Українській боротьбі проти російського імперіалізму — не менш як 850 років. Московити усе своє існування намагалися завоювати українську землю, підкорити нашу волю та винищити нас на рівні ДНК. Та не лише українці знають, як це — мати північного сусіда-агресора.
У паспорті громадянина України немає графи “національність”. Тож усі ми — з різним корінням та походженням, проживаємо тут як українці. Чи не більше за корінних слов’ян від російської загарбницької політики потерпали киримли — кримські татари.
У 2014 році російські бойовики стикнулися зі спротивом окупації у Криму. Тоді, 26 лютого, на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей — чинити спротив російській окупації та заявити всьому світу про цілісність України.
Наступного дня о 5 ранку до урядових будівель АРК увійшли регулярні військові формування РФ. Війна між Україною та РФ у 21 сторіччі розпочалася саме з Криму.
Зараз, під час повномасштабного вторгнення до України, Російська Федерація продовжує винищувати корінні народи республік. Відомі факти насильницького відправлення кримських татар на передову проти української армії, переслідування проукраїнських активістів та зникнення опозиціонерів у Криму.
26 лютого в Україні відзначають День спротиву кримських татар російській окупації. Попри дев’ятирічну окупацію, кримчани не підвладні РФ.
Про Крим сьогодні, окупацію з 2014 року та якою має бути політична кампанія України після звільнення півострова ми поспілкувалися з українською кримськотатарською правозахисницею, громадською діячкою, волонтеркою та постійною представницею президента України в АР Крим Тамілою Ташевою.
— Яким є кримський спротив після дев’яти років окупації?
За словами Таміли Ташевої, кримський спротив у 2014 році був неймовірним. Люди виходили на протести попри страх бути побитими, заарештованими чи навіть убитими.
Жінки вишиковувалися на ключових дорогах у кримських містах, тримали в руках квіти та жовто-блакитні прапори.
Спротив окупантам чиниться й досі: більшість корінних жителів Криму залишилися жити на своїй землі. Там вони підпільно допомагають нашій армії, чекають на прихід ЗСУ до Криму.
— У кримських татар був дуже тривалий та важкий шлях повернення до свого дому після депортації. Тому зараз люди намагаються триматися рідної землі, — пояснює Ташева.
— Скільки людей покинуло півострів за час окупації?
Постійна представниця президента України в АР Крим називає приблизне число тих, хто покинув півострів за ці роки. Лише зафіксована кількість за 2014 рік — від 35 тисяч громадян України.
Протягом 2014–2022 років з Криму виїхало офіційно 54 тисячі громадян, але, ймовірно, число є вдвічі більшим — 100 тисяч людей.
Напередодні повномасштабного вторгнення з Криму поїхало ще від 60 до 80 тисяч осіб. Після 24 лютого 2022 року підрахунки вести було неможливо.
— Яка ситуація з політичними переслідуваннями усі ці роки?
Єдиною причиною, через яку кримчани, і кримські татари зокрема, покидають свої домівки, є політичні переслідування проукраїнських мешканців півострова.
Таміла Ташева каже, що після повномасштабного вторгнення репресії щодо кримських татар та інших громадян України на півострові посилилися, коїться багато злочинів.
“Таргетована” мобілізація, переслідування через політичну чи громадянську позицію — усе це відбувається в Криму зараз. Відомо вже про щонайменше 180 ув’язнених осіб, з них 118 — кримські татари.
До такого розвитку подій росіяни готувалися, бо ввели в дію закон Про дискредитацію ЗС РФ та покарання за його порушення. За цією та іншими статтями переслідується щонайменше 150 людей, майже 9 млн російських рублів було винесено штрафом для українських громадян за “порушення” цього закону.
— Це зовсім різні люди: хтось пише на паркані “Слава ЗСУ” і його хапають російські міліціонери, хтось обливає синьо-жовтою фарбою адмінбудівлі — як Богдан Зіза, хтось розповсюджує листівки на півострові… Таких протестів дуже багато, усі вони — за Україну.
Перемогою для всіх нас буде повернення Криму під контроль України, безумовно, і кримські татари на це чекають теж, — висновує Ташева.
Нині ж багато кримчан, особливо кримські татари, активно залучені до допомоги Україні та її Збройним силам.
— Якою має бути українська політика після звільнення Криму?
— Уже зараз Представництво президента в АР Крим та Кримська платформа працюють над розробкою політики, законодавства та реформ звільненого у майбутньому Криму.
Ми розуміємо, що деокупація — це довгий процес, і він залежить від багатьох чинників. Передусім це — ЗСУ, але не менш важливими є роботи наших дипломатів та робота нашого президента.
— Попри все, ми повинні вже готуватися до звільнення нашої території. І бути до цього готовими, — каже постійна представниця президента в АР Крим.
— Що буде з тими, хто залишався в Криму всі ці роки?
— Особливо складне питання — врегулювання законодавства, яке існувало за російським зразком, та суд над тими, хто був причетний до злочинних російських військових угрупувань, брав участь в окупаційній владі.
Такі люди, наголошує Таміла Ташева, будуть притягнені до кримінальної відповідальності.
Однозначно буде й та категорія людей, які потраплять під амністію. Це ті особи, які не чинили ніяких злочинів згідно з нормами міжнародного права, не допомагали військам РФ та не займали керівні посади. До прикладу, люди, чиї професії продовжували життєдіяльність Криму: двірники, енергетики, лікарі та інші.
— Стосовно росіян — наша позиція однозначна, вони всі повинні добровільно поїхати з півострова на свою батьківщину, у Росію.
Звісно, ми не будемо організовувати товарні вагони для них, як це раніше робили самі росіяни з кримськими татарами та українцями, але покинути територію їм однозначно доведеться.
Також доведеться повністю демілітаризувати освіту на Кримському півострові.
— Якою є ситуація з освітніми закладами з кримськотатарською мовою викладання в Україні?
В Україні до початку повномасштабного вторгнення існувало хоч і небагато, та кілька шкіл з кримськотатарською мовою викладання. Зараз багато з них не працюють, тож їх також варто відновлювати в інших регіонах.
Натомість Україна повинна максимально підсилювати розвиток кримськотатарської культури, брати до уваги корінний народ та його традиції й формувати освітній та політичний процеси залежно від цього.
Повне інтерв’ю можна переглянути на YouTube сайту Вікна-новини.
Про освітні програми для вивчення кримськотатарської мови, а також цікаві факти про півострів ми вмістили в нашому матеріалі.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!