Замість кабінету — вокзал. Психолог-волонтер про роботу з українцями під час війни й з чим звертаються люди

З початку березня психолог Ярослав Іванчишин працює на волонтерських засадах на львівському вокзалі. Чоловік надає фахову психологічну допомогу всім, хто її потребує. Це здебільшого люди, які втікають від обстрілів, втратили або покинули власну домівку. 

На день чоловік консультує з десяток людей. Кількість залежить від того, як часто прибувають евакуаційні потяги і як багато обстрілів.

— Розкажіть, як ви потрапили до медичної служби на вокзалі.

— Незадовго після того, як почалась війна, я прийшов сюди й тут працюю до сьогодні. Я шукав можливості, де я можу використати свої навички.

Був заклик, що потрібні психологи на вокзал, тому що дійсно після початку війни тут було дуже багато евакуаційних потягів — люди втікали з-під обстрілів. Тут потрібні були люди, які  могли надавати кваліфіковану психологічну допомогу.

— Який має вигляд психологічна допомога людям, які тікають від війни?

— Медико-психологічна служба, яка працює на вокзалі, складається з двох підрозділів: підрозділ медиків і підрозділ психологів. У нас є групи, куди входить один психолог та один медик-волонтер.

Групи мають певні ділянки, на яких вони дивляться на стан людини. Якщо людина знаходиться в кризовому стані, дезорієнтована, то вони можуть цю людину запитати, чи потрібна їй психологічна допомога.

Якщо така допомога потрібна, то вони направляють людину до нашого центру або надають допомогу на місці. Якщо говорити про звернення, то я б сказав, що бувають звернення двох типів:

• Є люди, які дійсно розуміють, що їм важко, їм треба розвантажитись і відновити сили — вони звертаються сюди самостійно.
• В іншому випадку наші мобільні групи дивляться на стан людини, можуть приводити її сюди або надавати допомогу на місці.

— З якими зверненнями найчастіше до вас приходять люди?

— Запити найрізноманітніші. Левова частка — це люди, які приходять в гострих кризових станах, вони втікають з-під обстрілів і, як правило, звертаються відразу після приїзду евакуаційним потягом, тобто щойно вони прибувають до Львова.

Нове місце, незвичні умови життя, до яких треба адаптуватись, — людям важко і вони звертаються. Також бувають психози, тоді ми залучаємо психіатра або медиків.

— У чому полягає перша допомога при кризових психологічних станах?

— Інструмент — це розмова. Є техніки стабілізації, заземлення — нам важливо повернути людину в стан усвідомлення, тобто людина повинна розуміти, де вона знаходиться, що тут безпечно, тут їй нададуть всю необхідну допомогу. Уже після цього людина чітко розуміє, що далі їй робити.

Якщо людина знаходиться в психозі — це, звичайно, психіатрія, і ми направляємо до психіатрів. Були випадки, коли я розумів, що людині потрібна психотерапія, і я можу порекомендувати, куди звернутися, але це вже вибір кожної людини, ми не можемо нікого змусити.  

— Чи готові люди йти на контакт з психологами на вокзалі чи більшість неохоче відкриваються?

— Буває по-різному, але завдання психолога — встановити контакт і вивести її в усвідомлений стан.

— Розкажіть про найскладніші випадки, які ви бачили тут

— Це люди, які хочуть повернутися, вони вже перетнули кордон, тобто пожили якийсь час закордоном і вертаються додому. У них є бажання повернутися в ті регіони, де зараз ще небезпечно.

Це складно, бо в людини вже формується рішення. Тоді ми пробуємо достукатися до неї, щоб вона, можливо, змінила його.

— Чи доводилось надавати психологічну допомогу дітям?

— Були випадки й з дітьми. З ними ми можемо працювати лише з дозволу дорослих та в їх присутності. Навіть були випадки, коли діти самі хотіли поговорити з психологами.

Як правило, виникають проблеми внаслідок стресу, але він накладається ще й на ті травми, які були перед тим.

У мене був випадок, що в дитини була травма раніше в сім’ї, а потім вже війна загострила ситуацію. Малеча опинилася в дезадаптивному, дезорієнтованому стані, і їй була потрібна допомога.

— Чи стало більше українців звертатися до психологів після початку повномасштабного вторгнення Росії?

— Війна — стрес, травма. Тут на вокзалі дуже багато людей потребують психологічної допомоги й самі за нею звертаються.

Але якщо говорити загалом, то я б сказав, що частина людей дійсно закрилася зараз і на фоні війни звернень до психологів менше.

Читати на тему

Припини вживати ці фрази! Як правильно підтримати людину, що переживає стрес

Ми часто вживаємо неправильні фрази, коли хочемо когось підтримати — розповідаємо, як це правильно робити.

— Кому і за яких симптомів варто звернутися до психолога?

— Якщо людина відчуває якийсь внутрішній дискомфорт, тривогу, страхи, то варто звернутися до психолога. Крім того, потрібно звертатися у випадку, якщо є панічні атаки, зміна поведінки, проблеми зі сном чи апетитом — на це потрібно звертати увагу і, принаймні, розібратися, звідки це взялось.

Зараз така ситуація, коли війна змінила структуру особистості, тому деякі люди перебувають у “розібраному” стані. Потрібно звернутись до спеціаліста для того, щоб все це зібрати докупи.

— Якщо немає можливості звернутися до фахівця, чи можливо самостійно вийти з кризового стану чи якось полегшити його?

— Найкраще працювати зі спеціалістом, який може розібратися і допомогти, але кожній людині потрібно знати свої власні техніки відновлення.

Це можуть бути будь-які методики, які дозволяють людині заспокоїтись, стабілізуватись: прогулянки на свіжому повітрі, улюблена робота, хобі — будь-що, що допомагає розвіятися і трохи змінити вид діяльності.

Важливо просто не зациклюватися й займатися тим, що ти любиш і можеш робити. Варто перетворити своє життя в діяльність.

Часто страх у кризових ситуаціях може взяти гору над нашим тілом та розумом. Але усвідомленість та тілесна практика допоможуть швидко опанувати себе. Читай, як швидко заспокоїтись.