Тим, хто евакуювався з цього селища біля річки Оскіл на Харківщині, повертатися вже буде нікуди. Щодня росіяни стирають з лиця землі заможний колись населений пункт — селище Дворічна.
Це Купʼянський район, де ще влітку російська армія скупчила стотисячне військо. Половина Дворічанської громади, що за річкою, й досі окупована.
Вже понад рік, як Дворічну звільнили. І стільки ж часу у цей населений пункт прилітають ракети, міни, касетні набої, тобто все, що є. Російські окупанти, які знаходяться за річкою, розбирають селище на шматочки.
Обабіч дороги побиті авто та дерев’яні труни, які, за словами місцевих, невідомо звідки взялись. Попри це деякі жителі селища й досі не хочуть виїжджати. Хоч їхні домівки зруйновані, а жити доводиться у підвалі, кажуть — це рідний край і вони його не покинуть.
Дворічну зруйновано вщент. У селищі немає ані газу, ані води, ані світла. Тут немає жодної непобитої будівлі.
Російська ракета у будівлю Дворічанської адміністрації влучила ще 23 лютого 2023 року. У ній розташовувався гуманітарний штаб, але й досі наразі під завалами лежать тіла двох загиблих жінок. Дістати їх звідти рятувальники й досі не можуть. Адже щойно у Дворічну заганяють важку техніку, одразу ж починаються обстріли.
Оборону у районі Дворічної вже понад рік тримають бійці 40 окремого стрілецького батальйону Кодак. Один з них — військовий Богдан на псевдо Махно. Він родом з Гуляйполя — багатостраждального містечка на Запоріжжі. Його будинок теж зруйновано. На момент початку повномасштабної війни чоловік був у Польщі, де працював барменом, але одразу в перший день вирішив повертатись в Україну.
У цьому підрозділі всі, так само як і Махно, прийшли до військкоматів добровільно. І зараз бійці на своїх позиціях навіть трохи обжились, під землею вирили та обладнали собі ціле містечко, де можна легко загубитися.
Скільки б ти не поклав колод зверху, все одно від прямого влучання снаряда це навряд чи врятує. Але тут все зроблено за технологією, нормально укріплено, можна спокійно спати, — додає Махно.
Усе це робили без важкої техніки, самими лише лопатами. Провели під землю навіть воду, вирили собі свердловину. Тому тричі на тиждень є повноцінний душ з гарячою водою. Таку ванну кімнату з лазнею у бліндажі, яка є у хлопців, за усі роки війни побачити на передовій — це велика рідкість.
Над пральною машиною у цих бійців висить гранатомет. Та й скрізь у бліндажі на кожному кроці — зброя, аби бути готовим до бою.
Ми завжди готові, що можуть бути масивні обстріли, — каже Махно.
А щоб захисникам на цьому напрямку було трохи легше вести боротьбу, наскільки це можливо, волонтери оголосили зараз збір на антидронові рушниці для оборонців 40 стрілецького батальйону. Долучитись до збору можна за номером карти 5375 4112 1251 6921.
Таке озброєння — це не одне врятоване життя. Адже зараз не так сильно працює часом артилерія, як дрони, які скидають снаряди. Втім скільки б дронів-камікадзе не запускали, прорвати оборону, пройти через річку та тутешні болота за такої погоди росіяни не зможуть.
А раніше ми розповідали, яка ситуація в Авдіївці, яку щодня намагаються взяти в кільце російські військові, та у якій досі залишається понад тисячу містян.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!