Погляд на традиційні ролі у стосунках жінок та чоловіків дуже змінився за останнє десятиліття. Втім, патріархальні установки все ще мають неабиякий вплив у нашому суспільстві.
Психологиня та сексологиня Ольга Василенко вважає, що застарілі моделі поведінки, у яких жінці відводиться занадто пасивна позиція, заважають сучасним парам будувати щасливе життя, зокрема — сексуальне.
Так чи інакше, в українському суспільстві багато хто піддається негативному впливу патріархальних стереотипів. З них випливає досить пасивна позиція жінки, підпорядкована вимогливості домінуючого чоловіка. Звідси — декілька неприємних патернів сексуальної поведінки, які відбирають задоволення і в жінок, і в чоловіків.
По-перше, це закріплення у свідомості жінки аксіоми про те, що її головним завданням є задоволення чоловіка. Водночас чоловік вважає, що оргазм жінки — річ другорядна, тому “нормальні чоловіки” оральний секс щодо жінки не практикують.
Пріоритет чоловічого задоволення призводить і до поширеної ідеї про те, що біль під час інтимних стосунків жінка може й потерпіти, а чоловік дозволяє собі бути максимально агресивним, бо саме це нібито подобається жінкам.
Інакше, думає чоловік, вона б сказала, що їй неприємно. А жінка просто боїться говорити про свої відчуття — це ж може зранити его “неперевершеного коханця”.
Гроші та статус, говорить патріархальна установка на нашому підсвідомому рівні, — мірило успішності чоловіка. Якщо він не багатий, то жінка утримується від стосунків з ним як з безперспективним. Адже вона “за природою” слабша, хтось повинен її утримувати.
Чоловіки поводяться відповідно: якщо усі жінки думають лише про гроші, значить, достатньо пошурхотіти банкнотами й жінки стрибатимуть до мене у ліжко.
Насправді ж людські стосунки важливі. Нікого не можна придбати, як річ.
Гроші як фактор сексуальної привабливості призводять до руйнування стосунків, зокрема й родинних. Згадаймо приклади, коли дружина заробляє більше за чоловіка і він іде, бо відчуває тиск суспільної думки: невдаха.
Або ситуації, коли чоловік працює понад усяку міру, щоб заробити достатньо для підтвердження власної маскулінності. У підсумку отримує зниження лібідо та еректильну дисфункцію.
Тепер зрозуміло, чому стереотип “жінка слабша за своєю природою” є шкідливим і для чоловіків?
Намагаймося як батьки принаймні не пропагувати застарілі гендерні ролі нашим дітям. Одна справа — допомогти маленькій дівчинці зрозуміти гендерну різницю між Ж та Ч. Зовсім інша — забити їй голову стереотипами у дусі “головне — вдало вийти заміж”.
Так, дослідження поведінки підлітків у США (у деяких штатах так само, як і у нас, церковна мораль має сильний вплив) демонструє, що чим більше дівчата засвоюють модель підпорядкування чоловіку як нормальну, тим вищий у них ризик певних негативних наслідків:
Водночас такі принципи гендерного виховання призводять до зростання тривожності у хлопців. Адже вони — “альфа-самці” й мусять поводитися, як годиться хижакам. До речі, це також підвищує для них ризик поширення інфекцій, що передаються статевим шляхом.
Отже, настає час подивитися на усталені гендерні норми критично. Адже йдеться не тільки про дискомфорт жінок: варто придивитися пильніше, і ми побачимо, як патріархат руйнує і чоловіків.
Нагадаємо, раніше психологиня Юлія Медвєдєва розповіла, як не натрапити на проблемних чоловіків.