Пропозиція руки та серця на лінії фронту. Боєць з Черкас освідчився волонтерці під Бахмутом. Пара знайома трохи більше року. Олена виготовляла окопні свічки і свою першу партію передала саме підрозділу Романа. Вони довго листувалися, разом подорожували. Нині вирішили побратись.
— Наше спілкування почалося ще до повномасштабного вторгнення, — розповідає наречена Олена Огінська. —Мабуть, я його зацікавила тим, що у нас спільні погляди. Нам навіть друзі кажуть, що ми дуже схожі. У нас активна життєва позиція, ми вдвох спортом займаємось, волонтерством. Вже потім ми зрозуміли, скільки у нас спільного.
Спочатку пара листувалася. Побачилась вперше вже після повномасштабного вторгнення. Олена почала виготовляти окопні свічки захисникам.
До Романа звернулася першого, чи потрібні вони на фронті. І йому з побратимами першим передала свічки та своє тепло. Це була їхня перша зустріч у Черкасах.
— Я під’їхала з цими свічками. Зустрілись, наче ми вже знайомі не знаю скільки років. І виходить такий мужчина високий. У мене посмішка така, і в нього. Якось так зустрілись, наче вже рідні душі.
А потім Роман написав, що їде у Попасну. Олена хвилювалася. Каже: в цей момент зрозуміла, що не може його втратити.
— Вже прийшло мені смс “Воля України або смерть”. І тут я почала хвилюватися, зрозуміла, що не хочу його втрачати, що хочу його побачити й кожну хвилину з тієї миті почала про нього думати й тим самим оберігати.
Те, що стосунки вже більше ніж дружба, обоє зрозуміли, коли Роман повернувся з Попасної, згадує Олена. Чоловік запросив дівчину кататися на велосипедах, як обіцяв раніше.
Ми зустрілися, і коли я його вперше обійняла, я вже тоді вирішила стовідсотково, що кохаю. Коли він мене взяв за руку і повів за собою.
— Ще в нас така пісня є Ось тобі моя рука, він заспівав її в цей час. Він мені потім сказав, що саме в цей момент і сам зрозумів (що кохає). Так ми вже рік разом.
За цей рік намагалися бачитися, щойно випаде можливість, розповідає Олена. Роман всі нечасті вихідні поспішав до коханої. І пара завжди вирушала в подорож.
— Нас часто питають: “А де ви живете?”. Якщо чесно, машина стала нашим будинком, тому що в нас був день, доба, ми хотіли виїхати просто за місто, побути вдвох, і тому наші намети, наші світанки, машина, потяги, — це все наш дім.
Пропозиції Олена, зізнається, не очікувала. Поїхала під Бахмут, бо дуже хотіла бачити коханого. Написала Роману, що хоче приїхати і їде. Олена взяла на роботі відпустку та гайнула до коханого під Бахмут.
— Півдня я не розуміла, що відбувається, а хлопці його вже все розуміли. Вони увесь цей час готувалися. І освідчення було біля школи, яку, на жаль, зруйнували окупанти.
І там він мені сказав: “Я колись взяв тебе за руку і сказав “Ось тобі моя рука”, а зараз я тобі кажу “Ось моє серце, чи ти готова розділити зі мною все життя?”. Я, звісно, сказала “так”.
Роман до освідчення готувався п’ять днів. Щойно Олена сповістила, що хоче до нього приїхати, де б він не був. Це неабияк вразило чоловіка. За чотири дні Роману вдалося замовити каблучки й за три дні до приїзду Олени вже готовий був план зустрічі та пропозиції. Побратими навіть квіти знайшли.
— Я почав думати, наскільки це сильний вчинок, наскільки це велика довіра і на що вона готова заради мене, — ділиться Роман.
Чому на фронті? Бо вона саме в цей час, коли я тут, проявила найціннішу для мене якість — довіру, і готова заради мене на все.
— Після перемоги нам вже треба буде виховувати дітей і займатися родиною, — розповідає боєць.
На згадку про фронтове освідчення Олена привезла свою армійську фату. Її змайстрували побратими Романа.
— Фата з фронту. Це Ромина така сітка маскувальна. З неї хлопці зробили мені фату. Вона для мене дуже рідна, тому що я коли торкаюся її, наче торкаюся Роми, я дуже чекаю на нього і вона мене гріє.
А Романа гріє кулон, який подарувала йому Олена.
Рома мені з самого початку сказав: “Звільню Україну, і нашому коханню не буде меж”. Ця фраза зараз в нього висить на шиї на жетоні.
— Я йому зробила цей напис, і він тепер теж це носить з собою завжди.
Наречені з нетерпінням чекають перемоги, і кожен робить все, що може, для цього. Олена продовжує майструвати свічки — обереги.
— Все, що я роблю, я вкладаю туди душу, любов, і я хлопців всіх оберігаю. Коли Рома виходить на будь-які позиції, він обов’язково одну свічку кладе собі в кишеню. Я дійсно вірю, що вона хоч трішки, але його оберігає.
Читай ще одну романтичну історію про кохання військовослужбовців з передової та обручку зі шматка дроту.
Підписуйся на наш Telegram та Instagram, не пропускай найцікавіше!