14 лютого — свято всіх закоханих, або іншими словами — День святого Валентина. Традиційно цього лютневого вечора сотні, тисячі пар гуляють улюбленими місцями, дарують одне одному подарунки, закохані зізнаються в почуттях одне одному, а навколо все наповнене сердечками, квітами, мʼякими іграшками.
І в цьому натовпі збурених коханням людей іде кілька “без пари”. Вони нещасні, самотні, депресивні… Тобі також знайома ця стигматизація та поділ людей на “щасливих” і “нещасних” на 14 лютого? Що ж, тоді час розвіяти міфи про тих, хто не виділяє цей один день з інших у році!
Бо насправді, кохання хоч і є прекрасною частиною життя, однак воно точно не має розділяти нас на закоханих та тих, хто не отримає валентинку, а відтак — самотніх. І бути без пари — не дорівнює бути загубленими половинками.
Як 14 лютого може сприяти стигматизації самотніх людей, чому День святого Валентина можна святкувати у колі близьких та на самоті й що ж робити, якщо цей день у році стає для тебе справжнім випробуванням — розповідаємо далі.
14 лютого: день закоханих чи день самотніх?
Традиційно 14 лютого вважається Днем усіх закоханих. Та, зрештою, важко підлаштувати своє життя так, аби того самого ранку отримати каву в ліжко чи знайти підкинуту валентинку у своїй сумці.
Через сильний тиск з часом виникло інше, неофіційне свято на противагу Дню закоханих — День святкування самотності, або День святкування вдячності. Його відзначають 15 лютого. Традиційно такий день присвячують собі, волонтерству та любові до всіх ближніх.
Однак що зробило 14 лютого таким популярним та конвенційно необхідним для всіх людей? На це вплинуло чимало чинників. Наприклад, маркетинг та навʼязування суспільною культурою просто таки необхідності святкування дня романтики.
Фото: Unsplash
У статті Гендер в деталях Емма Антонюк якось писала: в шкільні часи вона сама собі писала валентинки, підроблюючи почерк, аби не бути на фоні інших однокласниць “не такою”.
— Щороку напередодні Дня святого Валентина вчителі облаштовували “стіну кохання”. Для мене то була “стіна плачу”. До неї кріпили величезний картонний конверт у формі серця. Протягом тижня ми наповнювали його валентинками, підписуючи їх іменами однокласників і однокласниць.
Я підписувала картонні сердечка сама собі, змінюючи чорнила й імітуючи почерки. Зрештою, то були єдині сердечка, які я отримувала, — зазначала Емма Антонюк.
І це прямий доказ того, як масова культура впливає на сприйняття себе. Особливо, коли це стосується дітей.
День святого Валентина: проблематика та дискусії
У мої шкільні роки класна керівничка також робила щось на кшталт “стіни кохання-плачу”, про які згадувала Емма Антонюк.
Мені було простіше — так, до класу сьомого, я отримувала валентинки від однокласників. Однак я памʼятаю розпач та сльози в очах моїх однокласниць, яким не діставалося жодного паперового сердечка. Вирощеним у сімʼях, де пропаганда раннього одруження та “щастя з коханим” була надпотужною, нам всім було важко.
Бо коли твою цінність та цілісність вимірюють у наявності прихильників — ти так чи інакше почуватимешся нездорово. Бо тут або пан, або пропав.
Зрештою, силу тиску Дня святого Валентина почала відчувати і я, коли в якийсь момент пересварилася з усіма однокласниками у восьмому класі. Це був перший рік, коли валентинку я отримала лише від мами.
Почуття непотрібності зʼявилося ще один раз, коли закінчилися мої стосунки — акурат перед 14 лютого.
Фото: Pexels
Практична психологиня Анастасія Саска каже: це свято переважно асоціюється із коханням, закоханістю, тому однозначно може впливати на емоційний стан тих, хто перебуває без пари.
— Часто люди, які залишились без пари, можуть романтизувати стосунки та все, що в них відбувається. Від ідеалізації світу у стосунках до порівнянь такого життя зі своїм.
Відтак — зʼявляється відчуття самотності, — каже психологиня.
У спільноті Вікна-новини ми провели опитування серед читачів, чи відчувають вони себе самотніми у День святого Валентина.
За кілька годин читачі Вікон дали відповіді на запитання. Так, 29% опитаних ствердно відповіли, що почуваються самотніми у цей день, а ще 17% зазначили, що інколи відчувають самотність 14 лютого.
Разом з тим, я вже зазначала вище, що День святого Валентина є також копродукцією культури та маркетингу. І ось лише нещодавно задумалася, який фінансовий тиск відчувають у цей день чоловіки, які (не) повинні вразити свою пару подарунком, походом до ресторану чи незвичайними емоціями.
Звісно, жінки також дарують приємності своїм коханим людям — та у патріархальному суспільстві більше очікувань покладають саме на чоловіків та юнаків.
Проблема поширюється не лише на самотніх, людей без пари: часто День святого Валентина стає “обовʼязком” для пар. Сакралізація свята змушує робити речі, які зазвичай не викликають захвату чи припливу романтичних почуттів.
У 2021 році Gradus Research провело дослідження до 14 лютого. 36% опитаних заявили, що для них День святого Валентина є можливістю провести час зі своєю коханою людиною. А 8% заявили, що це — день отримання довгоочікуваного подарунка.
Фото: Gradus Research
У такій парадигмі справді виникає запитання: а що робити тим, кому не дарують плюшеві серця чи паперові листівки-валентинки? Ці люди самотні?
Знову ні, бо, на жаль, самотність може спіткати тебе й у стосунках. Це відчуття не підкоряється наявності чи відсутності партера/(-ки), але зовнішні фактори немов навʼязують тобі: якщо ти без пари, то у цей день краще сиди вдома й плач через це.
Як День святого Валентина стигматизує частину людей
Ніде правди діти — частина людей хоча б раз за життя відчувала негатив під час згадки про День святого Валентина.
Бо коли для одних — це про обійми та поцілунки, для інших — день, коли хочеться взяти додаткове завдання на роботі та не виходити у зовнішній світ.
Особливо — бо ж цифровізація! — не хочеться заходити у соціальні мережі.
Я запитала у своїх друзів, як вони ставляться до Дня святого Валентина. Зазначу, що серед них є як ті, що нині перебуваються у стосунках, так і ті, що ні.
Станіслав переконаний, що 14 лютого — це хороший маркетинговий хід.
— 14 лютого не викликає в мені надзвичайно романтичних вібрацій, бо коли я став більш свідомим, то зрозумів, наскільки це хороший маркетинговий хід. Хоча історичний бекграунд цього свята, а саме легенда про італійського священника Валентина, подобалася мені ще зі школи.
У моєму випадку не було ніякої стигматизації людини без пари на 14 лютого, оскільки зазвичай цей день я проводив у колі платонічно близьких для мене людей, тому самотності чи інших неприємних почуттів в цей день я не відчував, — ділиться юнак.
Катерина ж зізналася, що справді відчуває себе дещо самотньою, дивлячись на те, як усі ходять парами у цей день.
— Загалом не ставлюся до 14 лютого як до якогось великого свята, для мене це просто звичайний день. Зараз не перебуваю в стосунках, але минулого року на 14 лютого ми з хлопцем навіть не святкували, адже в кожного були свої справи.
А загалом я вважаю, що приділяти увагу своїй другій половинці варто не лише на 14 лютого, а й у будь-який інший день року.
Історій, коли спеціально шукала пару на 14 лютого, не було, проте інколи відчуваю себе трохи покинутою та самотньою дивлячись на те, як усі ходять парами, дарують подарунки, влаштовують романтичні вечори, а я не маю можливості цього зробити, адже зараз — не в стосунках.
З одного боку, я щаслива за тих людей, які мають другу половинку, а з іншого, 14 лютого якось дуже підкреслює самотність тих людей, які не святкують це свято, — висновує дівчина.
Фото: Pexels
Інша моя подруга, Олександра, також додала, що у більш юному віці вона порівнювала себе з іншими дівчатами та переживала, що залишиться без емоцій та подарунка цього дня, оскільки не мала партнера.
— Зараз для мене це звичайний день, тому не дуже люблю і не сильно надаю значення цій даті. Та й пари ніколи спеціально до Дня святого Валентина я не шукала.
Світлана поділилася: не має великої любові до цього дня. 14 лютого вона сприймає як звичайнісінький день.
— І ніколи не розуміла, чому навколо цього дня така величезна метушня. Оскільки я відношусь до того відсотку людей, які вважають, що романтичні вечері, сюрпризи, подарунки мають бути в стосунках незалежно від дати.
Хоча у школі цей день більшість чекала: всім було цікаво, скільки ж анонімних листівок отримаєш, або ж — не отримаєш жодної.
Історій стосовно спеціального пошуку пари на 14 лютого в мене не було. Якщо немає пари — завжди є добре перевірене вино та подружка, яка складе тобі компанію, — каже дівчина.
Олег Баранник також ніколи не шукав пари, щоб з кимось провести час 14 лютого. Але додає: цей день для нього — про любов до близьких та рідних.
— Загалом до свят ставлюся, як до маркетингових ходів. Не в захопленні від цього, коли потрібно щось святкувати та дарувати на якусь дату. Тому навіть на святкування дня народження озираюся. Але вважаю свята гарним нагадуванням про важливе навколо.
14 лютого — люблю. Це свято забарвлене гарними спогадами крутих прогулянок із друзями, смачної їжі у ресторанах та декорацій. Та минулого і цього року святкую зі своїм коханням, де все-таки атмосфера навколо надихає та відволікає від усіх справ. Але вважаю, що святкувати кохання варто у моменти, коли це відчуваєш, періодично, а не згадувати про це тільки на 14 число, — каже він.
Фото: Pexels
На запитання, чи впливала якось на нього стигматизація людей без пари на День усіх закоханих, чесно відповідає: ні, не було такого.
— Не розумів людей, які кожного 14 лютого писали, що от, не мають половинок, катастрофа. При тому, що люди, які мали пару, спокійно собі святкували.
Ще зі шкільних часів 14 лютого було для мене та моїх друзів святом не для “парочок”, а святом загальної любові до рідних, друзів, де, звичайно, був присутній момент спіддейтингу (швидкі знайомства — ред.), оскільки у такій всеохопній атмосфері любові та радощів було легше зізнаватися у коханні, — каже Олег.
То що робити на День святого Валентина “самотнім” людям
Справді, 14 лютого не визначає твоє життя. Це цікаве доповнення до рутини, однак влаштовувати свята — як іншим, так і собі, — можна і варто в будь-які дні.
Якщо ж масова увага до Дня закоханих викликає у тебе негативні почуття, психологиня Анастасія Саска радить покращити свій настрій самостійно.
— Якщо ти опинився/(-лася) в такій ситуації, щоб покращити настрій можна влаштувати свято для себе. Зробити день турботи про себе, зустрітись з друзями чи просто зайнятись якоюсь улюбленою справою.
Коли в нас вперше зʼявляються сумні переживання, вони запускають цикл, де негативні думки породжують відповідний настрій, який, своєю чергою, провокує ще більше негативу.
Тому важливо перервати це коло, щоб не потонути в поганому настрої, — каже експертка.
Фото: Pexels
Я на власному досвіді переконалася, як важливо дбати про себе та чути власні емоції. Тож якщо виникає сум на свято кохання, склади план свого вечора, який не дасть втонути в негативі.
- Влаштуй зустріч з подругами та друзями, в закладі чи вдома, за настільними іграми чи нескладними закусками.
- Піди до театру, цирку чи просто у пішу прогулянку.
- Знайди цікавий тобі фільм та влаштуй вечір для себе: косметологічні процедури, масаж.
- Прочитай цікаву статтю чи книгу, малюй чи пиши на полотні.
- Спробуй себе в новому амплуа: зніми кілька відео, надиктуй улюблений вірш, заспівай чи станцюй на камеру, для себе.
- Влаштуй день волонтерства — від незначних подарунків іншим до організації збору на потреби нашої армії.
- Приготуй красиву вечерю лише для себе, спробуй щось нове.
- Піди в улюблений або новий заклад та спробуй цікаву кухню.
- Поговори з батьками чи близькими тобі людьми про важливе, можливо, саме час відпустити старі образи.
- Напиши собі листа, в якому зможеш виразити усі почуття.
Відповідного настрою у цей день може додати романтична музика. Плейлист до Дня святого Валентина знайдеш в нашому іншому матеріалі.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!