Тобі 18, 20 чи вже трохи за 30? Це вже не дитячий вік, але й відчуття дорослості досі може не прийти. Усі чекають, що ти поводитимешся по-дорослому, будеш точно знати, що робити зі своїм життям, візьмеш на себе відповідальність за себе і близьких, навчання, кар’єру, стосунки тощо.
Але реальність така, що ми часто вагаємося та потребуємо підтримки в дорослому вирі відповідальності. А де її знайти, де знайти ресурси, щоб бути дорослим(-ою) і як піклуватися про своє фізичне та ментальне здоров’я.
Усе це розповідає книжка журналістки й перекладачки, продюсерки Радіо Культура Ірини Славінської за назвою Невже доросла. Книжка для дівчат, які вже (майже) виросли. Разом із видавництвом Vivat ми зібрали корисні поради Ірини Славінської й поділимося ними з тобою.
У молодому віці вже менші ознаки гормональної перебудови — усе стабілізується. Також досі дуже потужними є ресурси організму: ми всі у вісімнадцять нібито можемо дозволити собі не поспати, пропустити сніданок чи обід, розважатися й тусити до ранку.
Так, ми справді можемо непогано почуватися в таких умовах, але важливо розуміти, що так не триватиме вічно.
Варто звернути увагу на харчування, сон, заняття спортом та відпочинок, і формувати правильні звички: життя за збалансованим розпорядком може бути дуже веселим.
Попри те, що немає однакових правил, бо ж люди унікальні та мають різні ресурси, спати потрібно достатньо, щоб організм встиг відновитися.
Сон має бути насамперед регулярним, тобто людина має лягати та прокидатися в один і той самий час або близько до того.
Навіщо? Тому що організм також готується до сну — йдеться про вироблення певних гормонів. Від цього залежать, зокрема, наш настрій і загальний стан здоров’я.
Навряд чи п’ять годин сну на добу є достатніми. Якщо у 18-20 років ти легко можеш провести безсонну ніч, готуючись до іспиту, а потім уранці легко той іспит скласти й піти танцювати в клуб на всю ніч, то з часом це вже буде складно зробити.
Саме тому є сенс подбати про вироблення здорових звичок уже сьогодні. Так організм відчуватиме менше стресу. З тих самих причин варто дбати й про регулярні сніданок, обід і вечерю приблизно в один і той саме час.
Стиль життя, за якого ти пропускаєш сніданок та обід, живеш на каві та наїдаєшся на ніч, поганий. Насамперед їжа має бути регулярною.
Брак часу на нормальне харчування триває до моменту, коли стан людини істотно погіршується і коли стежити за регулярністю споживання їжі стає необхідністю.
Але чи потрібно чекати, коли стане зле? Регулярне харчування може запобігти низці проблем зі здоров’ям.
Що їсти? Те, що смачно! Звичайно, час від часу всіх може тягнути на джанкфуд, але краще сформувати для себе різноманітну тарілку продуктів, які подобаються.
Не подобається броколі — не їж, обери інший овоч, як-от цвітну чи білокачанну капусту абощо. Різноманітна тарілка — це й термічно оброблене нежирне м’ясо, і риба, і овочі, які тобі до смаку, і гарнір, який ти любиш. Так, макарони теж можна, але з твердих сортів пшениці.
Можна використовувати вправу інстаграм-фільтр: чи хочеться страву на своїй тарілці сфотографувати та показати іншим? Загалом найкраща їжа — проста, різноколірна та мінімально оброблена.
Дорослій людині важливо займатися спортом, і мова йде не так про професійний спорт, як про фізичну активність — біг, велосипед, танці, ролики, йога – все, що подобається. Що це дає?
Усе це позитивно впливає на ментальне здоров’я та загалом поліпшує самопочуття.
Найкращий відпочинок — максимально відвернутися від робочих або навчальних справ. Це найдієвіший спосіб перезавантажити мозок і бути більш ефективною.
А якщо тобі дуже хочеться спати, то лягай і спи, це також непогане перезавантаження. Проте подумай і про більш активне дозвілля. Наприклад, піша прогулянка з подругою і теревені досхочу — чудовий варіант.
Варіантів відпочинку є багато, головне обрати правильний спосіб відновлення ресурсу.
Масова культура наповнена абсолютно нереалістичними зображеннями жіночих тіл і це призводить до того, що навіть жінки з умовною нормативною вагою переймаються, що мають нібито зайву вагу.
Бодіпозитив власне спрямований на те, щоби не додавати собі страждань і робити щось зі своїм тілом з турботи про здоров’я, а не щоб відповідати чиїмось очікуванням.
Адекватний бодіпозитив — це не про те, що ти обов’язково мусиш мати якийсь визначений зовнішній вигляд. Бодіпозитив — це про те, що є ти, і ти є такою, якою є, у своєму тілі.
Ти можеш жити активним життям, попри стереотипи, що певні види спорту створені тільки для худих. Водночас бодіпозитив невичерпний у турботі про своє здоров’я.
Якщо є моменти, які варто пропрацювати з лікарем, — навантаження на суглоби, гормони тощо, — то подбай про себе, сходи на консультацію.
Можна робити це з любові до себе та з усвідомленням власної досконалості, бо ти цінна, чудова, хороша й варта турботи про себе.
Зараз панує тренд на здоровий спосіб життя, але уникати всіх спокус непросто. Є люди, яких шкідливі звички таки наздоганяють: хтось у молоді роки вперше пробує алкоголь, сигарети, наркотики, азартні ігри — застрягає у різні форми залежності.
Корисних шкідливих звичок не буває. Але якщо вже плануєш, наприклад, вживати алкоголь, то нехай його буде менше й він буде якісний. Вивчай себе та обирай прийнятну для тебе стратегію поведінки.
Існує розрахунок умовно пристойної та умовно безпечної дози алкоголю — це один напій на день. Для жінок одна стандартна денна доза — це келих вина, 30 грамів міцного алкоголю чи маленьке пиво.
Якщо вже й плекати якусь звичку чи залежність, то нехай це буде залежність від цікавої справи, інтелектуальної насолоди, пишання своїми досягненнями.
Чого точно не варто навіть пробувати? Наркотиків, зокрема ін’єкційних препаратів чи кокаїну: вони погано впливають на мозок, шкодять когнітивним здібностям, швидко викликають стійку залежність. Та й з “травою” не все так однозначно.
Багато представників старшого покоління уникають лікарів і воліють вдавати з себе здорову людину, тільки б не звертатися в медзаклади.
Вочевидь дається взнаки досвід радянської медицини, не надто клієнтоорієнтованої, з обмеженими можливостями.
Зараз є можливість обирати собі щонайменше сімейного лікаря, записуватися до потрібних фахівців не за місцем проживання, а там, де є бажання. Також існує приватна медицина.
Є ті, хто досі не знайшов свого сімейного лікаря, але раз на рік робить чекап у приватних клініках — здає аналізи та обходить лікарів. Чи це дієва стратегія? На жаль, не дуже. Чому?
Краще проконсультуватися зі своїм сімейним лікарем або терапевтом, який тобі як пацієнтці, яку вже знає, порадить, які саме обстеження варто зробити, які саме аналізи здати.
Також треба звернути увагу на те, щоб робити всі щеплення згідно з календарем щеплень.
Є кілька запитань, які можна поставити медику та зрозуміти, чи вам по дорозі, чи цей фахівець спирається на доказову медицину.
Сьогодні люди часто посилають одне одного до психолога. Це крайнощі, які іноді ми собі дозволяємо, коли з кимось не можемо домовитися: мовляв, у тебе щось не так, з тобою не можна поладнати, тому сходи до психолога.
У деяких ситуаціях таку “пораду” можна дістати навіть за висловлену думку. Однак працювати з психологом зараз і звертатися до нього за потреби — це ознака турботи про себе та власну психологічну гігієну.
До психолога людина має захотіти піти з власної волі — це і є ознака дорослості.
Запит до психолога формується в залежності від того, що саме заважає людині повноцінно жити. Тривожні дзвіночки, які можуть підказати, що варто звернутися до фахівців:
Можливо, один епізод — іще не проблема. Та якщо щось триває понад два тижні, то варто піти до фахівця чи фахівчині та поговорити про це. Можливо, нічого страшного з тобою не відбувається. Але, можливо, ти потребуєш кваліфікованої допомоги.
Психолог чи психіатр? Під час прийому психолог, якщо бачить певні проблеми: загроза життю, суїцидальні думки, клінічна депресія, гострий травматичний стресовий розлад, може направити клієнтку чи клієнта до психіатра і тоді фахівці працюють разом.
Зокрема, психіатр призначає антидепресанти чи інші ліки, а психолог або психоаналітик провадить терапію зі свого боку.
Щоб обрати психолога, варто звертати увагу на комфорт спілкування — це головний критерій.
Якщо тебе не влаштовує мова сеансів, ціннісні орієнтири, немає загального порозуміння, ти відчуваєш осуд, тиск, нещирість або якийсь інший дискомфорт, треба міняти фахівця.
Не варто терпіти й думати, що до всього можна звикнути. Це не той випадок, твій комфорт — на першому місці. Важливим є і те, чи дотримується фахівець принципів конфіденційності, чи не навішує ярликів, чи спілкується з повагою, чи не нав’язує свою думку.
Гарантій у процесі консультацій або терапії не буває — тому такі обіцянки, скоріш за все, є ознакою шарлатанства. Неприйнятними є консультації для знайомих: родичів, колег, подруг, інших близьких.
А як обрати психолога, який дійсно допоможе і на що ще слід звертати увагу, читай у нашому матеріалі.
Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.