Назвав польову кухню ім’ям дружини та чекав на неї. Як подружжя розлучила окупація

Кілька днів тому сотні мелітопольців у кузові вантажівки з немовлятами на руках приїхали до Запоріжжя.

Тетяна згадує свою 12-годинну подорож з окупованого міста. Каже, що 25 березня в Мелітополь приїхали перші окупаційні автобуси, але людей було так багато, що всі не влізли.

За тиждень в місто приїхала ще одна колона автобусів, але коли Тетяна побачила чергу, то зрозуміла — місць знову не буде.

У відчаї вона та ще кілька сотень мелітопольців залізли до кузова вантажівки, що привозила в місто гуманітарну допомогу.

Читати на тему

Їх розлучила війна, й вони думали, що більше не побачать одне одного. Історія 70-річної українки Олени

Пані Олену було поранено під час обстрілу Волновахи, вона втратила зв’язок з рідними та не думала, що їх іще побачить.

Тетяна живе з чоловіком у Запоріжжі й перед самою окупацією поїхала до Мелітополя у справах. Та виїхати вдалося аж через місяць.

Її чоловік Олексій чекав на повернення коханої з окупації та, щоб не збожеволіти від хвилювання за дружину, пішов волонтерити. Навіть ту польову кухню, де готував їжу для військових, назвав іменем своєї Тетяни.

Ця кухня була як талісман, мене це тримало, — розповідає Олексій.

Нині чоловік і дружина вже разом куховарять для українських бійців. Вони вірять у нашу перемогу і вже складають плани на майбутнє, дуже хочуть поїхати у романтичну подорож.

Кожен українець допомагає військовим, хто чим може. Навіть діти використовують свій талант для збору коштів. Раніше ми розповідали, як школярка Юлія Свобода малює NFT-кота та збирає кошти для ЗСУ. Вже вдалося виручити понад 80 тис. грн.