Село Правдине на Херсонщині дев’ять місяців було під окупацією. Після звільнення села від росіян люди не впізнають своїх осель. У Правдиному вже відновили електрику, люди потроху починають оговтуватися після пережитих жахіть. Пережиті жахи окупації Жителька Правдиного розповідає: щодня ходила до школи по три-чотири рази. Там був охоронець, який жодного разу не вийшов із закладу. Тому жінка носила йому їсти. — Бридкість від того, що це нелюди. Нормальні люди так не поводяться. Бридко, боюся… Як подумаю, що тут півроку жили працівники ФСБ і знають кожен куточок, я не сплю вночі, дивлюся у вікно. Боюся, мені здається, що хтось спостерігає, — ділиться жінка. Вона розповідає про те, що було у її будинку: усюди стояв сморід, а ванна кімната була повністю забита мотлохом. У будівлі також були п’ять мін. Каже, що під час обстрілів було дуже страшно, вона навіть навчилася розрізняти види зброї. Також додає, що окупанти спеціально розстріляли школу. Влучили у стовп, який тримав другий поверх. Читати на тему Бачив дитячі тіла і збирав дощову воду. Хлопець з Маріуполя опублікував мемуари пережитої окупації Дивись сюжет про мемуари Миколи Голуба з Маріуполя. Житель Правдиного Віталій згадує, як окупанти могли заходити додому та силою витягувати з будинку. Погрожували автоматами, казали, якщо він не буде возити їх, можуть розстріляти на місці. Деякі населені пункти розташовані поблизу лінії фронту, щодня вони знаходяться під ворожими обстрілами, але там продовжують жити люди. Раніше ми розповідали, як виживає Авдіївка та скільки людей там залишилося. А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, Україна Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Бачив дитячі тіла і збирав дощову воду. Хлопець з Маріуполя опублікував мемуари пережитої окупації Дивись сюжет про мемуари Миколи Голуба з Маріуполя.