Книга, від якої щемить серце! Історії дітей війни про те, як змінилося їхнє життя

У свої шість чи вісім років вони розрізняють калібри російської зброї, що стріляє по їхніх будинках. Багато хто з них бачив смерть на власні очі. Тисячі сумують за покинутими домівками та батьками, що пішли на фронт. Вони — діти війни.

Як зростають зараз маленькі українці та про що мріють, ховаючись від чергового російського обстрілу? Про це розповідає нова книга, яка вийшла до річниці повномасштабного російського вторгнення. Під однією обкладинкою зібрали 100 дитячих цитат, від яких часом у дорослих навертаються сльози.

Історія десятикласника з Авдіївки

Один із юних співавторів цього видання — хлопець, який більшість свого життя прожив за кількасот метрів від лінії фронту. Десятикласник Костянтин розповів про свою історію.

Він показує рідний будинок — пустий двір і розбиті вікна. Таким Росія зробила дім, де Костя виріс. Хлопець родом із прифронтової Авдіївки. Коли у 2014 році почалася війна, йому було лише сім років.

— Я у сім – вісім років знав за пострілами, що це, якої зброї та куди це летить. Я навчався у підвалі, малював іноді під свічкою чи ліхтариком. Інколи світла не було місяць чи два. Його не ремонтували, бо були сильні обстріли, — згадує школяр.

Одного разу ворожий снаряд вибухнув просто на подвір’ї родини. Хлопець більше злякався за свого тата, що був на вулиці, ніж від звуку вибуху.

Хвилювання та страхи дітей, що зростають під звуки вибухів, зібрали в одній книзі. У ній можна знайти 100 дитячих цитат, від яких щемить серце. Для однієї з них намалював ілюстрацію Костя з Авдіївки.

Мамочко, підемо звідси. Раптом вони дізналися, що тут є українці та шукають нас, — це написав Всеволод, якому шість років.

Він на прогулянці побачив у небі гелікоптер. Костя каже, що розуміє цю дитину, бо сам неодноразово бачив гелікоптер.

Родині Кості вдалося евакуюватися з Авдіївки, але війна забрала у хлопчика бабусю — та лишилась у рідному місті та померла, не витримавши постійних обстрілів. А в дідуся хлопця вже в евакуації стався інсульт, і тепер він не може ходити. 

Родина мріє, що колись зможе повернутися додому та відбудувати свою оселю.

Читати на тему

Діти та війна: як втрачене дитинство вплине на майбутнє та як батьки можуть допомогти малечі

Розповідаємо, як дитинство під час війни може вплинути на майбутнє дітей.

Злочини росіян проти дітей в Україні

Разом із книгою Війна голосами дітей до річниці повномасштабного вторгнення оприлюднили результату моніторингу воєнних злочинів Росії проти малечі. За даними Офісу генпрокурора:

• за рік РФ вбила в Україні 61 дитину;
• понад 900 дістали поранення;
• зниклими безвісти офіційно вважаються більш як 300 неповнолітніх;
• понад 16 000 маленьких українців загарбники депортували до Росії;
• Офіс генпрокурора повідомляє також про 12 фактів сексуального насильства з боку росіян щодо дітей.

Росіяни не полишають спроби вийти на кордони Донецької області. Раніше ми розповідали, яка зараз ситуація в Авдіївці.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!