клієнт-терапевтичних стосунків.
Зокрема, у хороших терапевтичних стосунках важливо чесно говорити про всі почуття. У цьому і полягає психотерапія, коли клієнт не боїться показати свій внутрішній світ.
Адже клієнтам часто може здаватися, що психотерапевт їх засуджує або оцінює, як батько чи вчитель. У психотерапії дуже багато тригерів, які нагадують це, — каже Артем Осипян.
У такому разі завдання клієнта — поговорити про це, а завдання психотерапевта — створити сприятливі умови, щоб клієнт міг про це сказати.
Пам’ятай, що хороший психотерапевт не засуджуватиме, а подякує, що йому про це сказали, спробує розібратися, чому виникають певні страхи та переживання.
Також у клієнта може виникати бажання виходити з терапії, тому що цей процес підіймає багато неприємних переживань. Це явище закономірне, однак його також варто проговорювати.
Психотерапевт має пояснювати, що відбувається, чому виникає агресія, і допомогти пройти етап, коли хочеться все покинути.
Ми живемо у часи війни, тож ніколи не знаєш, де й коли тобі знадобиться психологічна допомога. Ми розповіли про онлайн-ресурси для підтримки ментального здоров’я, деталі у матеріалі.
Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.