У Туреччині відбулися вибори президента: які результати та що відомо про кандидатів та їхню позицію щодо України

У неділю, 14 травня, у Туреччині відбулися вибори, на яких одночасно обирали президента та парламент. Особливістю цих виборів є те, що вперше за 20 років Реджеп Тайїп Ердоган не є однозначним переможцем президентських перегонів.

Оновлено 16:00. Підрахунок голосів із дільниць у Туреччині завершено на 100%. Жоден кандидат не подолав 50% бар’єр, тому призначено другий тур голосування, який відбудеться 28 травня 2023 року.

Дані Вищої виборчої ради отримує в онлайн-режимі агентство Anadolu.

Нині лідерство зберігає чинний президент країни Реджеп Тайїп Ердоган з результатом 49,50%.

На другому місці — лідер опозиції Кемаль Киличдароглу. За нього свій голос віддали 44,89% виборців. Представник правого Альянсу предків Сінан Оган набирає 5,17% голосів.

Явка на виборах становила 88,84% громадян.

Хто балотується на президентських виборах у Туреччині

На цих виборах свої кандидатури на пост президента висунули чотири політики:

• Реджеп Тайїп Ердоган — чинний президент країни, лідер Партії справедливості та розвитку (AKP);
• Кемаль Киличдароглу — лідер опозиційної Республіканської народної партії (CHP), найстарішої політсили Туреччини;
• Сінан Оган — лідер правого націоналістичного блоку Альянс предків;
• Мухаррем Індже — засновник і лідер Партії Батьківщина.

Варто зазначити, що у Туреччині одна людина може обіймати президентську посаду лише два п’ятирічні терміни поспіль.

Проте Ердоган іде вже на третій термін. У 2003–2014 роках він був прем’єром, а потім — президентом. Таку можливість політику дала ініційована ним конституційна реформа.

Після краху Османської імперії Туреччина у 1923 році проголосила незалежність і з того моменту була парламентською республікою. Але у 2017 році владна Партія справедливості та розвитку (AKP), лідером якої є Реджеп Тайїп Ердоган, ініціювала зміни до Конституції країни. Вони перетворили Туреччину на президентську республіку.

Головна боротьба за президентське крісло відбувається між чинним президентом країни Реджепом Тайїпом Ердоганом та Кемалем Киличдароглу, оскільки саме вони набирають найбільшу кількість голосів виборців.

Читати на тему

Туреччина готова до повоєнної відбудови України — як пройшла зустріч Зеленського з Ердоганом у Львові

Читай, про що говорили Володимир Зеленський та Реджеп Таїп Ердоган, а також який документ підписали за результатами зустрічі.

Що відомо про кандидатів у президенти Туреччини

Реджеп Тайїп Ердоган

Ердоган народився 26 лютого 1954 року у Стамбулі. Вищу освіту здобував на факультеті економіки і комерційних наук Університету Мармара, який закінчив у 1981 році.

Протягом чотирьох років, у 1994–1998 роках, Ердоган був мером Стамбула. За цей період він здобув популярність, досягнувши успіхів в озелененні міста, розв’язанні проблем з вивезенням сміття, забезпеченням водою та у соціальних питаннях.

У серпні 2001 року політик разом зі своїми однодумцями заснували Партію справедливості та розвитку. У 2002 році партія пройшла до парламенту, отримавши 362 із 550 місць.

За рік Ердоган став прем’єр-міністром Туреччини та був на цій посаді до 2014 році.

За цей час його найбільшими досягненнями вважаються: грошова реформа, що призвела до зменшення інфляції, боротьба з корупцією, будівництво соціальних установ, електростанцій. 

Політик від початку своєї діяльності на посаді прем’єра наголошував, що не планує відходити від світських принципів, які лежать в основі нинішнього державного устрою Туреччини.

Попри це представники Європейського Союзу звертали увагу на утиски свободи слова в країні.

Реджеп Тайїп Ердоган двічі перемагав на президентських виборах — у 2014 та 2018 роках. Обидва рази — в першому турі.

Muhteşem Kasımpaşa! Teşekkürler Beyoğlu! ???????? pic.twitter.com/JBJtpC5E18

— Recep Tayyip Erdoğan (@RTErdogan) May 13, 2023

Позиція Ердогана щодо України

Політик не визнає претензії Росії на території України. Ердоган неодноразово називав Крим територією України.

Від початку повномасштабного вторгнення Туреччина перекрила доступ протоками Босфор і Дарданелли для військових кораблів Російської Федерації. Крім того, Туреччина постачала Україні безпілотники Bayraktar TB2, а також не визнала спробу Росії анексувати Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області України.

Варто зауважити, що Ердоган відіграв важливу роль під час обміну полонених військових, які захищали Маріуполь. Тоді він надав прихисток звільненим із полону командирам полку Азов.

Також президент Туреччини виступив гарантом Чорноморської зернової ініціативи. Цим він розблокував співпрацю з експорту агропродукції з українських чорноморських портів на світові ринки України та ООН.

Однак лідер Туреччини не розірвав тісні відносини з Москвою попри агресію РФ. Він зустрічався з Путіним та продовжує економічні зв’язки з Росією.

Також Туреччина не приєдналася до санкцій заходу проти РФ. Крім того, Ердоган неодноразово пропонував Туреччину як переговорний майданчик між Зеленським та Путіним.

Варто зазначити, що видання Bloomberg писало, що через Туреччину відбувалося постачання санкційних товарів, які використовує армія РФ.

Кемаль Киличдароглу

Кемаль Киличдароглу народився 17 грудня 1948 року в селі у східній провінції Тунджелі.

Політик здобув економічну освіту в Академії економіки та комерційних наук Анкари у 1971 році.

У період 1992–1999 років Киличдароглу був гендиректором Інституту соціального страхування.

У 1999 році Киличдароглу відійшов від державної служби, обравши політичну кар’єру. У 2002 році він отримав місце в парламенті як депутат, представляючи Стамбул, і був знову обраний у 2007 році.

На той момент він був представником Республіканської народної партії (CHP) — головної опозиційної партії Туреччини, а у 2010 став лідером цієї партії.

Киличдароглу славиться своєю боротьбою проти корупції. Він також опонував конституційній реформі 2017 року, яка значно розширила президентські повноваження Ердогана.

У 2017 році, у червні, Киличдароглу у супроводі своїх прихильників пройшов приблизно 450 км від Анкари до Стамбула як частину Маршу за справедливість, акції протесту. Цей марш був спрямований на привернення уваги до посилених репресій від уряду.

Крім того, за інформацією DW, на Киличдароглу було скоєно більше фізичних нападів і замахів, ніж на будь-якого іншого політика в Туреччині. 

Eşim Selvi Hanımla birlikte oyumuzu kullandık. Ülkemize ve milletimize hayırlı olsun.???????? pic.twitter.com/m6lOtpizPe

— Kemal Kılıçdaroğlu (@kilicdarogluk) May 14, 2023

Позиція Киличдароглу щодо України

Протягом свого виступу на зустрічі зі студентами Університету Джонса Гопкінса у Балтиморі, США, у жовтні минулого року Кемаль Киличдароглу підкреслив необхідність Туреччини підтримувати Україну у конфлікті, спровокованому РФ.

З усім тим, Киличдароглу підтвердив, що Туреччина продовжуватиме економічні відносини з РФ.

Пізніше Киличдароглу зазначав, що Україна стала жертвою “несправедливого вторгнення” і обіцяв “надати всю необхідну політичну підтримку”.

11 травня політик звинуватив Росію у спробах втручання у передвиборчий процес. Він опублікував повідомлення на Twitter, написане турецькою та російською мовами, де заявив: 

Ви стоїте за монтажами, змовами, контентом Deep Fake… Якщо ви хочете продовження нашої дружби після 15 травня, тримайте руки подалі від турецької держави.

Зовнішньополітичний радник Кемаля Киличдароглу Унал Чевікоз заявив Politico, що у разі його обрання на посаду президента Киличдароглу планує підтримати роль Туреччини як посередника між Україною та Росією, а також сприяти продовженню угоди про постачання зерна. Водночас він підкреслив, що Анкара зосередиться на активнішій участі в НАТО.

Читати на тему

Шлях до українського зерна розблоковано! Україна, Туреччина та ООН уклали угоду щодо експорту збіжжя. Що відомо

Розповідаємо про угоду щодо вивезення українського зерна.

Сінан Оган

Сінан Оган — це політичний діяч та вчений з Туреччини азербайджанського походження, який народився 1 вересня 1967 року у місті Игдир.

Він здобув вищу освіту в Університеті Мармара у 1989 році за спеціальністю ділове адміністрування.

З 1992 до 2000 року Оган обіймав посаду заступника декана Азербайджанського державного економічного університету та працював викладачем у Фонді дослідження тюркського світу. Також протягом декількох років Оган був представником Турецького агентства зі співробітництва та координації в Азербайджані.

У 2011 році Оган був обраний депутатом парламенту від Ігдиру. Був членом ультраправої Партії націоналістичного руху (MHP) в Туреччині, коли та ще перебувала в опозиції до влади. Після конфлікту з керівництвом партії Оган був виключений з MHP.

На виборах 2023 року Оган був висунутий на пост президента від об’єднання невеликих ультранаціоналістичних партій, відомого як Альянс предків (ATA Alliance).

Oyumuzu kullandık. Vatanımıza milletimize hayırlı olsun. Bu akşam sandıktan çıkacak sonuç milletimizin hayrına olacaktır inşallah. Lütfen sandığa gidiniz, oylarımıza sahip çıkınız. #OAnGeliyor #SinanOgan pic.twitter.com/piZyv1NMGh

— Dr. Sinan Oğan (@DrSinanOgan) May 14, 2023

Позиція Огана щодо України

Оган після початку повномасштабного вторгнення у РФ висловлювався про війну у своїх соцмережах.

Так, на початку квітня минулого року він висловив думку, що президент Росії Володимир Путін міг здійснити напад на Україну через відому фанатську кричалку (Путін — х**ло).

Оган схарактеризував війну в Україні як безглузду і висловлювався щодо так званих мирних переговорів між Україною та Росією, вказуючи на складність вибору місця для їх проведення.

Раніше ми розповідали, коли вибори в США та хто буде балотуватися.