Боєць 65-ї окремої механізованої бригади на псевдо Космос провів 135 днів на передовій під щоденними ударами FPV-дронів. Молодший сержант із побратимами захищали Запоріжжя, при цьому постійно відбивали атаки малих груп окупантів, які намагалися просочитися крізь українську оборону.
Групу Космосу неодноразово намагалися замінити, але заважали ворожі ударні дрони. Про історію хоробрості та стійкості читай далі в матеріалі.
Як боєць на псевдо Космос 135 днів обороняв позицію
Його взуття ще вкрите окопною багнюкою, на голові шапка незвично довгого волосся. Хлопець каже, що зазвичай воно набагато коротше. Він знаходить у собі сили щиро усміхатися, згадуючи тривалий період на нулі.
Йому 23 роки й він служить за контрактом. Це не перший бойовий вихід закарпатця, однак він виявився для молодшого сержанта рекордним. Космос не розраховував, що зайде на позицію влітку, а вийде вже восени.
— Так вийшло. Стараємось сидіти, чекати правильної погоди, бо тоді безпечніше виходити.
Його командир на псевдо Павук розповідає, що цю групу неодноразово намагалися замінити, але не вдавалося, бо у небі постійно літають ворожі дрони.
— FPV підірвав нам машину. Наступного разу не дозволили погодні умови. Третього разу заміна не дійшла, бо почався обстріл. Разів п’ять-шість намагалися їх замінити.
Понад чотири місяці на позиції, де бійці 65-ї бригади трималися завдяки посилкам із важких коптерів, Космос вів статистику атаки FPV. На цій ділянці Запорізького фронту, кажуть вояки, ворог активно застосовує тактику малих груп.
— Росіяни пробують, користуючись нагодою, заходити малими групами. Це так звана тактика інфільтрації, просочування в наші порядки. Практично кожного дня відбуваються бойові зіткнення, — пояснює прес-офіцер 65 ОМБр Сергій Скібчик.
Відбивати стрілецькі атаки доводилося і Космосу із побратимами.
— Лізуть. Ми їх зустрічаємо, потім даємо білети на Кобзона. Їм пропонують здаватися, вони не хочуть. Чи, може, просто глухі.
Повертаючись з нуля, Космос тягнув на собі побратима, який скалічив ногу, наступивши на міну.
— Замотали її, скотчем обтягнули, щоб зафіксувати. Потім по дорозі знайшли тачанку. Я поклав його на тачанку і повіз. Треба було йти три кілометри по болоту. Потім вже приїхали хлопці й нас забрали.
На Космоса вдома чекає двоє малих діток. Нині має час на перепочинок, але згодом знову готовий на передову.
— Навіть якщо доведеться провести там довгі місяці, мусимо триматися. Куди дінемось? Не пустимо сміття на нашу землю.
Евакуація наших військових відбувається у вкрай важких умовах. Іноді доводиться залучати навіть спеціальних роботів.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!