“Коли все тихо”: спецпроект про війну та мир очима маленьких українців

21 вересня світ відзначає День миру. Для нашої країни цьогоріч він особливий. Генасамблея ООН проголосила його днем припинення вогню в усьому світі та відмови від насилля, але щонайменше в одній країні цього дня мир не настане. Це моя рідна країна. 

За ці майже сім місяців великої війни змінилися ми, змінився світ довкола, змінилися наші діти. Моїй донечці всього лиш три роки, і вона ще не розуміє, що таке мир. Але вона точно побачить мирне українське небо і знатиме, якою ціною здобувалася спільна перемога. 

До Міжнародного дня миру Вікна вирішили спитати українських дітей, що для них означає мир. Як-то кажуть, вустами дитини говорить істина.

Мир очима українських дітей

Вони могли б писати теоретичні твори на тему Мир в усьому світі, але тепер краще за інших розуміють слова “війна”, “приліт”, “бомбосховище” і “повітряна тривога”. Яким бачать мир наші діти? 

Фото: Міносвіти/Facebook

У свої 11 років київська школярка Ліда міркує майже по-дорослому.

— Мир — це коли нема людей, які стріляють по нашій країні, заходять на нашу територію без нашого дозволу, коли всі між собою друзі, — щиро розповідає вона серед юрми дівчат. 

Хтось соромиться відповідати, хтось ховає погляд чи тікає, хтось зацікавлено дивиться на мене — тепер уже дорослу тітоньку, яка чомусь ставить складні питання. 

12-річний Єгор серед тих, хто прагне відповісти, однак, побачивши диктофон, шаріється. “Можна, я ще трохи подумаю?”

Читати на тему

Їхня маленька таємниця від батьків змусила пишатися всю країну! Як десятирічні діти збирають кошти на ЗСУ

Розповідаємо, як троє хлопчиків із Бучі збирають кошти на потреби армії.

Кілька хвилин потому хлопчина в яскраво-синій вишиванці каже: 

— Мир — це коли людина не вчиняє зло, без вбивств. Щоб усі країни і людство розвивалися у своїх галузях і могли просити про допомогу… (після короткої паузи). І, звісно, коли ракети не падають і кулі не летять.

“Звідки б йому знати про кулі та прильоти ракет?” — ловлю себе на думці.

Йду далі шкільним подвір’ям. Мені трапляються лаконічні у висловлюваннях діти:

Ті ж, хто був змушений виїхати і ще не повернувся в рідне місто, відповідають дещо інакше. Семирічна Вероніка каже, що для неї мир — це ходити у свою школу й гуляти з друзями. Зараз вона не має такої можливості.

А 9-річна Діана сумує за родинним теплом. Для неї мир — це коли вся родина разом вдома, в Україні. 

Так багато визначень для маленького слова “мир”. Так багато надій і так багато сенсів для мільйонів українців, які загадують цей саме мир на свій День народження. 

Загалом твердження зводяться до зрозумілих кожному меседжів: без конфліктів, без ворожнечі, дружньо, і щоб ракети та вибухи нас більше не турбували. 

Фото: Міносвіти/Facebook

А шестирічна Кіра має ще одну мрію — аби її тато-захисник повернувся додому. 

Мир — це коли нема війни. А нема війни — це коли всі військові вдома і не треба спускатися у підвал, коли вся сім’я разом.

Недосяжна для тисяч дітей мрія обов’язково має справдитися в майбутньому.

Читати на тему

Зробити краще, а не нашкодити — як огорнути теплом військових, які повернулися з війни

Як підтримати військового та підготуватися до його повернення додому.

Війна очима наших дітей

На противагу миру, українським дітям добре знайоме слово війна. Те, від чого ми намагалися оберігати їх роками, і те, що неодмінно змінить їхні життя.

13-річна Валерія з Бердичева на запитання про війну відповідає по-дорослому. 

Війна — це розуміння цінності того, що ти маєш. Адже саме зараз відчуваєш справжній страх втратити все: домівку, рідних, друзів, власне життя.

А її однокласниця Оля згадує і про країну. Бо війна — це завжди спроба щось винищити, загарбати чи привласнити. 

— Для мене війна — це порушення договорів про мир, знищення народу та навколишнього середовища. Це постійний стрес та негативні емоції. 

На цей момент — це спроба винищення України, її мови, культури, народу.

Фото: Міноборони/Facebook

Наші діти вже розуміють ціну, яку ми платимо за незалежність і свободу України. І чи не кожен згадує три слова: страх, біль, смерть. Натомість у цьому віці вони мали б говорити про радість, пригоди та перше кохання. 

— Війна — це найгірше що може статися в житті. Особливо, коли вона прийшла у твій дім, — каже Настя. Їй 14. І вона ще пам’ятає життя мирної вільної України. Так само, як і сотні підлітків, що нині пристосовуються до нових умов навчання і зустрічей з друзями через Zoom. 

Але попри всі випробування долі наші підлітки — сильні. Вони сповнені віри: ворог піде з нашої землі, а Україна розквітне і відбудує кожну домівку. 

Тому що наша армія наймогутніша та найсильніша армія світу! — упевнено каже 14-річна Оля. 

Фото: Ольга Саблюкова/Facebook

Малюнки від самого серця 

Військові на “нулі” не раз говорили: воюють заради майбутнього наших дітей, заради їхнього завтра. 

А відомий танцівник Дмитро Дікусар, який від початку повномасштабного вторгнення боронить нашу країну у лавах ЗСУ, писав, що майже в кожній казармі військові розвішують малюнки та ляльки від наших дітей, як щоденне нагадування, заради чого ми воюємо. 

Малюнки про перемогу та любов до України вже давно стали чимось більшим за складову патріотичного виховання молоді. Це наш ментальний код, оберіг для захисників, наше колективне “вірю” в майбутнє рідної країни. 

Однак зараз діти малюють не тільки мир і квітучу Україну. Колективне дитяче “Ні війні!” лунає на весь голос і не може залишити байдужим(-ою). Подивись на ці малюнки і ти. 

Чому ми спитали про мир та війну дітей? І чим так важливі шкільні малюнки з синьо-жовтими прапорцями? Бо, зрештою, кожен із воїнів здобуває перемогу заради майбутнього — свого, свого роду, цілої нації.

Бо саме цим дітям, які сьогодні з гордістю вбираються у вишиванки та плачуть під гімн України, належить відбудувати нову країну — потужну, вільну, європейську й однозначно незламну. Щоб багато років потому розповідати власним онукам про нашу боротьбу і наш історичний шлях. 

Читай також про історичні перемоги України у битвах від Київської Русі і дотепер.