Червона чи синя? Ми вже сходили на фільм Матриця: Воскресіння й готові тобі дещо розповісти

Латекс та філософія, міфологія, оповита релігійними мотивами, та шквал негативних відгуків. Люди знову розділились на тих, хто обирає між червоною та синьою пігулкою. Між тими, хто готовий прийняти новий фільм Вачовскі, як даність авторського витвору, і тими, хто нарікає на те, що під час операції зі зміни статі легендарні режисерки позбулись і свого таланту.

Зараз, мабуть, досить тяжко зрозуміти, чи йти на Матрицю: Воскресіння і намагатися знову щось аналізувати, чи залишитись у комфортному коконі пледу і зберегти свій комфорт.

Проте чи все так було однозначно у 1999 році?

З повною впевненістю можу сказати, що ні. Можливо, глядачам і сподобалися стилістика, динаміка та новаторське бачення світу кіно ще на той час братів Вачовскі. Однак чи вдалося комусь з першого разу зрозуміти їхню філософію, а не з перегляду так п’ятого-десятого? Хіба що тому самому Обраному.

Ми так хотіли бути схожими на головних героїв, ненавиділи антагоністів та намагалися хоч трохи зрозуміти, що взагалі відбувається на екрані.

Що ж збереглося з улюбленого у Матриці: Воскресіння?

Динаміка

З перших кадрів і до останніх титрів тяжко відірвати очі від екрана, щоб не пропустити ще якусь важливу деталь. Динаміка Матриці завжди захоплювала нас потужною хвилею нової інформації та полишала дрейфувати на невтомних нотах музики титрів. Цього разу, як і вперше, фільму довелось трохи розкачуватись, щоб потім лише набрати необхідної швидкості.

Стилістика

Оригінальна трилогія вражала настільки добре розмежованими стилістично світами. Засліплюючий ненатуралістичний світ яскраво-зеленої Матриці, у якій блукають мільйони розумів, підозріло нагадував чи то реальність оруеллівського роману, чи то наше буденне життя з підйомом о сірій шостій ранку і швидкими монотонними зборами в офіс.

На противагу, перед очима глядачів з’являється тьмяна реальність вільних людей, яким став Нео після свого пробудження у темно-синій світ релігійних натяків. А після своєї перемоги над машинами, як виявилось, йому таки вдалося додати різних барв у новий світ.

У новому світі Матриці: Воскресіння залишився оригінальний поділ на світи за допомогою відтінків. Проте тепер варто слідкувати не стільки за їх наявністю у тій чи іншій реальності, скільки за їхньою насиченістю та співвідношенням зі світлом і тінню.

Новаторство

Якщо у 1999 році було складно щось намалювати за допомогою комп’ютерної графіки, то і все, що було створено за такою технологією, мало виграшно штучний вигляд.

“Це так прекрасно, що, мабуть, фальшивка”, — говорить новий Агент Сміт.

Однак очікувати вигаданого наново велосипеда не варто, оскільки старі прийоми гарно вписуються в картину світу, де щось часом може виглядати, як повна підробка. Нереалістичні битви, часом розмита графіка та неначе намальовані від руки пейзажі — усе це можливо в умовах Матриці, і варто не забувати, що це лише стилістичний прийом підкреслення тої реальності.

Читати на тему

Ніч, море, медузи: Марків розповіла про зйомки фільму Чому я живий — інтерв’ю

Виконавиця головної ролі у стрічці Чому я живий Анастасія Марків розповіла, чому цей фільм важливо подивитися та як відреагували на роль її рідні. 

Міфологізм

Вачовскі ніколи не пропускали нагоди запозичити щось давно забуте, але невідомо як усім зрозуміле. Як і 18 років тому, необхідно просто звертати увагу на імена та назви. Вони часом говорять за своїх героїв більше, ніж їхні дії чи діалоги. Завдяки прототипам у давньогрецькій міфології, навіть персонаж із двохвилинним хронометражем на екрані має свою передісторію, мотивацію та характеристику.

Ми переказуємо ті самі історії з іншими іменами.

До того ж можуть зрадіти ті, хто давно вчив латину, оскільки багато власних імен запозичені саме з цієї мертвої мови. Кожне на перший погляд непримітне місце, чергове у списку знімальних павільйонів, після перекладу отримує своє історичне значення та пояснює хоча б дещицю  історії між рядків.

Головні герої

Вважається, що лише Нео — головний герой Матриці. Проте це твердження сумнівне настільки, як і його Обраність. Якщо спиратись на релігійні канони, до яких так часто зверталися режисерки, й продовжує цю традицію Лана Вачовскі, то можна визначити, що найважливіші тут троє: Нео, Трініті та Морфеус.

Оскільки основною ознакою Месії, за релігійними канонами, є жертовність на благо більшості, то саме Нео протягом перших фільмів трансформувався, внаслідок чого лише наприкінці зміг ним стати.

Матриця: Воскресіння цей розвиток особистості ігнорує, і наш улюблений Кіану Рівз — знову той самий закоханий Нео, якого ми бачили на початку.

Його друга половинка, як її можна назвати за концепцією нової історії, теж не схожа на себе. Її погляд більше не лякає ворогів, а викликає сильне співчуття. Оскільки тепер Трініті (Керрі-Енн Мосс) — жінка, вибір за яку зробило суспільство.

Морфеус тепер знайшов уособлення в обличчі Яг’я Абдул-Матін II, який виглядає логічно значно молодшим, проте й менш досвідченим. Стриманий і виважений персонаж тепер, на жаль, виконує функцію ікони стилю та “комік-реліфу” (комедійного персонажу).

Значення емоційної складової

В оригінальній трилогії теж були свої недоліки, а особливо відчуття, що кохання між Нео і Трініті — лише даність. Відчути їхній зв’язок через екран, звичайно ж, було можливо, але фільм на цьому не загострював увагу.

Однак Матриця: Воскресіння змінила фокус історії з філософії та психологізму на емоційність. Тепер у центрі подій саме взаємини між героями.

Кохання — це генеза всього.

Проте не поспішайте розчаровуватись і думати, що тепер це кібер-ромком. Хоч глядачу прямо говорять про важливість кохання Нео і Трініті, але такою ж за силою та значенням у новій історії постає ненависть Агента Сміта.

Про взаємозв’язок Нео і Сміта говорять практично з Матриці: Перезавантаження. Після того, як наш протагоніст власноруч зруйнував головного злодія у першій частині, він залишив після себе слід, як Лорд Волдеморт, коли намагався убити Гаррі Поттера.

Так само ці два персонажі, найімовірніше, пов’язані тепер навічно у системі нового світу. На це вказує і назва компанії, де тепер зіштовхуються нові версії себе — Нео і Агент Сміт.

Антагоністи

Новий Агент Сміт, кажуть, уже не той. І абсолютно логічно було б не очікувати повторення персонажа іншого актора. Повторення гри та особливостей Сміта Г’юґо Вівінга, вірогідно, здавалися б більше перекривлюванням, аніж професійною грою.

Джонатан Ґрофф створив свою версію Агента, на довершеність якої жаліється навіть його дуже прискіпливий герой. Він так само викликає жах та відразу, однак цим ще більше парадоксально приваблює. Якщо у першій Матриці усі могли задивлятись лише на Рівза, то тепер у нього є конкурент не лише у світі Матриці, але й у реальному житті.

Звичайно ж, на цьому перелік усіх персонажів та деталей нової Матриці: Воскресіння варто завершити, щоб уникнути спойлерів. І незважаючи на те, чи ви все ж таки вирішите залишитись у синьому пледі вдома, чи сісти у червоне крісло кінозалу, варто пам’ятати — Матриця завжди була авторським кіно, в якому треба довго блукати думками, щоб зрозуміти.

Однак часом трапляються речі, які сприймати як реальність просто не хочеться. Читай розповідь Болдвіна про трагедію на зйомках Іржі.