“Військові мені дякують за те, що я просто співаю, і просять ще”: Victoria Niro про прихильників та місію під час війни

Українські виконавці та виконавиці нині є не лише голосом нашого народу на весь світ. Часто пісні наших митців підіймають дух військовим та й звичайним людям, які працюють на перемогу України. 

У крок із розвитком суспільства, відомими тепер стають не завдяки телебаченню, а через соціальні мережі, серед яких — TikTok. Цим шляхом також пішла й співачка з мільйонною аудиторією в соціальних мережах Viktoria Niro, або просто Віка, як вона сама себе називає. 

Популярною дівчина стала завдяки каверам, які викладала на особисту сторінку в TikTok. Зараз співачка випустила авторські пісні, які часто можна почути у відео наших військових. Саме через це її вже прозвали улюбленицею українських захисників.

Зараз їй лише 19 років, проте на життя Вікторія уже має багато планів. А ще ділиться — досі не звиклася із такою популярністю. 

Про шлях до впізнаваності, власні втрати на фронті та присвяти пісень — в ексклюзивному інтерв’ю Вікнам-новини.

Про Євробачення, кар’єру та пісню Віра

— Тебе називають улюбленицею українських захисників. Крім того, у тебе багатотисячна армія шанувальників у TikTok. Так хто така Victoria Niro?

— На таке питання я чогось завжди хочу відповісти фразою з Гаррі Поттера: “Я просто Віка”. Я не знаю, як правильно відповісти на питання “Хто така Вікторія Ніро?” Живу і навчаюсь у Львові. Мені 19, почала співала з 13 років, — каже співачка. 

Намагаюсь подарувати всім енергію настільки, наскільки можу, і наскільки це зараз виходить.

— Що важче: співати кавери або випускати авторські пісні?

— Перший кавер, з якого все почалося, і відколи мене почали впізнавати в соцмережах — це Numb від Linkin Park. Мені було 14 і я дуже хотіла бути рок-співачкою. 

Другий кавер був на пісню Дана Балана Мені треба, після чого він мене побачив в соцмережах і запросив заспівати разом на його концерті у Львові.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Victoria Niro (@victoria.niro)

Саме тоді я зрозуміла, що я буду співати, це є моя основа, і мені дуже подобається бути на сцені, обмінюватись енергетикою з людьми. 

Наступним мега-поштовхом для мене стали кавери Kalush і Skofka Додому, Чути Гімн, Скрябін Добряк.

Воїни Світла взагалі набула великої популярності саме в українській версії. Я це зрозуміла після того, як на другий день вийшла в центр погуляти, і до мене люди почали підходити фотографуватись і брати автографи.

Дівчина зізнається: не розраховувала на таке, бо ця пісня відома ще з 2014 року, коли був Майдан. 

Попри те, що Вікторія випускає вже й власні пісні, вона досі не цурається робити кавер на відомі композиції. Але вона зараз перебуває в пошуку власного стилю та аудиторії. В цьому допомагає Євген Тріплов та його команда.

— Ти потрапила до лонг-листа національного відбору на Євробачення. Що можеш розповісти про залаштунки Євробачення цього року? Як готувалася до конкурсного відбору?

— Насправді я не дуже бачила залаштунки, бо нам назначили певну годину, коли кожен артист приходив на визначений час. Удалось познайомитись з ведучою Анею — дуже приємна дівчина, і з членом журі Дмитром Шуровим.

Бачила реакцію журі, їм дуже сподобалась пісня. Водночас я проаналізувала себе: мені трохи ще бракує досвіду виступів на сцені. Це не можна не брати до уваги.

Разом з тим Вікторія каже, що на Євробачення вони подали заявку досить спонтанно. Командою написали текст та працювати над звучанням. А уже коли дізналися, що Victoria Niro потрапила до лонг-листа відбору на Євробачення, то були приємно шоковані. 

Підготовчий процес був дуже атмосферний, бо пісня дуже світла та актуальна. 

— Нещодавно ти презентувала кліп на пісню Віра, де розповіла незвичайну історію дівчинки Віри. Як народився цей трек? 

— Пісня Віра — це реальна історія про дівчинку Віру якій 1 березня виповнився рік. Ця дівчинка народилася у бомбосховищі в Білій Церкві. Віра — донька Євгена.

Перед подачею заявки ми не думали про що співати, бо вже знали, про що хочемо розповісти. Батьки ж не дарма дали дівчинці ім’я Віра. Попри те пекло, що нам влаштовували російські окупанти, ніхто не втрачав віру в Бога, в ЗСУ, у нас, у майбутнє і в перемогу!

Війна та творчість

— Де тебе застала війна? Що відчувала в той момент, коли почула звуки сирен та вибухи? 

— Війна застала мене вдома у Львові, мабуть, як і всіх. Спочатку я не чула сирени зранку, міцно спала. Увімкнулася сирена. Я не дуже відчула страх, в мене було відчуття втрати реальності та заціпеніння.

Страх наступив, коли почали показувати як бомбили Київ, Бучу, Ірпінь, Гостомель, і що тоді на Сході відбувалося.

Я вважаю, що війна навчила нас перестати боятись і давати здачу, відстоювати своє. Я вірю в Бога, але не відношусь до пацифістів. У мене є чітке переконання, що ми маємо захищати своє життя, яке ніхто не має права забрати. Ми ні до кого зі зброєю вбивати не прийшли, — каже Вікторія.

Ми — унікальна і незламна нація. Звичайно, шкода, що саме війна це розкрила, але ми пройдемо цей шлях. Тому,  Слава Україні! Слава ЗСУ! Слава Богу і Вічна пам’ять тому, хто поліг, захищаючи нас!

— Наскільки твоя творчість змінилася у воєнний час?

— На початку війни дуже хотілось співати щось патріотичне, щось агресивніше. Воно якось само по собі йшло. Це було помітно по всіх людях.

Трансформацій у мене було декілька — від страху до злості, агресії, потім — до піднесення і сильної віри. Але трансформації відбуваються і далі, про які згодом я хочу показати в піснях. 

Зараз дівчина активно виступає із благодійними концертами. Зізнається, що її підтримують коментарі та вдячність її слухачів, а особливо — військові ЗСУ. 

Військові мені дякують, за те, що я просто співаю, і далі просять: “Віка, просто співай, нічого не говори, співай і не зупиняйся. Ти дуже мотивуєш і підіймаєш бойовий дух”, — ділиться вона.

— Багато військових з госпіталів казали, що їм стає легше, коли слухають мої пісні. А найбільше мене вразило, коли головний лікар з госпіталю подзвонив моєму другу зі словами: “Ви не повірите, але після Віки та пісень нашим пораненим хлопцям робиться краще. І нам морально теж!

Вікторія втратила на війні свого друга. Йому вона присвятила пісню Так мало, яка також популярна на просторах соціальних мереж.

— Що для тебе є справжньою творчістю? Кого б ти могла назвати творчою людиною?

— Творчість — багатогранна. І саме в піснях — це повний процес від розуміння, що ти відчуваєш, як це скласти в рими, в мелодію і подати це так, щоб не було пластиліново, неправдиво. А передати так, щоб люди відчували, що пісня дихає, вона жива. Це для мене творчість.

Читати на тему

У нас з’явилася відчайдушність! Джамала про роковини повномасштабної війни, музику та повернення до Криму

У нас не втрачається жага до життя. Ми продовжуємо вірити, любити і творити. І це, мені здається, те, що абсолютно дратує нашого ворога, — говорить Джамала.

— Хто тебе може надихнути? З ким би хотіла заспівати на одній сцені?

— Мене надихає музика 1980-тих та 1990-тих років. Не знаю, як це пояснити. Просто люблю мелодичні лінії і як робили пісні в той час. Мій улюблений артист і співак — Майкл Джексон. З українських це, звісно, Скрябін, Skofka, Kalush, останнім часом мене зачепив Cheev.

Так само я дуже люблю слухати та надихатись трохи старшими українськими піснями від Володимира Івасюка, Квітки Цісик та багато інших.

Перше, з ким дуже мрію заспівати з українських артистів, це Skofka. Це і люди просять, і я дуже хочу. Наразі це поки мрія. Так само з Kalush. Звісно, Океан Ельзи та Саша Чемеров. Це живі легенди та, мабуть, кожен хоче з ними заспівати.

— Що дає тобі віру у нашу перемогу? Багато кажуть, що музика не на часі. Чи згодна ти з цим твердженням?

— Я дивлюсь на нас — і неможливо не вірити в перемогу. Нами можна тільки надихатись. Тому в мене немає жодних сумнівів, що ми переможемо. Я вам скажу більше, я навіть не думаю, що може бути по-іншому.

А щодо того, що “музика не на часі”… я навіть можу посваритися з тією людиною, яка так вважає. Один момент: заберіть всю музику, залиште тільки новини та шум війни. Уявіть, що буде з духом людей, психологічним станом і мотивацією?

Тому музика — це є один з найвпливовіших методів, які заряджають на перемогу і стійкість. Не даремно завжди, коли йшли на війну, співали якусь улюблену пісню, тому що вона заряджає.

— Що ти зробиш одразу після нашої перемоги?

Спершу викладу це в соціальні мережі, потім піду кричати на балкон, — сміється дівчина. — Знаю, що сусіди теж підтягнуться, і ми зробимо флешмоб про перемогу. 

Я знаю, що це скоро станеться, бо ми круті й всі на це чекають, — підсумовує Victoria Niro.

Нині український шоубіз вимагає від влади відкрити #культурнийшлях. Що це за ініціатива та чому виникла заборона виїзду нашим зіркам — читай у матеріалі.

Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!