Фото Unsplash, Facebook Павло Клімкін — колишній міністр закордонних справ України. Майже десять років тому він очолював делегацію України на переговорах про підписання історичної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а у 2012 році парафував її своїм підписом. Український дипломат розповів про вступ України в ЄС та усі можливі складнощі процесу отримання статусу кандидата та члена Євросоюзу. — Вже у червні Україна може отримати статус країни-кандидата до ЄС. Однак отримання кандидатського статусу ще не дає гарантії майбутнього членства в ЄС. Деякі країни “зависають” у цьому статусі на багато років. Які перспективи України? — У нас справді є дуже класна можливість отримати кандидатський статус наприкінці червня. Звісно, це ще не вирішено, в Європі ведуться дискусії. Але хочеш їхати — купи квиток. Ми давно були готові це зробити. Але нам його не продавали. А ось тепер це може стати реальністю. Якщо ми отримаємо статус кандидата, то, по-перше, уся брюссельська бюрократія працюватиме з нами як з майбутнім членом ЄС. Це означає, звісно, не одразу, не наступного дня після отримання статусу, але все ж нам відкриються всі програми та фонди. Це буде й інфраструктура, і наука, і освіта. Тобто це буде комплексний процес підготовки до членства. Українці відчують десь за шість місяців абсолютно реальний вплив від статусу кандидата. — Німеччина підтримуватиме вступ України до ЄС. Однак Олаф Шольц висловив своє побоювання щодо розмиття стандартів ЄС з інтеграцією України. Яким стандартам ЄС Україна ще не відповідає? — Розмова про стандарти — вона правильна. Але часто використовується для того, щоб тримати нас на відстані. Для нас є декілька фундаментальних викликів. Перший — це готовність наших інституцій і верховенство права. Ось тут, звичайно, німці (та й не лише німці) хочуть, щоб ми перемкнули передачу і пішли вперед. Але парадоксальним є ще одне застереження, чи то пак побоювання, в деяких великих країнах ЄС. От ми зараз продемонстрували свою силу. Ми круті, нами захоплюються. Читати на тему Путіну начхати на європейське право: як Україна готується отримати репарації Україна готується взяти своє: які механізми та плани, щоб отримати репарації від Росії. А що означає для Європейського Союзу процес вступу сильної країни, де є сильна армія, де є потужний оборонний сектор? Завжди на Європу безпека проектувалася зі Сполучених Штатів. А ось тут тепер є Україна, яка має бойовий досвід, і українці, які, власне, показали, що вони готові за себе не тільки постояти, а й готові вмирати за ідею майбутньої України. Це парадоксально, насправді. Виклик для Європейського Союзу: як таку країну як ми інкорпорувати в ЄС? З одного боку, це величезна цінність: це люди, це цінності, це здатність воювати. А з іншого боку, вони думають: як тоді функціонуватиме система ухвалення рішень? Адже ця система дуже бюрократична в Європейському Союзі. Вони самі прекрасно розуміють, що так вона функціонувати не зможе. До прикладу, нафтове ембарго. Звісно, проблема не лише в Угорщині. Але врешті все розбивається на Орбані, Угорщині та спробах домовитися з Брюсселем. І так не може бути. Не може бути, щоб консенсус такого роду працював у Європейському Союзі. Але все ж таки потреба змінити це у свідомості багатьох у ЄС існує вже давно. — Скільки часу Україні потрібно, щоб перейти зі статусу кандидата у країну-члена ЄС? — Це як у школі. От ви йдете в перший клас, ви ж не можете одразу потрапити у восьмий. Натомість ви можете перестрибнути один клас, можете навчатися швидше. Але ж ви не можете одразу у першому класі сказати: “Видайте мені атестат”. Так не працює. У нас не буде так званої геополітичної знижки. Нам будуть давати можливості працювати швидше. І нам будуть навіть у цьому сприяти. Я це постійно чую в Брюсселі, Берліні та серед багатьох інших наших друзів. Але це не означає, що ми зробимо це за рік або за два. Я вважаю, що наш амбітний план вступу до ЄС триватиме до десяти років. — Президент Франції Еммануель Макрон вважає, що процес вступу України до Євросоюзу триватиме десятиліттями. Натомість він запропонував створити нову спільноту, щоб країни, які не є формальними членами ЄС, могли долучитися до нового простору в Європі. Наскільки ця ідея реальна і чи дасть Україні, бодай на той період між кандидатством і вступом, якісь переваги? — У мене ця ідея викликає перекривлену посмішку, відверто кажучи. Робити такий “відстійник” для тих, хто ще не увійшов кудись — це зневажливо і врешті-решт принизливо. Насправді це нічого не дасть ані нам, ані Європейському Союзу. Макрон подав це як власну ідею, це була його ініціатива, зараз щодо цього тривають дискусії. Такі ідеї висловлював і колишній італійський прем’єр-міністр Енріко Летта. Він називав це конфедерацією, а не політичним співтовариством. Усе це — політиканство. Зараз дуже багато цього явища довкола Брюсселя. І дуже мало політики. Європейський Союз тільки прокидається, але потрібна, на жаль, ще й кава. Бо хтось хоче творити майбутнє методами минулого. А це не працює. І після нашої війни з Росією більше нічого не буде так, як було до війни. Але, на жаль, ще не всі в ЄС це зрозуміли. Читати на тему Цнотливі на панелі та українські козирі в рукаві: Лана Зеркаль про нафтове ембарго та країни, що перешкоджають цьому процесу Чому країни ЄС не готові до нафтового ембарго та хто блокує це рішення: розбираємось із Ланою Зеркаль. — Тобто ЄС навіть тепер залишається консервативним у своїх поглядах? — Не увесь, але все ж таки. У Парижі, до прикладу, намагаються побудувати Європейський Союз, в якому слово Франція буде основним. І Франція зможе застосовувати вето стосовно усіх рішень. Так не може бути в майбутній політиці Європейського Союзу, коли до нього приєднуватимуться такі країни, як Україна. Є ще питання Балкан. В ЄС зараз активно обговорюється об’єднання України з Косово, Боснією і Герцоговиною. Це ж, мовляв, країни, у яких була війна. І така пропозиція викликає у мене море негативних емоцій! Як нас можна прирівняти до цих країн?! У нас абсолютно інша історія. Це намагання одягти Україну на логіку Балкан. Це зневажливо. І не має абсолютно ніякого сенсу. Крім того, це говорить і про тотальне нерозуміння того, що відбувається в Україні. Але пропри все сьогодні в ЄС є багато позитивних зрушень щодо України. — Чи наполягатиме Україна на своїх умовах при вступі в ЄС? — Ми повинні на цьому наполягати. У нас має бути унікальний підхід. І відродження України… Я свідомо не називаю це відбудовою. Я не хочу, щоб ми відбудовували ту країну, яка була до війни. Ми маємо будувати нову Україну. І ми маємо її будувати відповідно до стандартів ЄС, якщо ми йдемо у ЄС. Тому ці два процеси, відродження і вступ, мають бути поєднані. Ці два процеси — як клітина ДНК нашого майбутнього. — Чого найбільше боїться РФ у самому факті інтеграції України в ЄС? — Вони бояться втратити сфери свого впливу на Україну. Там хочуть бачити нас або як свого васала, або не бачити нас взагалі. І ця війна — вона ж не про НАТО чи якісь гарантії. Путін не вірить у жодні гарантії. Бо сам їх не дотримується. Тепер, якщо ми отримаємо кандидатський статус, то в Росії будуть битися головою. Бо глобальна втрата України зі сфери свого впливу — це кінець концепції цієї імперії, яка не бачить себе без нас. Ця війна насправді ось про це. Читати на тему Я надзвичайно вражена силою українців — інтерв’ю Крістіни Квін про американське бачення війни в Україні Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін розповіла про американське бачення війни в Україні. Це ще не стовідсотково, що ми матимемо статус кандидата. Але не потрібно опускати руки. Потрібно працювати до самого саміту. І тоді вже, після отримання статусу, ми будемо святкувати. А опісля будемо наполегливо працювати далі. — Фактично, попри те, що у нас в країні війна, ми маємо розпочинати підготовку до вступу в ЄС? — Нам дуже важливо поєднати процес вступу до ЄС і відродження України. Це звучить дуже правильно. Але технологічно, на рівні бюрократії, для Брюсселя і для країн ЄС — це шалений виклик. І ми маємо сісти з ними за один стіл і сказати: “Ось, у нас є такі ідеї”. Ми маємо виявити лідерство. Саме зараз унікальний момент, коли у нас є шалена підтримка багатьох країн. І ми маємо цим скористатись. Бо Україна абсолютно не пересічна в цій історії. Тож давайте зараз підемо на усій швидкості, перемикаючи усі можливі передачі. Нагадаємо, раніше Руслан Стефанчук розповів про дипломатичні відносини України та Росії, мирну угоду та репарації. Теги: війна в Україні, Європейський союз, Україна Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Путіну начхати на європейське право: як Україна готується отримати репарації Україна готується взяти своє: які механізми та плани, щоб отримати репарації від Росії.
Читати на тему Цнотливі на панелі та українські козирі в рукаві: Лана Зеркаль про нафтове ембарго та країни, що перешкоджають цьому процесу Чому країни ЄС не готові до нафтового ембарго та хто блокує це рішення: розбираємось із Ланою Зеркаль.
Читати на тему Я надзвичайно вражена силою українців — інтерв’ю Крістіни Квін про американське бачення війни в Україні Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін розповіла про американське бачення війни в Україні.