Ця війна — дзеркало для Грузії: командир Грузинського Легіону про “руку” Кремля й готовність покласти життя за Україну

На тлі останніх подій у Грузії, де провладна партія здобула перемогу на виборах, виникають питання щодо вільного та незалежного майбутнього країни. Адже Росія намагається тримати Грузію на короткому повідцеві. 

Тож Вікна вирішили поспілкуватись із Мамукою Мамулашвілі — грузином, який вже 10 років поспіль воює за Україну, є командиром Грузинського національного легіону та відомий своєю принциповою позицією проти руки Москви.

Навіть попри три спроби отруєння, він не відмовився від боротьби. Ми розпитали Мамуку про його погляд на ситуацію в Грузії, чи не виникає у нього бажання повернутися на батьківщину, і чому зараз для нього важливо бути тут, в Україні.

Ця війна — дзеркало для Грузії

— Світ уважно стежить за ситуацією в Грузії. Чи можна провести паралелі з подіями 2014 року в Україні? Як ви це бачите?

— Звісно, такий сценарій у Грузії вже був — під час виходу з Радянського Союзу. Тоді спалахнула громадянська війна. Тобто Грузія вже звикла до таких реалій, бо Росія раз за разом намагається спровокувати громадянську війну, прагнучи підкорити Грузію.

Росії не вдалося фізично окупувати Грузію, однак вона практично повністю окупувала політичне управління країни. І нинішня політика грузинської влади, відверто кажучи, далеко не прогрузинська. Вона і не може бути проукраїнською, бо уряд виконує директиви Кремля.

Щодо паралелей з Україною — вони, безсумнівно, є. Я не беруся нічого прогнозувати, але сподіваюся і вірю, що в Грузії не проллється кров, що народ і суспільство знайдуть мудрість, аби уникнути нової громадянської війни та зможуть політичним шляхом змінити владу на прозахідний демократичний політичний спектр.

Читати на тему

Потерпають від допитів і репресій! Грузинські добровольці в ЗСУ про переслідування з боку Сакартвело

Поки добровольці з Грузії відстоюють безпеку України та всієї Європи, влада на їхній батьківщині застосовує проти них репресії.

— У такій ситуації не виникало бажання повернутися в Грузію, щоб допомогти саме там?

— Україна для мене — друга батьківщина. Серце якраз підказує залишитися тут і допомагати українському народові. На мій погляд, це навіть важливіше, адже війна в Україні має прямий вплив на Грузію. 

Тому для нас, грузинів, найважливіша боротьба зараз — це допомога Україні та її перемога!

Фото: Грузинський легіон

— Ви сказали, що Україна — ваша друга батьківщина. Ви отримали український паспорт?

— Так, у мене є українське громадянство. На жаль, до Грузії вже кілька років не можу їздити. Бо грузинська влада, за директивами Кремля, відкрила проти мене кілька кримінальних справ через мою допомогу Україні.

І не тільки проти мене. Понад 300 наших бійців сьогодні мають кримінальні справи в Грузії за різними статтями. На жаль, це те, що ми отримали за всі ці 10 років війни від грузинського уряду.

У будь-якому випадку, я не маю права зараз залишити своїх бійців і поїхати. 

Грузія має досить сильний моральний дух, і я впевнений, що зможе здійснити зміни й без нас.

Сумно, що на виборах у Грузії нам не дали права голосувати, і близько 2000 бійців втратили можливість висловити свої політичні погляди, проголосувати за те, за що вони воюють. Адже грузинський уряд вирішив не відкривати виборчі дільниці в Україні.

Російська пропаганда бʼє з усіх фронтів

— Здається, “російська повістка” активізувалася і посилює свій вплив на країни, зокрема і в Європі, навіть під час повномасштабного вторгнення в Україну. Чи може війна посилити позиції Росії? Як ви гадаєте?

— Безумовно, Росія вже активізувалася напередодні виборів у США. Вона прагне захопити більше українських земель, аби використати це для маніпуляцій після виборів. Це одна з її цілей. Я впевнений, що до виборів США і певний час після них, вони будуть активно бомбити мирні міста і намагатися відсунути лінію фронту.

Також зараз ведеться активна інформаційна війна. Нещодавня кібератака та спроба дискредитації Грузинського легіону відбулися приблизно за місяць до попередніх виборів у США. Ми це завжди моніторимо, і зараз це повторюється знову — якраз за місяць до виборів.

Цього разу намагаються дискредитувати нас. Поширюють твердження, що кошти, пожертви використовуються не за призначенням, що грузинські добровольці — найманці, які приїхали в Україну не воювати, а грабувати.

Це все розраховано на західні розуми, адже атака цього разу була переважно у Twitter. На жаль, у цьому брали участь і деякі українці. Я не знаю, чи пов’язані вони зі спецслужбами Росії, але українські спецслужби вже проводять розслідування. Я сподіваюся, що всі люди, які в цьому беруть участь, будуть покарані відповідно до українського законодавства.

Ми вже з’ясували, що такі кібератаки організовуються не в Росії. Пропаганда ведеться з різних країн світу. В цьому брали участь громадяни Франції, Великої Британії, Грузії, США, Канади, Австралії, Угорщини тощо.

Я думаю, що цей тиск знизиться після виборів у США, однак вони активно поширюють чутки і намагаються підбурювати українців та грузинів. Їхня риторика така: “Подивіться, українці — грузини вас обманюють”, а для грузинів — “Навіщо ви воюєте в Україні, вас там не цінують”. Це спецоперація ФСБ Росії, яка намагається розпалити локальні конфлікти.

Ми це добре розуміємо, адже у нас є досвід. Залучені спецслужби, які, сподіваюся, скоро все з’ясують.

Не має бути жодних перемовин з Росією

— Військові експерти все частіше говорять, що війна в Україні зайшла в так званий глухий кут. Чи є вихід із цієї ситуації?

— Я вважаю, що це також частина російської пропаганди, щоб розпочати переговори, які потрібні насамперед самій Росії. Це спосіб ввести в оману наших західних партнерів, мовляв, українці вже не можуть чинити спротив, у них немає виходу. Насправді це зовсім не так. Україна активно чинить опір і утримує позиції.

На жаль, у нас недостатньо озброєння, щоб протистояти одній із найбільших армій світу. Проте моральний дух дає нам сили протистояти.

Тож я впевнений, що Україна не погодиться на жодні переговори з Росією. Бо практика Грузії показала, що переговори з Росією призводять до повної окупації тих територій, на які вона претендує. Таку помилку, на мою думку, в Україні допускати не можна, і я впевнений, що українське керівництво також на це не піде.

Фото: Грузинський легіон

— В одному з інтерв’ю ви відзначали: “Знищення логістики означає відступ російських військ”. Що заважає зараз системно знищувати логістичні об’єкти Росії?

— Нам бракує далекобійної артилерії для знищення логістики. На жаль, Україна зараз перебуває у такому циклі подій, коли їй надають озброєння, але водночас обмежують у праві його використання.

Потрібно зрозуміти, що Україна повинна перемогти у цій війні, і для цього їй потрібно дозволити вражати противника на його території.

— І що зараз потрібно Україні, щоб зупинити натиск Росії?

— Перш за все, потрібна більш активна підтримка західних країн, які з якоїсь причини не поспішають допомагати Україні. Але перемога демократії відбувається ціною життя українських воїнів і цивільного населення.

Вважаю, що західні країни повинні бути більш залучені у боротьбу за свободу. І не тільки за свободу України, а й усього вільного світу.

— Цього літа ви заявляли про спроби замаху на ваше життя, йшлося про кілька спроб отруєння. Як це вплинуло на діяльність легіону і вашу особисту безпеку?

— Це була вже третя спроба мене отруїти, але я не сказав би, що це якось вплинуло на діяльність Грузинського легіону. У нас так розподілені обов’язки, що навіть якщо командира не стане, Легіон продовжить існувати й виконувати свої функції.

На моє здоров’я це сильно вплинуло, але я продовжую свою діяльність. Тож росіянам не варто мати ілюзій, що нас так легко зняти зі шляху. Наразі ведеться судове розслідування, і я сподіваюся, воно покаже, коли і ким я був отруєний. Припущення вже є. Це не громадяни України й не громадяни Росії.

Фото: Грузинський легіон

Чому можна померти за Україну

— Які з трагічних подій війни в Україні вас вразили найбільше, чи були ви до них готові?

— На жаль, ми були готові. На жаль, Грузія пройшла через ті жахи, які переживає Україна: зґвалтування мирного населення, вбивства дітей. І в Україні повторюється той самий сценарій. Для нас це було дежавю. І саме тому етнічні грузини, здебільшого військовослужбовці, іноземці, приїхали захищати Україну.

— Де б ви були зараз, якби не війна в Україні? Чим би ви займалися?

— На будь-якій лінії фронту, де борються з Росією.

— Чому грузини воюють за Україну? Як це можна пояснити?

— Ми справді воюємо ЗА Україну, з любові до цієї країни та її людей, а не через ненависть до Росії, і я не раз про це говорив. Це наша найголовніша мотивація.

Ми воюємо, бо українці так само боролися за Грузію, у нас дуже тісні історичні та військові зв’язки. Наша мотивація зрозуміла: те, що відбувається тут, це дзеркальне відображення того, що відбувається в Грузії, і що може трапитися, якщо, не дай, Боже, Україна програє цю війну.

— Власне, ви тому й приїхали сюди 10 років тому?

— Безумовно. Я воював разом з українцями у 90-х роках проти Росії за суверенітет Грузії. І я знав тільки військових українців, які тоді нам допомагали. Мої мотиви теж очевидні.

— Ви помітили зміни за ці 10 років? Що в Україні стало по-іншому?

— Українська армія стала однією з найкращих і боєздатних у світі, бо практично 10 років люди тримають зброю, переймають досвід, і це величезний досвід, який неможливо нічим замінити.

На жаль, через нестачу озброєння багато хлопців гинуть, прикриваючи так звані “голі ділянки” своїми тілами. Разом із цими хлопцями гине і їхній досвід.

Сама Україна стала іншою і тепер розуміє, що являє собою Росія. І більше не хоче якимось чином асоціюватися з нею. Оце найголовніше.

Фото: Грузинський легіон

— На вашу думку, Україна гідна того, щоб за неї жертвували життям?

— Так, за Україну можна померти! Бо українці жертвували життям за Грузію, віддавали його без вагань. 

Я вважаю, що для кожного грузинського легіонера це велика честь — померти за Україну.

— Наш народ горить ідеєю перемоги, на початку війни ми уявляли той день і обставини, як це станеться. А чи думають військові про перемогу, про майбутнє загалом?

— В першу чергу, війна і смерть стосується звичайного солдата. Я думаю, що більше за всіх цінують життя саме ті хлопці, які воюють.

Вони розуміють, що ідея вільної України набагато важливіша за людське життя. І кожен з них готовий покласти своє життя, аби майбутні покоління жили в незалежній Україні.

Історію створення Грузинського легіону та невпинну запеклу боротьбу з російським режимом, читай у наступному матеріалі. 

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!