Історії насильства над жінками різного віку та дітьми стали відомими після деокупації територій, на яких перебували російські війська. Проте найгірше є те, що чимало жертв зґвалтувань не звертаються до правоохоронців.
Психологині Катерина Галянт та Інна Томаржевська розповіли, що переживають постраждалі від зґвалтування під час війни.
Катерина Галянт працює із трьома дівчатами, які зазнали сексуального насилля від окупантів. Постраждалі спілкуються з психологом анонімно та не вмикають відео.
Їм 16, 17 і 20 років — троє стали жертвами групового зґвалтування росіянами.
За згадками дівчат, звірства окупантів активізувалися наприкінці їхнього перебування у тимчасово окупованих містечках.
Спершу росіяни мародерили, на середині свого перебування вони погрожували зґвалтуваннями. А в останні тижні, перед тим, як покинули міста, уже вдавалися до насилля і масово вбивали чоловіків.
Двоє дівчат сказали, що був доступ до новин і почали сповіщати про наближення української армії. Тоді всі трохи розслабилися і втратили пильність, перестали так сильно ховатися. А окупанти навпаки озвіріли, — розповідає психолог.
Зґвалтування на окупованих територіях мали масовий характер, їх не вчиняла одна чи кілька людей. За свідченнями дівчат, складалося враження, що це у них був наказ: вбивати чоловіків і ґвалтувати жінок та дітей до смерті.
Pexels
Звірства росіяни не вчиняють поодинці — це завжди були групи із трьох-чотирьох чоловіків, переважно всі вони були молодими, 18-20 років. Під час скоєння злочинів ґвалтівники здебільшого були п’яні або під дією наркотичних речовин.
Дівчата розповідали, що їх не могли зупинити жодні благання.
Просто монстри, у яких була ціль — зґвалтувати.
Окрім зґвалтувань дівчат також піддавали фізичному насильству: у постраждалих немає всіх зубів, поламані кінцівки, — ділиться Катерина Галянт.
Варто розуміти принципову різницю між сексуальним насиллям у мирний час і зґвалтуваннями у час війни.
Зґвалтування у мирний час — це задоволення збоченого сексуального бажання. Психологічно збочені люди у такий спосіб реалізують свій сильний сексуальний потяг. Проте вони не вважаються хворими та повинні нести кримінальну відповідальність.
Але під час війни сексуальне насилля — це один з інструментів, яким намагаються показати силу та принизити.
Діти та жінки – це завжди цінність у будь-якому суспільстві, тому що діти — це майбутнє, а жінки дають потомство. Це як зґвалтування цінностей.
Це демонстрація того, що українці не мають права продовжуватися, — пояснює Катерина Галянт.
За словами психолога, ворог зазвичай вдається до сексуального насильства, коли розуміє, що не може військовими вміннями привілеювати перед іншою армією.
Бо, по суті, тут не діють звичні правила самозахисту, які ми вчимо протягом життя. Важливо розуміти, що якщо у мирному житті ми всі пам’ятали про привернення уваги інших людей, необхідність кричати та пручатися — зараз це лише погіршить ситуацію.
Російські військові — хворі. І жінка чи беззахисна дитина стають для них червоним прапором. Їх не зупиняють прохання та благання — навпаки, жінки, що пручалися, отримали більше ушкоджень. Від пручання вони ґвалтують із більшим запалом. І це жахливо.
Depositphotos
Вмикаються такі збочені форми захоплення, знецінення людей. Бо дуже важливо, який психологічний стан у нації. Тому тут йдеться про елемент психологічного насилля, фактично руйнування цінностей. Зґвалтування під час війни стало російською зброєю проти української нації.
Сексуальне насилля під час війни відрізняється тим, що ґвалтівник таким чином показує свою владу не лише в сексуальному плані. Все це відбувається під загрозою для життя. Людина, фактично, перебуває у полоні.
У ґвалтівників абсолютно немає структури суперего в момент, коли вони це роблять.
Якщо тобі необхідна допомога психолога чи сеанси психотерапії, обов’язково звернися до спеціалістів. Українські психологи та терапевти зробили єдиний Telegram-канал, де тобі швидко нададуть якісну допомогу.
Також, раніше ми розповідали як впоратися морально та чим собі допомогти фізично після пережитого звірства.