Ми розпочинаємо наш чернечий шлях на території Лаври. Нехай це буде 3-4-7-10 монахів, але це будуть проукраїнські монахи. Лавра стане уже не осередком “русского міра”, а дійсно святинею українського православ’я та українського народу.
Факти ICTV та Вікна-новини продовжують відстежувати ситуацію у головній національній святині всіх православних України — Києво-Печерській лаврі. Окрім повернення майна у державну власність, якому всіляко перешкоджали і перешкоджають представники Української Православної Церкви Московського патріархату, цікаві історичні процеси відбуваються і у самому чоловічому монастирі.
Про те, що вдалося зробити за 6 місяців, яка нині ситуація в Лаврі та скільки ченців готові приєднатися до Православної Церкви України в ексклюзивному інтерв’ю розповів архімандрит Авраамій (Лотиш), який 29 березня 2023 року рішенням митрополита Епіфанія став в.о. настоятеля Лаври від Православної Церкви України.
До цього Авраамій був ієромонахом Києво-Печерської лаври в складі Української Православної Церкви Московського патріархату.
— Насамперед, вітаю вас у нашій українській святині, котра не так давно звільнилася від ідеології цього русского міра, який, власне, і привів війну на нашу землю.
Стосовно ченців, знаєте, питання цікаве, і відповідь на нього є простою. Тому що монастир — це закрита спільнота. Монахи мають ігумена, який у свій час був поставлений керувати Святоуспенською лаврою — це колишній намісник митрополит Павло.
Власне, ситуація, яка зараз існує, нездорова, і призвела до того, що ми маємо. І, звісно, кількість ченців можемо назвати різну. Але точно, якщо відверто, цього не можемо сказати.
Серед ченців ведеться колосальна робота. Як завжди: залякування, погрози тощо. Розуміючи їх, знаю, що між ними немає довіри одне до одного. Кожен боїться щось сказати, висловити свою думку, позицію.
Але навіть ідеться про наших ченців — про тих людей, які є вірними Православної Церкви України. Вони вже виявляють бажання нести послуг у Києво-Печерській лаврі.
Це, я думаю, велика честь бути в домі Божої матері та служити Богові, Богородиці, преподобним. А тому кількість тих, хто долучиться з монастиря Московського патріархату, повторююся, може бути різною. Але настане момент істини, коли їм потрібно буде або залишити монастир, або зробити правильний вибір — з ким вони залишаються: чи з Московським патріархатом, чи з Українською церквою.
— Кількість, що була до 29 березня, вже не є такою. Зараз на території Нижньої лаври перебуває 60 ченців, не більше. Це свідчить про те, що деякі вже визначилися, деякі тут відсиджують за вказівкою верхівки священноначалля Московського патріархату. А деякі дійсно чекають того моменту, щоби заявити, вже не боячись нікого і нічого, що вони долучаються до юрисдикції Православної Церкви України.
— Ми повинні розуміти, що від 2018 року, коли відбувся об’єднавчий Собор, всі дії на території України представників Московського патріархату є неканонічними. Як би вони не волали, не кричали, не били себе в груди, що вони не є Московським патріархатом, але ми усе бачимо. І кожного дня є результати вияву цих колаборантів, які, на превеликий жаль, співпрацюють з агресором.
Можемо зазначити, що з боку керівництва священноначалля щодо тих священників, єпископів немає жодних заборон. Абсолютно немає того, щоб могло їх застерегти, дати якесь попередження, щоб не робили цього.
Той, хто має бажання долучитися до Помісної Православної Церкви України лише пише ім’я, прохання на ім’я Блаженнішого, чи правлячого Архієрея, і після цього цей священник, монах уже буде перебувати в юрисдикції канонічної Православної Церкви України.
Тобто процедура не є складною, а є лише бажання, добра воля розуміти, і знати те, що якщо людина вважає себе українцем — то вона повинна служити насамперед Богу, своєму українському народу і намагатися разом розбудовувати нашу помісну церкву.
— Територія Нижньої лаври зараз у поганому стані. Водночас монахи кажуть, що вони захищають святині. Але ми не знаємо, від кого вони їх захищають. Якщо від нас, українців — тоді зрозуміло хто поставив це завдання.
Прикро те, що відбувається на території Нижньої лаври. Це запустіння, до якого вони призвели. Тому що ми півроку спостерігали, як вони намагалися видати себе за мучеників, хоча ніхто їх не вбиває, не мучить і не змушує зректися Христа. От все це награно, щоби викликати у суспільстві от таку невдоволеність.
Але, слава Богу, що у нас суспільство розумне. Всі реагують і розуміють, що це така своєрідна постанова. І те, що відбувається на території Нижньої лаври: непокошені газони, запущені сади — все це свідчить про те, що монахам уже стало байдуже. Лавра повинна мати належний вигляд. От вони говорять, що це і так буде заповідником. Що все передасться: ці корпуси і все інше.
Тому виникає питання: чому ви не дбаєте про це, якщо ви так говорите? Або залиште монастир, і дайте дійсно розвиватися, працювати уже чоловічому монастирю Православної Церкви України.
— Так, все правильно. Мало того, люди, які начебто, як вони кажуть, заблоковані, хоча їм же ніхто не перешкоджає вийти із корпусу і піти придбати те, що необхідно: їжу, ліки. Але ці люди забезпечені і їжею, і водою. Ніхто не страждає від голоду і має ліки.
Тому знову-таки, це заяви на камеру, які мають відображати ситуацію для сторони агресора. І показувати картинку, наче йдуть гоніння на тих християн, які є у юрисдикції Московського патріархату. І не більше.
— Я думаю, що тут дійсно має бути рішення суду, все має відбуватися, як і відбувається, в законодавчих рамках. І після цього розпочнеться зовсім інше життя Лаври, яке має бути направленим на розвиток нашої духовності. Але духовності, яку сповідували наші преподобні отці Антоній і Феодосій. Це повинна бути і державницька позиція того ченця, який приходитиме в монастир, щоб служити Богу і людям. Але водночас треба дійсно бути справжнім українцем.
Ми вбачаємо, що те, що сталося, війна — це і призвело до того, що на території Лаври так вчили людей, своїх парафіян: про “трієдіную Русь. Україна, Білорусь, Росія — святая Русь”. Це, на жаль, були такі лже-вчення, що затьмарили уми багатьох людей.
Прикро, шкода вірян. Адже там всі хороші люди, але вони стали жертвами оцієї ідеології, оцього такого єритичного вчення ідеології “русского міра”.
— Я не те, що переконаний, мене в цьому підтримуюють і з боку держави: Нижня лавра повинна функціонувати як чоловічий монастир. Тобто тут, в будь якому випадку, не призупинеться монаше життя.
Якщо будуть якісь інші умови — звісно, на ці умови я аж ніяк не буду погоджуватись. Тому що ми повинні зберегти цей дух монашества. Так, як і заснували монастир преподобні отці Антоній і Феодосій.
Можу запевнити, що життя чернече продовжується, попри заяви від представників Московського патріархату, що в ПЦУ немає монахів та життя монашеского. Ми починаємо наш шлях чернечий на території Лаври. Ну, я би сказав в порівнянні, як представники Московського патріархату у далекому 88 році. Їх на той час, щоб ви розуміли, було 3-4 монахи, не більше. Та й те, за благословення тодішнього екзарха, митрополита Філарета, ці ченці були направлені з різних монастирів
Нехай це буде 3-4-7-10 монахів, але це будуть проукраїнські монахи. Це монахи, які не будуть звати “русскій мір”, а будуть молитися за Україну, за нашого президента Володимира Зеленського, за Збройні Сили України, за головнокомандувача Валерія Залужного. За всіх наших захисників і захисниць. Думаю, що це буде так. Лавра стане не осередком “русского міра”, як це було до цього, а буде дійсно святинею українського православ’я і українського народу.
— У нас із заповідником досить хороші відносини. І ми маємо спільне розуміння і завдання, щоб ми не нашкодили заповіднику, а заповідник не нашкодив монастирю. Тому ми всі разом обговорюємо і вивчаємо питання, як в подальшому вибудувати цей механізм стосовно Нижньої лаври. Звісно, співпраця повинна бути і зі сторони заповідника, і зі сторони монастиря.
Це не секрет, що в свій час постійно були різні непорозуміння, і якісь скандали монастиря із заповідником. Отож, хочу зауважити, що у нас цього не буде.
Ми знаємо, що завжди має бути діалог, завжди має бути співпраця, ми маємо одне одного чути. Це дає можливість дійсно розвиватися як заповіднику, так і монастирю.
— Так як і відбувалося раніше. Ці печери залишаться доступними для вірян. Звісно, там щоденно будуть відбуватися богослужіння, молебні, буде належний догляд за преподобними, а також все, що стосується монашого життя та служіння. Печери без служб втрачають взагалі сенс того, що в свій час навчали наші преподобні. Це буде нашим першочерговим завданням: зберегти печери і зберегти наших преподобних.
— Є багато людей, які хочуть служити, присвятити себе Богові, власне, Лаврі. Це мрія багатьох була українців, але у свій час доступ був обмежений. Люди заходили: відразу їх запитували з якої конфесії, і обзивали “роскольніками”, “неканонічними”, “безблагодатними”.
Московський патріархат ділив людей, свій український народ, на правильних і неправильних, на канонічних і неканонічних.
Проблема в тому, що у 92 році було невирішене питання церкви. І от, відбулося це повномасштабне вторгнення агресора Російської Федерації. Що і призвело до жахливих наслідків, які ми маємо зараз. Але, знаєте, як ми кажемо, що без волі Божої нічого не відбувається у житті людини. Так само і у житті Лаври.
Якби Бог, Божа Матір того не захотівли, цього б не відбулося. Господь ось так почув наші молитви, що Лавра тепер стає українською.
— Поки що ми маємо храми на території Верхньої лаври: Успенський, Трапезний, де відбувається богослужіння по недільних і святкових днях. Оскільки ще немає випрацьованого механізму стосовно договорів, щоби ми мали можливість проводити богослужіння щоденно, то поки що все відбувається так. Але, я вірю, що найближчим часом ми запровадимо регулярні богослужіння, так, як це має бути в монастирі.
— Богослужіння проводять представники Московського патріархату. Ченці ще залишилися. Їх небагато, і вони служать у цих храмах.
— Я б сказав, що вже й Нижня молиться українською. Тому що наша присутність тут уже є. І в цьому будинку, який нам передали, є домовий храм, де ми звершуємо ранкове, вечірнє правило, проводимо богослужіння особистого характеру.
Якщо не маємо змоги провести у Нижній лаврі, то в цьому, домовому храмі. У Нижній лаврі, поряд із церковнослов’янською мовою, ведеться і богослужіння українською.
Щодо церковнослов’янської мови, ми повинні розуміти, що вона є дійсно великою, збагаченою, духовною, але вона є русифікованою. В свій час, за вказівкою Петра І, відбулася робота по русифікації українців і зокрема церкви. Тому, коли ми спілкуємося і молимося українською мовою, тією мовою, яку ми розуміємо — то це є підтвердженням того, що Господь чує наші молитви.
— Також собі ставив ці питання. Чому так? Через ці процеси, що відбувалися тут з Лаврою. Але ми побачили їхнє справжнє обличчя, наскільки вони спромоглися показати себе українцям.
Кожен спостерігав, які були гучні заяви кидали, кого вони підтримують, за кого вони моляться на території Лаври. Про що можна говорити?
Це люди, які абсолютно не вболівають за свій народ. Хоча прикриваються, що вони допомагають нашим захисникам, захисницям. Навіть сказав би, що одна рука допомагає, а інша вбиває.
Ці півроку Господь нам допоміг більше утвердитися, і більше розуміти, що нам необхідно робити. Не роз’єднувати, а об’єднувати українське суспільство. І щоби ми говорили правду, яка підтверджує ті факти стосовно представників Московського патріархату.
— Нижня Лавра має функціонувати як монастир, який діє, але колись при монастирях були різні благодійні заходи. Приймали знедолених, нужденних людей.
Першочерговим бажанням є розмістити на території монастиря будиночок для дітей-сиріт, особливо для тих дітей, які народилися в родині військових, а ця жахлива війна забрала їхні життя.
Хотілося б дітей сюди забрати, в монастир, адже виховання у християнському та патріотичному дусі на території монастиря, я думаю, є важливим і необхідним для нашого майбутнього покоління.
Колись ці дітки, я гадаю, будуть ходити у печери до преподобних, а для них це буде велика духовна підтримка. Адже і психологічно їм дуже важко переосмислити, що немає батьків, яких вони втратили у війні.
А наше завдання — підкреслити, що наша церква, зокрема Лавра, з українськийм народом і з тими діточками, які позбавлені цієї батьківської опіки та уваги.
Тому, я думаю, що Господь по молитвах наших преподобних допоможе втілити у життя цю мою мрію.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про реабілітацію українських бійців у Києво-Печерській лаврі.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.