Навколо святкування Дня емансипації жіночих прав 8 березня в нашій країні щороку виникає багато розмов та дискусій. Що не так із трактуванням цього дня та що загалом відомо про жінок в українській культурі?
У розмовній студії Яни Брензей про це розповіла письменниця, поетеса, есеїстка Оксана Забужко. Вона також поділилася історіями жінок, які змінили хід української історії.
Оксана Забужко наголошує: попри всі демагогії навколо, українці повинні відзначати, — а не святкувати — день боротьби за жіночі права.
— Їх не обов’язково пов’язувати з Кларою Цеткін та Розою Люксембург, адже історія українського фемінізму починається на багато десятиліть раніше, ніж традиції комунізму в цьому аспекті.
Український же фемінізм почався від Наталії Кобринської та її полум’яної промови на засіданні Товариства руських жінок 1884 року.
Таким чином, уже наступного року Україна може відзначати 140 річницю від заснування першого феміністичного руху.
Також письменниця наголошує: саме за останнє століття жінки змогли зробити колосальний прорив у великому світі, щоб досягти того рівня рівноправ’я, який існує нині. Тож у цей день усім нам потрібно говорити про шляхи досягнення рівних прав.
— Нам потрібно повернутися до перших сенсів. Бо “нововведення” з вихідним і так званим святом весни з’явилися вже у часи Брежнєва, коли втомлений радянський народ зрадів ще одному вихідному, — пояснює Забужко.
— Нашим діячкам культури не дали багато місця в українському житті та культурі.
Подумайте хоча б про те, скільки жінок зображено на наших банкнотах. Одна лише Леся Українка, змальована з її 13 річного портрета, а не зі зрілого віку.
А чому ще нам точно варто відзначати 8 березня та яка історія лежить в основі подій боротьби за права жінок — ми розповідали тобі в іншому матеріалі.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!