Одеса йшла до цього понад десять років. Місцева влада неодноразово створювала програми зі збереження пам’яток архітектури та готувала номінаційне досьє.
Утім, понівечені часом історичні будівлі, хаотична забудова та зовнішня реклама ставали на заваді бажаному статусу. І саме під час повномасштабної війни його вдалося вибороти.
Позачергова сесія комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відбулася 24-25 січня у Парижі за участю Міністра культури України Олександра Ткаченка та мера Одеси Геннадія Труханова, що також сприяло наданню особливого статусу.
Добре попрацювали й українські та західні дипломати, розповідає менеджер проекту і представник робочої групи з внесення центру Одеси до списку ЮНЕСКО Нік Вікнянський. Бо встояти під час нападів представників країни-агресорки було нелегко.
Олександр Ткаченко, Геннадій Труханов та Нік Вікнянський. Фото: Нік Вікнянський
— Вони намагалися усілякими шляхами заблокувати внесення до порядку денного нашого питання або перенести на інший день. Відбувалися абсолютно абсурдні речі.
Наприклад, вони починали співати одеських пісень англійською мовою. І взагалі, поводилися, як Соловйов, Скабєєва, це в їхніх традиціях.
Ще в них була така аргументація, що Одеса має писатися з двома літерами “с”, а ми пояснювали, що з української транслітерації пишеться з однією. І все досьє так надруковано. А вони кажуть: “Ні, це помилка”. Не може бути досьє надруковане з помилками. І вони знаходили дуже багато таких речей, — розповідає Нік Вікнянський.
І хоч представники РФ усіляко намагалися блокувати надання Одесі “блакитного щита” та голосували проти, все ж зазнали поразки. Тож тепер історичний центр Одеси є Всесвітньою спадщиною ЮНЕСКО.
Лише частина історичного центру міста визнана Всесвітньою Спадщиною ЮНЕСКО. Зокрема Одеський торговий порт. Номінована зона обмежена вулицями Приморською, Садовою, Преображенською, а також Соборною площею, Польським узвозом тощо.
В окреслених межах знаходяться усього 42 пам’ятки архітектури та об’єкти культурної спадщини, національного й місцевого значення. Серед них і впізнаваний усім світом Одеський театр опери та балету.
— Це визнання нас як української нації в Одесі. Це визнання того, що ми існуємо. Адже війна йде проти нашого існування, нації, культури. Крім того, ми усі живемо в умовах війни, але ми всі мріємо про майбутнє. І хочемо бачити нашу державу розвиненою, економічно сильною і дуже щасливою. І внесення історичного центру Одеси до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО дає певний поштовх на багато років вперед.
Тому що стратегія розвитку міста і майбутнє Одеси буде пов’язано із цим. Ми культивуватимемо нашу культуру і наші цінності, — каже представник робочої групи з внесення центру Одеси до списку ЮНЕСКО Нік Вікнянський.
Через повномасштабну війну в Україні номінаційне досьє розглянули за спеціальною спрощеною процедурою. І це унікальний шлях, каже віцемер Одеси Олег Бриндак. Можна сказати, що війна “посприяла” наданню історичному центру міста статусу Всесвітньої спадщини.
Так ЮНЕСКО намагається накрити об’єкти культурної спадщини “блакитним щитом”, аби захистити від атак ворога. Адже країна-агресорка також підписувала відповідні конвенції.
— Я вірю, що певним стримувальним фактором це стане і для агресора. Навіть РФ, попри свій сьогоднішній статус, підписала конвенції, де чітко сказано, що вона зобов’язана оберігати пам’ятки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. І якщо вона піде на це порушення, фактично виставить себе як варварська держава.
Для нас це очевидно, це стане очевидно і для всього світу.
Сподіваємося, що це певним чином також спрацює як парасолька, певний щит над містом, що унеможливить обстріли хоча б частини історичного ареалу та порту, — каже віцемер Одеси.
Тепер на місто чекає багато роботи. Проблем, ще довоєнних, вистачає. Зокрема, це стосується стану пам’яток архітектури. Деякі з них, зокрема і багатостраждальні будинки Русова та Лібмана, реставрували. Та більша частина історичних будівель все ще чекає на відновлення.
— Ми маємо плідно займатися реставрацією пам’яток архітектури. За гроші місцевого та державного бюджету. Але ми також можемо розраховувати на грантову підтримку ЮНЕСКО.
Крім того, після визнання нас Всесвітньою культурною спадщиною усі міжнародні суди та інституції будуть на нашому боці. Це спрощує процедуру відшкодування за те, що ворог може зробити із нашим історичним центром, — каже Нік Вікнянський.
Окрім реставрації пам’яток архітектури, у місті мають створити керівну компанію, яка слідкуватиме за станом історичних будівель, прибере зовнішню рекламу та вивіски, які паплюжать фасади пам’яток архітектури.
Також місцева влада має прийняти нову програму зі збереження культурної спадщини, яка унеможливить і забудову історичного центру.
Фото: Нік Вікнянський
— Нам треба буде створювати керівну компанію, яка фактично керуватиме цією територією. Це найкраща гарантія того, що ця територія буде убезпечена від будь-яких негараздів.
Треба буде внести зміни й у деяке національне законодавство. Тому що воно не відповідає європейському рівню з точки зору реставрації пам’яток архітектури.
Треба буде приймати і місцеву програму до тієї, що вже в нас є, про збереження культурної та архітектурної спадщини. Безумовно, треба буде шукати кошти на реставрацію. Це величезна робота на багато років вперед. І цей процес вже треба розпочинати, — розповідає віцемер Одеси Олег Бриндак.
Також у мерії кажуть, з отриманням статусу Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО буде пов’язана і нова стратегія розвитку Одеси та країни, з точки зору туристичної та інвестиційної привабливості. Звичайно, це стане можливим лише після перемоги України.
Зараз в Одесі позбавляються від всього російського. Раніше ми розповідали про демонтаж пам’ятника Катерині II в Одесі.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!