Попри тривалу війну та руйнування Каховської ГЕС, фермери правобережної Херсонщини продовжують господарювати, хоча це стає дедалі дорожчим і небезпечнішим.
Вони відмовляються від традиційних культур, таких як кукурудза та соняшник, на користь овочів, включаючи кавуни, картоплю та цибулю, намагаючись адаптуватися до зміненого клімату та відсутності зрошення.
Читай у матеріалі, як фермери продовжують працювати в зоні бойових дій на найкращих ґрунтах України.
Як проходить посадка культур в зоні бойових дій на Херсонщині
Херсонські ґрунти та клімат вважаються одними з найкращих в Україні, що дозволяє вирощувати високоякісну пшеницю першого класу. Однак війна кардинально змінила умови.
Після деокупації правого берега Дніпра фермери стикаються з забрудненням полів мінами, бур’янами та, головне, посухою. Руйнування Каховської ГЕС два роки тому призвело до відсутності поливу, що зробило регіон ще спекотнішим і сухішим.
Херсонщина і страждає від сонця, від посухи, тому що ми не можемо отримувати такі врожаї, які отримують на заході України, там, де є достатнє вологозабезпечення,
— розповідає фермер Віталій, який переїхав на Херсонщину з Дніпропетровщини після деокупації.
Віталій взяв на себе ферму родичів і відновлює її за власні кошти, продавши навіть особисте авто. Він вирощує ріпак і пшеницю, але відмовляється від соняшнику через брак вологи. Допомагають міжнародні фонди: трактор для посіву та збирання наданий фондом Говарда Баффета.
Попри ризики, Віталій доволі оптимістичний:
Мені подобається, як з насінини цей живий організм починає проростати.
Подібну адаптацію демонструє й інший фермер, Максим, чиє господарство розташоване в сусідньому селі. Він пережив підрив ГЕС, але його поля уникли затоплення. Тепер, через зміну клімату, Максим перейшов на овочеві культури, щоб максимально використати залишки зрошення.
Дуже стало жарко і сухо в нас. Тому розділили рослинництво на підрозділи зернових технічних і на овочеві культури. Пішли в овочеві культури, тому що там можна максимально розкрити потенціал зрошення,
— пояснює він. Цього року фермер уперше висадив кавуни, картоплю та цибулю на 20 гектарах. Збір урожаю триває, але без дощувальних машин нічого б не виросло.
Ситуація з посадками культур: що змінилося
За даними обласного департаменту сільського господарства, багато фермерів правобережжя перейшли на овочі, які раніше були типовими для окупованого лівого берега. До повномасштабного вторгнення правий берег спеціалізувався на зернових, а лівий – на овочах завдяки розвиненій системі зрошення з Каховського водосховища.
Тепер усе навпаки: на звільнених територіях намагаються відновити овочівництво, але це вимагає значних інвестицій. Собівартість продукції вища, ніж в інших регіонах, через ризики обстрілів і відсутність інфраструктури.
Проблеми посилюються у зв’язку з близькістю фронту: фермери, які працюють біля Дніпра, часто залишають поля через обстріли. Посуха впливає й на якість ґрунту — органічні добрива не розкладаються без вологи, погіршуючи структуру.
Аграрії потребують окремого фінансування для прифронтових територій:
Наше завдання — створити нові умови для наших аграріїв, щоб їх актуально підтримувати. А то відсікаємо, бо ризиковано, кредити ми не даємо, тому що ризиковано,
— наголошує чиновник.
Потенціал регіону до війни відновити неможливо, але фермери тримаються. Віталій і Максим не збираються кидати справу, вірячи в успіх попри виклики. Їхні історії ілюструють стійкість херсонських аграріїв, які адаптуються до нових реалій, щоб зберегти сільське господарство в зоні бойових дій.
Раніше ми розповідали історію, як люди допомагали одне одному після атаки на Київ та як годували постраждалих всім під’їздом.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!