Голова розуміє, що ноги немає, але вона продовжує боліти! Історія військового про ампутацію та очікування протезування

Росія принесла на нашу землю смерть, біль та розруху. Щодня сотні людей отримують травми, особливо військові. Часто вони страждають від мінно-вибухових травм, які можуть лишити людину без кінцівки.

Так трапилося і з героєм цієї історії Дмитром Яцурою. Чоловік пішов воювати у квітні 2022 року, до цього працював звичайним шахтарем. Зізнається, спочатку навіть своїй дочці не казав, що пішов на війну. Весь час пояснював, що на роботі. Але згодом вона таки дізналася, де насправді її тато.

Про травму та спроби лікування

Дмитро отримав травму, коли пересувався вночі з побратимами. Було темно, нічого не видно, він наступив на міну. Чоловік змінив не одну лікарню. Був і в Краматорську, і в Дніпрі, й в Івано-Франківську. Проте жоден лікар не сказав, що ногу можна врятувати. Врешті-решт військовий наважився на ампутацію.

Він приїхав до лікарні Святого Пантелеймона Першого територіального медоб’єднання Львова, де разом з реабілітаційним центром Незламні має пройти протезування й комплексну реабілітацію. Каже, багато людей радили їхати саме до Львова, тому він тут.

— Сюди їхав з певною метою, вирішив, що треба ампутувати. Їздив по лікарях, робив купу знімків, але ніхто не казав, що кінцівку можна врятувати. Приїхав сюди, адже тут хороші лікарі та повний цикл відновлення, — зауважує військовий.

Дмитру вже провели операцію. Вона тривала три години. Зараз чекають, поки загоїться рана, адже травма була складною. Поки чоловік їздив у пошуках допомоги, у рані розвинулася бактеріальна інфекція. До повного загоєння чоловік не зможе стати на куксоприймач. Потім переходитимуть до реабілітації. 

— Приходить протезист і заміряє усе конкретно під тебе. Робить тимчасовий куксоприймач, на якому навчаєшся, а потім вже основу.

Потім буду тренуватися ходити, адже ціла нога теж ослаблена. Вона втратила свою масу, навантаження немає.

Стати на неї можна, а от походити — вже буде проблема. М’язи трохи атрофувалися, вже чотири місяці не ходжу, — ділиться чоловік. 

Зараз він переміщується на дальні дистанції за допомогою крісла колісного, на короткі — за допомогою ходунків. Але не може довго цього робити. 

— Я трішки пройшовся на нозі, і вона ніби голками колоти почала, вона вже втомилася, — каже він.

Читати на тему

Смерті не так боявся, як кінцівку втратити! Історія мужнього шляху українського захисника до протезування

Чоловік виконував свої бойові задачі під час наступальної операції на сході України, коли поряд із ним розірвався протитанковий снаряд. Уламки пронизали обидві ноги.

Про протезування та реабілітацію

Чоловік уже чекає на своє протезування. Впевнений, що підібрати протез — серйозна справа. Адже інколи неправильно підібраний протез може вплинути на хребет під час ходьби. Крім цього, куксоприймач має бути зручним. 

Поки не розпочалося протезування й повноцінна реабілітація, він розминає свою цілу ногу й тазостегновий суглоб. Крім цього, займається психологічним відновленням, адже його мучать фантомні болі.

— Кінцівки немає, але вона болить, пече, коле. Ті, хто отримував такі травми, зрозуміють, про що я кажу. Голова розуміє, що нога була і її нема, але боліти продовжує.

Ти береш куксу, гладиш її, а болить все одно далі — стопа, пальці. Відчуваєш, ніби пальці трохи придавили, — розповідає Дмитро.

Саме тому чоловік впевнений, що треба комплексно працювати над реабілітацією. Він займається з психологом, який розповідає, чому можуть бути фантомні болі, як від цього позбутися, ділиться різними вправами. Дмитро каже, що позбутися фантомного болю інколи допомагають дихальні вправи й техніки.

Малюнки в палаті Дмитра

Російські міни довго будуть проблемою

Дмитро думає, що міни та снаряди ще тривалий час залишатимуться однією з проблем України після війни. Адже розмінування триватиме довго. 

Ще навіть після Другої світової війни снаряди знаходять, а скільки вже років минуло. Після цієї війни теж ще довго знаходитимуть, — впевнений Дмитро.

Тому переконаний, що великий реабілітаційний центр буде потрібен. Уже зараз лікарні переповнені військовими, а у майбутньому українці можуть довго страждати від мін, що росіяни залишили в нашій землі.

Протезувань стає більше, зокрема завдяки благодійним ініціативам українського бізнесу.

Так, один із цільових зборів проекту Запалюй вогонь перемоги від Vulkan Casino було передано на потреби лікарні Святого Пантелеймона Першого територіального медоб’єднання Львова.

Завдяки цьому ще більше людей зможуть отримати кваліфіковану допомогу та реабілітацію після протезування.

Vulkan Casino фіксує щонайменше 1% з кожного виграшу і передає на благодійність із власних коштів. Ігрові перемоги користувачів перетворюються на психологічну допомогу для постраждалих від російської агресії, протези, пункти обігріву, реконструкцію будівель і відбудову інфраструктури тощо.

Щоб стати благодійником, запалюй вогонь перемоги тут.

Матеріал створено за підтримки ліцензійного казино Vulkan Casino в рамках реалізації благодійного проекту Запалюй вогонь перемоги.

Працювати над реабілітацією варто не тільки фізично, а й психологічно, адже травмування можуть призвести до реактивної депресії. Раніше ми розповідали, що потрібно знати про реактивну депресію та її лікування.