Найважче було пояснити донечці, що з ним сталося. Історія ветерана, який пережив ампутацію після поранення

Пішов на війну, бо боявся за власну родину і не хотів, щоб ворог захопив його рідне місто.  У боях за Запоріжжя зазнав поранення, йому відірвало частину руки. Захисник вдячний, що залишився живий і має змогу щодня бачити кохану дружину та доньку.

Я відчував страх за родину, за друзів. Моєю основною мотивацією були люди, — каже Петро Незамай.

Так він і вирішив залишити мирне життя, яке от-от почало налагоджуватись. Не роздумуючи, чоловік пішов у військомат, звідки потрапив у 30-у окрему механізовану бригаду. Спершу на Житомирщині разом з хлопцями охороняли адмінбудівлі, а згодом їх відправили на Донеччину. Звідти на Запорізький напрямок, де під час мінометного обстрілу Петро дістав поранення.

Петро каже, що перші хвилини після вибуху пам’ятає чітко, свідомість не втрачав, хоч і не розумів спершу, що з ним трапилось. Про те, що йому ампутували кисть на лівій руці, почав здогадуватися вже у лікарні.

Головою я розумів, що навряд чи там щось є. І більше уваги я тоді звернув саме на праву руку, спробував нею рухати, вона рухалась, — згадує Петро.

Але як потім з’ясувалось: у праву руку потрапив уламок. Він перебив нерви та сухожилля. Два пальці на цій руці в Петра і досі не рухаються. Тож перший час справлятися із щоденними побутовими справами допомагала дружина. Захисник розповідає: для нього така підтримка була необхідною у той непростий час.

Читати на тему

Основна проблема — жити в незнанні. Військовий Кондуктор про реабілітацію та її результати

Реабілітація після поранення: як відрізняється в державних закладах та ребцентрах.

Петро каже: найважче було пояснити п’ятирічній донечці Дарині, що з ним сталося. Чоловік хвилювався, як вона сприйме його “нового”. Втім, їхня перша зустріч пройшла добре. Нині донька, розповідає чоловік, навіть не звертає уваги на відсутність у нього руки.

Петро проходить реабілітацію у центрі Recovery. Його уже готували до протезування, втім, через потовщення нерва на ампутованій кінцівці це довелось відкласти. Чоловіка прооперували, наразі він активно тренується із фізичним терапевтом.

Зараз боєць уже будує плани на майбутнє — хоче навчитись кермувати авто. А ще Петро мріє зустрітись із побратимами, і навіть розглядає варіант знову повернутися на фронт.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про військового, який пережив клінічну смерть.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.