Я кохав тебе до війни й скажу це в День перемоги — що відбувається із почуттям любові під час війни

Почуття любові характерне бажанням проводити якнайбільше часу з рідними людьми, підтримувати, допомагати їм та робити приємнощі. Від цього ми й самі отримуємо позитивні емоції. 

Любов — це про довіру, почуття симпатії, зацікавленість в іншій людині, про бажання казати та чути приємні слова й надавати емоційну та фізичну допомогу. Але що відбувається з нашими почуттями та бажаннями, коли на них впливає таке деструктивне явище, як війна?

У період війни функції організму зводяться лише до одного — ми стаємо більш чутливими до зовнішніх звуків, запахів та зорових подразників.

Усі інші почуття та емоції відходять на другий план.

Ми почуваємо лише відчуженість одне від одного, а спроби щось налагодити тільки більше дратують та втомлюють, бо ці проблеми уже не здаються важливими.

Фото: Unsplash

Але чому ж тоді любов врятує світ?

Любов — це не лише про пристрасть. Варто пам’ятати, що любов пов’язана з нашими цінностями, які під час війни сприймаються гостріше. Життя мирного населення перебуває у постійній невизначеності та напрузі.

Кохання — це ледь не єдине, що може забезпечити нас бодай мінімальним відчуттям стабільності та контролю. 

У цьому разі любов створює наш маленький світ із відчуттям довіри та внутрішньої опори. Це додає сили та бажання рухатись далі, наснаги до боротьби й мотивації під час перебіжок до бомбосховищ. 

А ще любов  — це відповідальність. Загострення почуття любові активує і бажання бути корисним для інших людей, спонукає нас турбуватися про рідних.

Читати на тему

Залишили все, але вижили. Історія Юлії Панкової, якій довелося пережити 15 днів повної окупації

Колишня ведуча ICTV Юлія Панкова розповіла, як провела 15 діб у повній окупації під Гостомелем і як їй все-таки вдалося вирватися звідти живою.

Війна загострює наше відчуття моменту.

Згадайте, чи бувало у вас за останні 20 днів відчуття страху про завтрашній день: настане він чи ні? Ось воно — усвідомлення того, що завтра може не настати й ми можемо не встигнути полюбити і… пожити.

Одруження у період війни — це нагадування собі самому, що нормальне життя скоро повернеться, а війна мине. Такі вчинки також свідчать про бажання сповістити: ми почували любов і до війни і готові казати це одне одному й після перемоги.

У відмінний від спокійного життя період з’являються й нові форми прояву любові:

• “як ти?”, “тихо?”, “одягайся тепліше в укриття”;
• смайлик у повідомленні;
• лагідне кодове слово, яке розуміє тільки кохана людина;
• пошук зустрічей;
• обійми й поцілунки за першої нагоди;
• дзвінки — набагато більше, ніж зазвичай;
• чашка гарячого чаю/кави для коханої/коханого;
• жарти про рашистів.

Раніше ми розповідали, як поводитися з рідними в стресовій ситуації.