Стала доброволицею, щоб захищати дітей! Історія матері трьох синів, яка воює на передовій та збирає на дрон для старшого у Бахмуті

На фронті воюють та захищають Україну цілі родини. Марина на псевдо Мала служить у 126-й бригаді ТрО у Чорноморську, а її син воює у Бахмуті. Попри те, що Марина сама буває на передовій, проводить збір на дрон для сина.

Вона має ще двох молодших синів, сумує за ними й намагається завжди підтримувати зв’язок. Адже заради їхнього захисту й пішла воювати. Вона розповіла для Вікон, як вирішила стати доброволицею, як відреагували діти та чого не вистачає військовим на фронті.

Ранок 24 лютого 2022 року Марина називає найжахливішим. Каже, що була дуже шокована і не могла повірити, що справді розпочалася повномасштабна війна. Родина родом із Чорноморська Одеської області, тому дуже добре було чути вибухи.

Як вирішила стати доброволицею

До повномасштабного вторгнення Росії Марина займалася продажем жіночого одягу. Але 24 лютого вирішила приєднатись до захисту України.

— О 9:00 я зателефонувала до військкомату, мене записали до списку добровольців. Близько 14:00 мені зателефонували з військкомату та сказали з речами та документами прибути туди. Але я маю двох молодших синів, їх треба було вивезти до мами в село. Я попросила, щоб мені дали дві доби, щоб вивезти дітей.

Коли я повернулася, людей уже набрали, місць не було. Я щодня оббивала поріг військкомату, але оскільки не мала військового досвіду, мене не хотіли брати, — розповідає вона.

Але жінка так просто не здалася. Вона знайшла в Одесі курси молодого бійця, пройшла їх та отримала сертифікат.

— У нас був сусід-військовий, він сказав, що у нас іде набір у ТрО Чорноморська — до 126-ї бригади. Я прийшла, показала сертифікат, що вмію стріляти і є трохи досвіду, і мене відразу забрали. Я — солдат-стрілець, — каже Марина.

Вона наголошує: дуже рада, що потрапила до цієї бригади. Адже там дуже хороші хлопці та дівчата!

Як відреагували сини на рішення мами

Марина ділиться, що старший був проти цього. Він казав їй: “Ні, ти нікуди не підеш, ти будеш вдома!”

Але я сказала, що ні. Піду, адже молодших треба захищати. Хто, як не я? Він з цим змирився.

А молодші кажуть: “Мамо, ти — наша захисниця”. Вони пишаються своєю мамою, каже Марина. Згадує про них зі сльозами, але каже, що все гаразд. Зараз часто вдається підтримувати зв’язок із дітьми, адже з’явився Starlink.

— У сина в Бахмуті зв’язок поганий, але через три – чотири дні ми все одно зідзвонюємося, — зазначає жінка.

Читати на тему

Не знаходить сил подивитися на сімейне фото: історія доброволиці, у якої війна забрала батьків, дітей та чоловіка

Жахлива історія, як війна гартує жіночий дух та випробовує його трагедіями.

Про сина в Бахмуті та збір на дрон

Її син — строковик. Він служив строкову службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Коли розпочалася повномасштабна війна, пішов захищати свою країну. Запитуємо, чи не хотіла Марина служити з ним в одній бригаді.

— Щодо того, щоб служити разом, то, мабуть, ні. Тому що він із характером і я теж. Краще він собі там, а я тут (сміється — ред.).

Зараз Марина проводить збір для сина на дрон Mavic-3.

Дрон — це розвідка, також можемо окупантам відправити “подарунок” — бомбу ВОГ. Дрон для військових — це все, це наші очі, — наголошує жінка.

У тилу багато говорять про Бахмут, але військова каже, що наші бійці там не мають зв’язку. Тож вони не можуть нічого знати.

— Підтримку, я гадаю, отримують від рідних, з якими вони виходять на зв’язок. Я не дивлюся новини про те, що говорять про Бахмут. Я відштовхуюсь тільки від новин сина.

Я не вірю нічому, що пишуть в інтернеті. Я вірю синові, адже він там і його слова — найправдивіша інформація, — наголошує вона.

Чого не вистачає військовим

— Найважче на службі — сумую за дітьми. У нас дружні побратими, мене ніхто не ображає. Я теж дама з характером, але в нас усе чудово, — розповідає Марина.

Каже, що на фронті не вистачає зброї, дронів, антидронових рушниць.

— Цього не вистачає, а забезпечення у нас шикарне. Може, в інших бригадах чогось не вистачає, у нас все чудово, — коментує вона.

Військова додає: зброя потрібна, щоб вибити окупантів, щоб усі повернулися до своїх родин, до колишнього життя. Звичайно, воно вже буде іншим, адже все змінилося. Але головне, щоб усі були живі та повернулися до своїх рідних.

Жінка каже, що сила українців та українок — у дусі.

— Ми сильні духом, і нас не зламати. За Україну горлянку перегризу, говорю за себе. Я люблю свою країну, для цього я тут, — зазначає вона.

У Бахмуті зараз найскладніша ситуація, наші герої докладають титанічних зусиль для оборони міста. Ти можеш допомогти синові Марини у Бахмуті отримати дрон, а її бригаді — антидронові рушниці.

Реквізити для допомоги: 4441114446293209 (Гопова Жанна — волонтерка).

Зараз Україну на фронті захищають тисячі жінок. Раніше ми розповідали історію військової Олени, що у складі піхоти боронить Україну.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!