Вона тільки й живе мріями побачити свого сина на свободі в Україні. Світлані, матері 24-річного азовця Андрія Богдана, доводиться лише заспокоювати себе, волонтерити та ходити на акції на підтримку полонених. Адже тепер звістку від сина вона отримує раз на рік. Останній раз особисто з Андрієм жінка говорила 15 травня 2022 року — це був переддень його виходу у полон. Військовий лише сказав, що скоро вони побачаться. Мрії були лише про це, адже до цього хлопець, який спершу захопився спортом і патріотичним вихованням, а потім став на захист України у складі Азову, перші дні повномасштабного вторгнення РФ провів у блокаді на Азовсталі. Світлана, як і більшість матерів та рідних азовців, вірила, що зустріч скоро буде. Адже йшлося про “почесний полон”, який мав швидко закінчитись обміном. Однак після першого обміну азовців восени 2022 року надії на швидку зустріч розтанули. Наступна звістка про сина надійшла жінці у березні 2023 року. Світлана побачила, що росіяни виставили відео з допиту Андрія. Військовий був побитий і зморений. Говорив лише про те, що зізнається у нібито вбивствах одного з “ДНРівців” і цивільних. Я сиділа і вголос плакала. Просто не готова була побачити його таким: побитий, у синцях, очі сповнені болю. Так росіяни перекладали відповідальність з власних злочинів на тих, кого боялись найбільше — азовців, які потрапили у полон. Тому жінка не повірила у слова Андрія. Світлана була рада бачити свого сина, але разом з тим було боляче розуміти, що її дитина в такому стані. Пізніше жінка також дізналася, що Андрія засудили на 25 років. Відповідальні за перемовини щодо обмінів заспокоювали, що інколи засуджених полонених легше визволити, аніж тих, хто перебуває в неволі без статусу. Читати на тему Табір смерті та тортур проти санаторію? Як відрізняються умови утримання полонених у РФ та Україні Після обмінів наші захисники виходять з автобусів худі, знесилені, часто хворі, зі слідами катувань. А росіяни повертаються з полону здорові та відгодовані. Понад пів року від сина не було жодної звістки, а потім знову з’явилися відео російських окупантів у квітні 2024 року. Андрія засудили ще раз, але вже на 27 років. Військового разом з побратимами Росія утримує вже третій рік. Тож рідні полонених оборонців кожні вихідні виходять на мітинги в різних містах України, щоб про їхніх близьких не забували. Це робить і Світлана Мати вірить, що син не проведе в російській тюрмі той термін, який призначив йому російський суд. Тож підбадьорює себе тим, що постійно візуалізує момент, коли побачить сина на свободі в Україні. Водночас окупанти планомірно показують, що справжньою метою війни є винищення нашої країни. Про це свідчать і вбивства українських полонених. Читай, що розповів генеральний прокурор України про докази ще одного розстрілу українських полонених російськими вояками. А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, Росія, українські військові, українські полонені Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Табір смерті та тортур проти санаторію? Як відрізняються умови утримання полонених у РФ та Україні Після обмінів наші захисники виходять з автобусів худі, знесилені, часто хворі, зі слідами катувань. А росіяни повертаються з полону здорові та відгодовані.