Втратили свою справу, але не бажання її відновити! Історії жінок-підприємиць, чий бізнес постраждав під час війни

У сучасному світі жінки можуть реалізувати себе практично у всіх сферах. Багато з них стають успішними бізнесвумен та відкривають свою справу. Навіть у декреті, коли більшу частину часу треба приділяти дитині, їм вистачає натхнення на свій розвиток. А часто буває так, що діти надихають на створення бізнесу.

Уяви, ти започаткував(-ла) свою справу і мав(-ла) успіх, але одного дня він був зруйнований. Після 24 лютого різні міста нашої країни страждають від вибухів та ракетних ударів. Російська армія знищує житлові будинки, торговельні центри, магазини та ринки. Тож справа, у яку людина вклала душу, може перестати існувати.

Але уряд та благодійні організації підтримують українців та їх бізнеси. Адже саме він зараз підтримує нашу економіку. Ми розповімо тобі історії жінок, чий бізнес постраждав від війни, але вони змогли його врятувати.

Евакуювати бізнес їм допоміг проект Підтримка бізнесу під час війни та в післявоєнний період, який реалізується ГО Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі за підтримки Програми USAID Конкурентоспроможна економіка України. Цей проект спрямований на підтримку українських жінок-підприємиць, допомагаючи малим та середнім бізнесам з релокацією та супроводженням протягом шестимісячного періоду.

Мотивує віра в перемогу

Віталіна з чоловіком Андрієм до війни мали швейне та рекламне виробництво.

— Основна ідея нашої роботи в Авекс-Груп — комплексний підхід у візуальному оформленні об’єктів для бізнесу. Починалося все як часткове оформлення та поліграфія, а зараз ми виконуємо проекти “під ключ”, — зазначає Віталіна.

— Активним напрямом нашої діяльності до лютого був друк на текстилі та пошив декору з тканини для рекламних проектів та мерчендайзингу в мережах магазинів. Саме текстильний напрям обрали тепер як пріоритетний. 

У Тернополі організували додатковий швейний цех і зараз займаємося пошиттям цивільного одягу та допоміжного екіпірування для гуртових замовників.

Плануємо залучити на виробництво близько 20 людей, частина з яких будуть переселенці, — розповідає жінка.

Хоча війна принесла багато поганого у наше життя, жінка наголошує: мотивує тільки віра в перемогу.

Вважаю, що кожен має робити максимум з того, що він вміє, для швидшого досягнення перемоги.

— Зброю тримати я не вмію, але можу організовувати та вести бізнес, тому і роблю це, адже сила — в єдності країни. Багато людей зараз лишились без роботи, а надання їм можливості працювати та отримувати дохід — це суттєва підтримка та стимул залишатись в країні, адже, на жаль, досі багато людей виїжджають за кордон, — стверджує Віталіна.

У жінки вже є ідеї нових проектів, але над ними ще треба детально працювати. Наперед забігати вона не хоче. Радить жінкам, які хочуть відкрити власну справу або чий бізнес постраждав від війни:

— Найважливіша порада: не опускати руки й завжди пам’ятати про свої таланти та вміння, бо вони дають неймовірну силу та енергію для втілення всього задуманого.

Мені також важко читати й дивитись новини, але всю злість на ворога я трансформую у свою діяльність.

Бо перемога — це велика праця кожного, а не тільки наших героїв з ЗСУ, — наголошує Віталіна.

Обирати, де будеш найбільш ефективною

Відвідавши крамницю BOXY в Луцьку, Наталія вподобала концепцію та асортимент: українські виробники, екологічні матеріали, унікальний дизайн, широкий вибір.

— Спочатку я стала клієнткою магазину, а потім вирішила познайомитись з власниками та домовитись про надання франшизи. Спілкування та спільне бажання стати партнерами пришвидшили реєстрацію та початок співпраці, — зазначила Наталія.

Розпочали справу у серпні минулого року. Бізнес жінки був орієнтований на клієнтів з Харківської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Сумської, Запорізької та Полтавської областей. Уже у вересні відкрили великий шоурум у Харкові, на ринку Академіка Барабашова.

Продукція швидко ставала впізнаваною та мала попит.

— У січні цього року отримали новий асортимент — пакування з весняними принтами. Взяли кредит, відвантажили продукцію в торговельні мережі, очікували сезонних продажів в березні та квітні. Помітили позитивний тренд у продажах, розвивали сайт та соціальні мережі. Думали про унікальні модифікації коробочок та сучасні кольорові принти для нових виробів, — згадує Наталія.

З початку повномасштабного вторгнення Харків щодня страждає від російських ударів, зокрема не один вибух був у районі найбільшого ринку в Європі — Барабашова. Тож Наталії довелося евакуювати продукцію до партнерів з Луцька.

— Це був сімейний бізнес. 23 лютого ми закінчили робочий день о 19:00, вимкнули техніку, зачинили крамницю…

Повернулись через місяць для того, щоб евакуювати товар до Луцька, а згодом до Тернополя та Львова.

— Наш магазин вцілів, попри те, що майже весь ринок був знищений бомбардуваннями та пожежами, — розповідає підприємиця.

Наталія зізнається: рішення відновити бізнес було найважчим.

— Попередні виклики були природною реакцією: швидкий виїзд із Харкова, участь в гуманітарних рухах, волонтерство.

Але після трьох місяців війни прийшло відчуття, що навіть цей турбулентний процес набуває чітких обрисів. Вимальовуються реальні потреби й постає питання: “В якій ролі я можу бути найбільш ефективною, щоб створювати той спільний добробут, який допоможе наближати перемогу?”.

У чесній розмові з собою виявилось, що це саме відновлення бізнесу, створення робочих місць, повернення боргів та виконання всіх довоєнних зобов’язань.

— А також розвиток, зростання, перемога і повернення у Харків, — стверджує жінка.

Наталія хоче розвивати бізнес та вийти за межі країни, зокрема на ринок Польщі та інших країн Євросоюзу. Хоча її історія відновлення бізнесу тільки починається, вона радить жінкам обирати активну позицію замість пасивної. Продовжувати мріяти й ставити цілі, бути відкритою до пропозицій та можливостей, які з’являються.

Читати на тему

Сироварня на лінії вогню: як українці виживали на війні та встигали рятувати інших

Як малий бізнес адаптується до війни та які нові місії відкривають для себе підприємці. Зворушлива історія сироварні з Бердянська.

Після зими завжди приходить весна

Спочатку Інна хотіла забезпечити натуральною та екологічною косметикою дітей та себе. Коли сину жінки було лише шість місяців, у нього виявили атопічний дерматит. Засоби, які використовувала Інна, не допомагали. Тож вона вирішила самостійно виготовляти косметику. Так з’явилася ідея розвинути бізнес.

— Я почала вивчати склад промислових засобів і зрозуміла, що маю зробити щось сама для синочка, щоб врятувати його шкіру. Так я почала виготовляти мило з рослинних олій на травах в домашніх умовах для дитини. Результат на шкірі я побачила відразу.

Я зрозуміла, що правильний, натуральний догляд — це дуже добре. Зрозуміла, куди мені потрібно рухатись, щоб допомогти навіть своїй пігментованій шкірі. Так зародилась ідея створення сімейної справи, щоб пропонувати якісний догляд більшому колу людей, — розповідає підприємиця.

Останній рік перед повномасштабною війною бізнес Інни інтенсивно розвивався. Її товар продавали в інтернет-магазинах, вона запускала дистрибуційну діяльність у салонах краси та готельних комплексах. Також мала три фірмових магазини та понад 50 партнерських точок. Проте війна змінила життя усіх людей.

— Наш бізнес пережив окупацію в Бучі. Ми мали власний фірмовий магазин з косметикою та продуктами здорового харчування. Також була окрема лабораторія з офісом.

2 березня я дозволила теробороні зламати двері магазину з продуктами й все віддати людям та дітям в бомбосховищах садочка та гімназії, які були поруч з магазином, — згадує Інна.

Вже наступного дня в її магазин зайшли росіяни та забрали все, що змогли винести. Пограбували також офіс та лабораторію.

— Будинок залишився цілий зовні, але всередині знищений.

Вони навіть забрали жорсткий диск від камер спостереження, щоб ми не бачили їхні злочинні дії.

Але ми побачили й відчули наслідки страшної війни, — говорить Інна.

У лабораторії росіяни зламали двері, розграбували частину меблів: усі стільці та деякі столи, телевізори, кавову машину, мікрокамеру, мікроскопи, зламали багато обладнання. Один з мікроскопів розбили об підлогу. Пограбували також склад косметики.

Жінка змогла евакуювати бізнес до Львова, там налагоджує свою діяльність.

Співзасновниця бізнесу Вікторія Маслова наголошує: не здалися, адже зрозуміли, що мають бути корисними. Мотивували клієнти, адже вони казали, що у “тривожну валізку” брали косметику бренду.

Коли ми почали робити загоювальні мазі для наших героїв, ми чітко зрозуміли нашу місію у цей час.

— Нам почали писати, як мазі допомогли загоювати рани, дякували, що ми працюємо. Відчуття користі дає багато сил продовжувати працювати, які б обставини не були, – стверджує Вікторія. Вона радить жінкам бути сильними, адже бізнес зараз працює на відновлення економіки.

Жінки-підприємиці — витривалі

Виконавча директорка ГО Ірина Титарчук розповідає, що вирішили запустити релокацію у West Business Hub, бо через війну постраждало багато бізнесів. Не всі компанії мають змогу відновитися.

— Проект дозволяє відновити або ж перезапустити діяльність малих та середніх підприємств, зокрема бізнес жінок-підприємиць, і сформувати чітке бачення поточної ситуації й перспектив розвитку на більш безпечних територіях.

Серед релокованих підприємств у нас є бізнеси з Київської області, наприклад Бучі, Харкова та інших постраждалих регіонів, — розповідає Титарчук.

Найбільше своєю незламністю її вразила історія бренду Vesna.

— Вони не опускають руки, з поміж особистих проблем знаходять час на волонтерство та турботу про інших. Ще один приклад — сімейний бізнес Авекс-Груп.

Вони готові до партнерств у бізнесі, діляться із колегами замовленнями та залучають до нових проектів.

Жінки підприємиці гнучкі та витривалі, це викарбувалось і під впливом Covid-19, і як наслідок війни. Вони готові до викликів і знають, як доставити товар до покупця навіть з логістикою, яка не працює.

Роблять все, щоб не втратити клієнтів і знайти нових, — наголошує Ірина.

За її словами, в організації є багато планів на майбутнє, зокрема презентація настільної гри про жіноче лідерство і підприємництво, запуск проекту для креативних індустрій Oplich та підготовка грантових заявок з підтримки малих та середніх підприємств у масштабуванні та виході на міжнародні ринки шляхом виставкової діяльності.

Якщо твоя справа постраждала через війну, опускати руки не варто. Врятувати бізнес реально! Ти теж можеш взяти участь у проекті з підтримки бізнесу, треба лише ознайомитися з умовами та заповнити заявку.

Люди, які мають власну справу, охоче допомагають переселенцям у різних регіонах України. Раніше ми розповідали історію Slow food ресторану Ґелета на Закарпатті.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!