Ми звикли травми мозку називати контузіями. Але це викривлений термін, який ввели під час Другої світової війни, і він досі залишається у пострадянських країнах. Зазвичай “контузіями” називали травми, які вражали мозок після вибухової хвилі.
Такі хвилі часто здійснюють на мозок значний, але невидимий вплив. Вибухова хвиля травмує судини, череп та мозок. Тоді у людини виникає легка черепно-мозкова травма — струс головного мозку.
Попри те, що це легка травма, вона може спричинити значні наслідки, адже люди не зважають на симптоми та затягують з лікуванням. Людина з тяжкою травмою бачить погіршення та відчуває симптоми, тому звертається до спеціаліста майже відразу. Вона не затягує з лікуванням та реабілітацією.
Також вибух може травмувати вухо, спричинити дезорієнтацію у просторі, втрату пам’яті та слуху. Спеціалісти розповіли для УП.Життя, чому “контузія” — це хибний термін, а легкі травми мають важчі наслідки.
Неврологиня Ксенія Возніцина каже, що від вибухової хвилі стається струс головного мозку, який може виявити лише медик. Адже симптоми не побачиш неозброєним оком. “Контузія” — це викривлений термін. А неврологиня Ольга Щеглюк додає, що ці травми не можна побачити на комп’ютерній чи магнітно-резонансній томографії. Саме тому їх також називають “невидимі травми”.
Возніцина розповідає про три ступені черепно-мозкової травми:
Ксенія Возніцина пояснює, що мозок омиває рідина ліквор. Також вона заповнює усі його порожнини. Тому вибухова хвиля може спричинити чотири різні процеси.
Людина може відчути на собі вплив легкої черепно-мозкової травми. Можуть виникати:
Неврологиня Ольга Щеглюк каже, що людський мозок має здатність до відновлення. У молоді цей процес може проходити краще.
Але з кожною травмою мозок відновлюється дедалі гірше. Тому після повторної травми стан потерпілого може погіршуватися.
Якщо військові дістали черепно-мозкову травму в бою, вони мають звернутися до медиків по допомогу. Варто щонайменше відправитися до стабілізаційного пункту. Там можуть надати першу допомогу, яка є симптоматичною. Тобто, якщо бійця нудить — лікують це, якщо болить голова — це.
Ольга Щеглюк наголошує, що після травми від вибухової хвилі важливою є перша доба. Якщо фахівці бачать тривожні симптоми у поведінці пацієнта, то мають назначити додаткові обстеження. Якщо людина має важку травму, її повинні госпіталізувати. Неврологиня зазначає: бувають випадки, коли військові скаржаться на високий тиск. Їм дають ліки проти нього, але вони не допомагають, бо проблема не у серцево-судинній системі.
Лікуванням черепно-мозкових травм у госпіталях займаються три спеціалісти: невролог, психолог та отоларинголог. Ксенія Возніцина каже, що інколи лікарі можуть назначати крапельниці з недоказовими препаратами.
— У міжнародних протоколах їх не використовують через брак доказовості. Тому лікування необхідно призначати за міжнародними медичними протоколами, як роблять у всьому світі.
Дієвішими будуть фізичні вправи на тренування рівноваги, балансу, які порекомендує фізичний терапевт, робота з психологом тощо, — каже вона.
Наслідками черепно-мозкової травми також можуть бути порушення пам’яті та проблемами з концентрацією. Ще людина може скаржитися на шум у вухах та запаморочення. У потерпілого можуть прослідковуватися зміни настрою, прояви агресії та гніву.
За словами Щеглюк, буває так, що люди можуть складно сприймати нову інформацію. Дехто навіть може змінювати через це професію.
Лікарі акцентують, що вчасна реабілітація допомагає уникнути наслідків в майбутньому.
Зазвичай, симптоми гострої травми минають за 28 днів, якщо медики не бачать супутніх уражень. Якщо пацієнт ще має скарги, треба шукати інші причини.
Неврологиня Ксенія Возніцина зазначає, що симптоми струсу мозку остаточно минають до року. В іншому випадку у людини може розвинутися посткомоційний синдром.
— Якщо лікар встановлює хворому діагноз діабет чи гіпертонія, то до цих недуг є чіткі скарги. У посткомоційного синдрому їх дуже багато, і вони можуть відрізнятися одна від одної, — пояснює неврологиня.
Симптоми посткомоційного синдрому можуть бути соматичними. У постраждалого може знизитися слух та зір, його переслідуватимуть часті головні болі та запаморочення. Крім цього, можуть турбувати різкі зміни тиску, розлади сну тощо. Також у людини можна помітити емоційно-поведінкові наслідки травми:
До когнітивних розладів відносять проблеми з пам’яттю, погану концентрацію та інші.
Спеціалісти зазначають, що постраждалий насамперед має налагодити сон, цьому може допомогти фізична активність. Вона може бути корисною в міру: 40 хвилин ходьби на день, плавання, катання на роликах чи велосипеді, аеробіка та йога.
Треба слідкувати за раціоном і вживати продукти з корисними вітамінами та мікроелементами: жирна риба, усі види горіхів, справжній шоколад, яйця, зелень, авокадо, ягоди, мед, зелений чай.
Слід відмовитися від куріння та алкоголю, надмірного споживання цукру та солі, обмежити шкідливу їжу.
Допомогти відновити нейропластичність мозку допоможуть:
— Наскільки швидко можна побороти посткомоційний синдром — залежить від стану самого потерпілого. Комусь потрібні регулярна робота зі спеціалістами, комусь — достатньо буде кількох візитів, — говорить Ольга Щеглюк. Вона додає: якщо симптоми повертаються і стан погіршується, треба знову звертатися до спеціаліста.
Щоб наш організм не був виснаженим, треба якісно відпочивати. Інколи навіть після хорошого сну у нас може боліти голова. Це може бути тривожним дзвіночком, на який слід звернути увагу. Раніше ми розповідали, чому болить голова після сну та що з цим робити.
А ще у Вікон є свій Telegram та Instagram. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!