Розповіді

Разом з чоловіком Наталя планувала лишитись в бункері на Азовсталі тільки на два дні. Спорядилась відповідно до планів — котлети та півбуханки хліба, а лишилась на два місяці.

Любов ділиться, що коли після ворожого обстрілу бачила, як знищується вся його техніка, то переживала неймовірні почуття.

Як бойова медикиня крізь кулі та небезпеку рятує життя.

“Відсутність зв’язку — чи не найболючіша тема. Добре, що хоч який інтернет, але дає змогу подати звісточку рідним”, — ділиться жінка.

Розповідаємо історію 25-річної Валерії, яка самостійно знищила ворожу техніку та воює не гірше за чоловіків.

П’ять розповідей українців про пережиті жахіття на Сході та евакуацію.

Дорж Бату прожив в Україні досить недовго, будував кар’єру журналіста. Але навіть після переїзду у 2011 році в США його серце було віддане українській державі.

Історія 19-річної кулеметниці Оксани Рубаняк.

Дружина командира полку Азов Катерина Прокопенко розповіла, що не має жодної інформації про чоловіка.

У мене було одне вухо оглушене. І я руку не відчувала. Тільки була шокована, і все, — пригадує Поліна.

Боєць каже: не варто забувати, що військові теж люди й докладають великих зусиль, щоб нас захищати.

Чимало запчастин виготовляють самі, частину закуповують, а деякі, до прикладу, батарейки — беруть із разових електроцигарок. Унікальна історія студентів.