Поки дзвінка немає, але я кожен день чекаю: дружина азовця про чоловіка у російському полоні

Українські воїни щодня боронять нашу Батьківщину. Однак деякі з них зараз у російському полоні, зокрема й захисники Маріуполя.

Вікторія — дружина 25-річного бійця полку Азов Владислава. Зараз її чоловік у полоні, й увесь цей час з ним немає жодного зв’язку. Тому жінка усіма силами намагається достукатись до світової спільноти та розповісти про свого коханого.

Владислав вступив до полку Азов у 2020 році, через що у сім’ї були навіть неабиякі суперечки. Вікторія дуже хвилювалася за коханого.

Проте одного дня він прийшов і сказав, що звільняється та йде служити в Азов. Чоловік уже готував документи, тому дружині лишалося тільки прийняти його вибір. Після цього подружжя жило нарізно. Владислав був у Маріуполі, а Вікторія — в Луцьку.

24 лютого Владислав зустрів повномасштабну війну битвами, а дружина Вікторія отримала від нього повідомлення: “Не хвилюйся, все буде добре. Гарного тобі дня!”

А потім зв’язок почав перериватись. З березня вдавалося лише переписуватись. Чоловік говорив, що живий та здоровий. Про те, що відбувалося в Маріуполі, він не розповідав.

Я вже дізналася, що він на заводі, по факту, бо не було зв’язку. Чоловік сказав, що вже там, а добиралися вони під обстрілами авіації.

Читати на тему

Повернені з пекла: історії звільнених з полону захисників Азовсталі

“О шостій ранку був підйом, ми слухали гімн Росії, потім о восьмій було шикування, перерахунок”, — говорить про свої будні у полоні український захисник.

Захисники декілька кілометрів ішли пішки до заводу, лишили в машині їжу, деякі боєкомплекти, тому що все на собі не потягнеш. Звідти зв’язок був раз на тиждень. Владислав казав: “Ми тримаємося, а далі буде, як буде”. Вони дуже сподівалися, що їм допоможуть.

Як сім’ї оборонців Маріуполя, так і всі українці апелювали до багатьох структур, щоб вивезти військових з Азовсталі на територію третьої країни. Проте Росія постійно відмовляла у цьому.

Їм треба було показати гарну картинку, що вони взяли один із найбоєздатніших підрозділів.

Читати на тему

Біжу за Азовсталь: як пройшов спортивний флешмоб на підтримку українських полонених

Спортивний флешмоб на підтримку азовців у Києві зібрав чимало небайдужих людей. Читай, як пройшла акція в столиці.

Окупанти називають полонених українських захисників терористами, хоча наші воїни просто боронили свою країну.

Це ж наші рідні, й вони мають бути дома, а не за ґратами.

Вікторія з посмішкою на обличчі та сльозами на очах говорить, що її чоловік уже замовив свою улюблену страву. Хоче, щоб дружина приготувала її, коли він повернеться. Тому жінка чекає на його дзвінок, щоб почути, що він їде додому.

Поки дзвінка немає, але я кожен день його чекаю.

І надія завжди є, оскільки частина захисників уже повернулись додому та розповідають про пережите. Читай історію бійця Азова про те, як виглядав Маріуполь зсередини.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!