Якщо ти переймаєшся про те, чи буде в тебе після війни посттравматичний стресовий розлад, психолог Артем Осипян відповість на це питання.
Спойлер: така проблема торкнеться не кожного українця.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це психічний та поведінковий розлад, який через травматичний досвід призводить до порушення адаптивної функції психіки.
Раніше ми розповідали, як розпізнати та лікувати посттравматичний розлад.
Потенційно травматична подія відрізняється від будь-якої іншої психологічної травми та ПТСР рівнем адаптації до нормального життя після такої події.
Потенційними травматичними подіями ми можемо вважати, наприклад, звичайний переляк або тривогу. Адже вони не тягнуть за собою наслідків, а залишають після себе “легку травму”.
Отже, не всі люди, які зазнали травматичних подій, матимуть ПТСР.
Ризик розвитку посттравматичного стресового розладу, за різними даними, вищий у ветеранів бойових дій.
Це підтверджують американські дослідження — 87% ветеранів, які повернулися з зони бойових дій, повідомили про негативний вплив травматичних подій проти 13%, яким діагностували ПТСР.
А з усього населення США посттравматичний розлад мають 6,8% людей упродовж життя.
Згідно з українським дослідженням, яке проводилося серед учасників бойових дій та медичного персоналу, який надавав першу допомогу пораненим, значимі симптоми ПТСР мали 20% обстежуваних.
Інше американське дослідження виявило ПТСР у 15% чоловіків-учасників бойових дій. А серед жінок-військових таких було 8,5%.
Фото: Міноборони/Facebook
Серед тих, хто брав участь в інтенсивних боях, ПТСР відзначали у 35,8% чоловіків та 17,5% жінок.
Упродовж життя цей показник серед чоловіків та жінок становив 30,9% та 26,9% відповідно.
Це означає, що незалежно від інтенсивності бойових дій кожен третій чи четвертий військовий стикався з ПТСР.
Серед основних симптомів можуть бути такі:
Протоколи лікування Американської психологічної асоціації радять лише чотири види втручань, усі з яких є варіантами когнітивно-поведінкової терапії (КПТ):
Додатково рекомендують:
Залежно від перебігу та симптоматики, рекомендують фармакотерапію з чотирьох препаратів на вибір: сертралін, пароксетин, флуоксетин і венлафаксин. Ефективними також можуть бути деякі антидепресанти. Але їх має призначити лікар.
Раніше ми розповідали, що таке деперсоналізація та дереалізація.