Життя не буде таким, як раніше. Дизайнерка Валерія Гузема про відновлення українського бізнесу, допомогу ЗСУ та силу нашого народу

Українська дизайнерка Валерія Гузема роками створювала красу для мільйонів жінок в Україні. Ювелірні прикраси її бренду Guzema Fine Jewelry доповнюють образи першої леді Олени Зеленської, а у 2021-му команда Валерії отримала нагороду за найкращий український стайл-стартап.

Війна змінила багато — зізналася в інтерв’ю Вікнам дизайнерка, але її бізнес продовжує працювати і віддавати кошти на підтримку ЗСУ.

Про роботу благодійного фонду, особисті переживання та боротьбу з моральним вигоранням Валерія Гузема розповіла особисто.

— Валеріє, ви щаслива мама однорічного сина Тимура. Як ви з маленькою дитиною переживали перші місяці війни?

— 24 лютого змінило наше життя. Я була в Києві з дитиною. Коли все почалося, мені зателефонувала моя мама і спитала, що ми будемо робити. Я сказала, що ми швидко усі збираємося і їдемо на захід України.

Моя мама ще якийсь час наполягала, щоб ми поїхали в Чернігів, бо я звідти родом. Але я вмовила родину поїхати таки на захід. А 26 лютого в наш будинок у Чернігові прилетів снаряд.

Я зрозуміла тоді, що ось цей момент ухвалення рішення був надважливим. Ніхто зараз не знає, як і де складуться обставини, але ми відповідальні за наших дітей і близьких.

Коли я відвезла дитину у безпечне місце, відтоді я була 24/7 онлайн для того, щоб допомогти знайомим, друзям, просто людям, які цього потребують. Довелося налагоджувати багато процесів волонтерських — вже з перших днів були запити від лікарень, які ми цілодобово виконували.

Перші місяці були дуже складним періодом, після яких я зрозуміла, що ми ніколи не будемо такими, як раніше, і життя не буде таким, як раніше.

— Ваш ювелірний бренд до війни був одним із найпопулярніших в Україні. Як ваш бізнес працює у часи війни і чи зазнав кризи, як багато інших в Україні?

— Зараз я сиджу у себе в офісі, бо, слава Богу, ми працюємо. А перші місяці війни ми взагалі призупинили діяльність, бо я розуміла, що прикраси на той час не були речами першої необхідності для людей. Частково ми переключилися на роботу благодійного фонду.

Ми дуже включилися у напрямок волонтерства, тому перший місяць навіть не виникало думки відновити роботу бізнесу. Але згодом почали люди самі писати з питаннями, чи є у нас доставка, коли ми відкриємося. Прикраси таки були потрібні, бо дні народження ніхто не відміняв, військові почали освідчуватися своїм коханим. Попит поновився. Тому ми почали робити онлайн-замовлення.

Загалом надихає те, як український бізнес відновлюється і продовжує роботу задля перемоги. Це правильно. Щоб допомогти іншим, спершу треба допомогти собі.

Як кажуть, спочатку надягни рятувальну маску на себе, а потім — на ближнього.

У мене на початку війни була криза, коли я не могла зрозуміти, що робити далі, аби бути корисною. Але я дала собі відпочинок на пару днів, відновилася і з новими силами стала до роботи. Відновлення роботи бренду було для мене морально дуже важливим. Нині головне — підтримувати економіку і військових, а заробляти гроші для бізнесу будемо вже після перемоги.

— У ваших останніх колекціях багато нових форм, патріотична символіка. Що вас надихає в часи таких трагедій творити?

— Буду відвертою — мені дуже складно творити в цей час, бо кожна трагічна новина, як і кожного українця зараз, вибиває мене з життя і ритму.

У таких умовах на творчість мене надихає думка про те, що гроші від продажу прикрас підуть нашим захисникам і переселенцям.

Я ловлю натхнення такими маленькими краплинками, які стараюся одразу занотовувати й записувати собі десь в блокноті. Це дуже рідкісні й цінні моменти. Але завдяки їм з’являються нові прикраси, серед яких наша патріотична колекція Freedom, усі кошти з якої ідуть на благодійність.

— У прикрасах вашого бренду ходить Олена Зеленська. Зокрема, на них у стилі першої леді звернули увагу американські ЗМІ під час зустрічі Зеленської з подружжям Байденів. Ви особисто знайомі з Оленою?

— Я познайомилася з Оленою ще перед інавгурацією її чоловіка, Володимира Зеленського. Мені надзвичайно приємно, що перша леді обирає наш бренд, і водночас для мене це було неочікувано побачити, що Олена на таку важливу зустріч у США вдягла саме наші прикраси. Я була щаслива побачити її фото з цієї події.

У Олени загалом є цілий ювелірний “гардероб” з виробів нашого бренду, вона щоразу з колекцій щось для себе обирає. Мені вкрай приємно бачити її мінімалістичний стиль загалом і те, що вона обирає для нього українські бренди, як і прикрас, так і одягу. Це надихає розвивати українське.

— Понад 5 млн грн. Стільки коштів ваш благодійний фонд уже зібрав та передав на допомогу військовим, лікарням та переселенцям. Ваш фонд почав діяти з початком війни. Як ви оцінюєте результати?

— Ще в перший день війни ми переказали мільйон гривень на ЗСУ, потім долучилися небайдужі люди. Звичайно, для когось ці цифри можуть здатися маленьким результатом, бо зборів дуже багато, є і значно більші зібрані суми.

Те, що збираємо ми — це кошти з продажу прикрас і добровільні внески людей. Цього вистачає, щоб допомагати лікарням, окремим батальйонам, купуючи їм машини, тепловізори, рації, біноклі. І це робить нас щасливими.

Читати на тему

Частина гурту на справжньому фронті, частина — на волонтерському. Фоззі з ТНМК розповів, як допомагає військовим

Дізнайся, як вокаліст ТНМК Олександр Сидоренко займається волонтерством та допомагає військовим.

— Як вибудувати довіру людей до благодійників, ще й без великого досвіду? Що ви для цього робите?

— Для мене дуже важлива репутація і прозорість. Тому за кожну копійку з фонду ми одразу звітуємо на нашому сайті та в соцмережах. Я надзвичайно відповідально до цього ставлюсь.

Всі, хто є донорами нашого фонду, можуть побачити звіти з фото доставок і чеків. Більш того, ми не працюємо ні з ким на стороні, гроші нікому не передаємо, а самі закуповуємо усе необхідне і вже тоді відправляємо на місця, щоб передати в руки військовим.

Звичайно, хочеться робити більше, бо запитів стає дедалі більше. Ми передусім допомагаємо тим військовим, які зараз на передовій, на “нульовці”.

— Які найбільші донати українці робили у ваш фонд?

— Один із найбільших донатів був, напевно, 200 тис. грн. Це був мій добрий знайомий, який захотів у свій день народження зробити добру справу.

Дуже багато є цінних історій людей, які віддають кошти на армію. Вони приходять з різними сумами, іноді кажуть, що віддають останнє. Я вдячна кожному, хто доєднався до зборів і покупок наших благодійних колекцій.

— Які збори зараз тривають у вашому фонді? Що критично необхідне?

— Минулого тижня ми купили дві автівки, передаємо їх зараз. Зараз дуже необхідний будь-який транспорт. Коли передаємо машину, то молимося, щоб вона протрималася на фронті якнайдовше, бо розуміємо, що вона може бути знищена. Також нещодавно ми дозбирали 600 тис. грн на дрон, чекаємо, коли він приїде.

Завжди збираємо на речі першої необхідності — шини для машин, рації, біноклі. Але щоразу, коли ми щось передаємо, ми розуміємо, що ці речі можуть реально в критичний момент врятувати чиєсь життя. Навіть 10 грн для збору можуть врятувати ці життя. Це кожен має розуміти.

— Ви як лідерка думок робили стрім у себе в Instagram з психологом і ділилися порадами, як вберегти своє ментальне здоров’я під час війни. Які методи ви використовуєте особисто?

— Гнів і ненависть як реакція на усе, що відбувається — вони є. Але ми маємо розуміти, що коли ми піддаємося цим почуттям, вони нас їдять зсередини. Іноді я даю собі час відпочити від усіх новин і відчуттів, які вони викликають. І загалом — не дивіться ті відео і новини, які ви не зможете осилити морально.

Треба відпустити почуття постійної провини за те, що ви не на фронті.

Принаймні у мене було таке почуття провини, мені здавалося, що я роблю недостатньо. Через це я не дозволяла собі ні їсти нормально, ні радіти життю, доки в результаті не увійшла в депресію. Тому найкраще, що ви можете зробити — це підняти комусь настрій, подарувати слова любові, підтримки, натхнення.

Для того щоб вистояти, я певна, треба знаходити в собі сили, свідомість, аби відродити світлі почуття. Я стараюся відволікатися на прогулянку з дитиною, хобі, на догляд за собою — банально ванну прийняти.

Іноді граю на фортепіано, музика і фізична діяльність загалом дуже допомагають голові відпочити. Я дозволяю собі якісь маленькі приємні речі, і від цього я беру сили далі працювати й допомагати іншим.

— У чому сила українців?

— Багато в чому. Українці тільки зараз починають відчувати в собі цю силу. Війна дала нам поштовх для усвідомлення і віри в себе. Наша віра і відчуття того, хто ми є насправді, є нашою силою. Лише українці здатні на те, що ми робимо вже півроку боротьби з ворогом. І попереду у нашої країни велике майбутнє.

А якщо в тебе раптом є срібні прикраси, що потемніли — ми розповімо, як очистити срібло у домашніх умовах легко та швидко.