Лікарні банкрутують — чому принцип “гроші ходять за пацієнтом” не виправдав себе

Українська медицина на четвертий рік вторгнення потрапила в перелік галузей, які демонструють відчутне економічне падіння. Станом на лютий 2025 року майже 2 тисячі об’єктів медзакладів пошкоджені, а понад 300 зруйновані.

Медицина відчуває й інші болі: лікарів та середнього медперсоналу катастрофічно не вистачає. Так само на вагу золота реабілітологи, психологи й травматологи.

Вдарила війна і по фінансуванню закладів. Вже сім років лікарні в Україні фінансують за принципом “гроші ходять за пацієнтом”. Медична реформа мала на меті подолати корупцію в системі й забезпечити якісне лікування для пацієнтів безкоштовно.

Однак на практиці це вдається не завжди. Вартість навіть платних послуг не ринкова, а значить не конкурентна. Якісні безплатні медпослуги, особливо ті, які мають дорогу собівартість, це шлях лікарень до банкрутства.

Реформа “гроші ходять за пацієнтом”: у чому його суть

Принцип “гроші ходять за пацієнтом” — основа медичної реформи, запровадженої у 2018. Ідея — не фінансувати заклад загалом, тобто ліжкомісця, а виділяти кошти на конкретну послугу конкретному пацієнту. За ці гроші заклад має і забезпечити лікування, і своє існування.

Кошти виділяє Національна служба здоров’я, вона ж визначає вартість лікувальних послуг.
Директор Київської міської лікарні №10 Володимир Ярий співпрацею з НСЗУ загалом задоволений, однак каже, деякі тарифи зовсім неринкові.

— Доволі часто до нас потрапляють люди з ураженням печінки, підшлункової залози. Це довготривале і поетапне лікування. Ці етапи передбачають те, що в людини може бути два або навіть три оперативні втручання. А ціна буде тієї самої.

Щоб врятувати життя людини, лікарі виконують всі три етапи оперативних втручань, хоч коштів не вистачає. Тому медзаклади змушені розширювати надання допомоги за іншими послугами. Доводиться вже під час лікування перекидати гроші з однієї послуги на іншу, яка недофінансована.

Читати на тему

Термінове лікування та реабілітація за кордоном: скільки українців скористалися медичною евакуацією

Які країни прийняли найбільше важких пацієнтів з України?

Чому реформа не працює як треба

Не завжди обґрунтовані тарифи — це лише одна з проблем, на які скаржаться медики.

Пацієнти ж кажуть, що не завжди можуть отримати задекларовану послугу безкоштовно, а іноді самі лікарі нав’язують її, щоб отримати більше компенсації. Скажімо, вимагають зробити аналізи в конкретній лікарні.

За сім років і автори, і противники реформи визнають, що втілити задумане повністю не вдалося. Хоч система жива, фінансування недостатнє.

І саме тому НСЗУ неспроможна якісно виконувати завдання, щоб замовляти послуги для тисяч закладів і мільйонів людей.

Потрібна велика і компетентна команда. Але зарплати невисокі, фінансування не збільшується і навіть зменшується. Як наслідок, служба може прописати послугу, яку виконати неможливо, але контракт все одно укладає.

Читати на тему

Не готові рятувати пацієнтів з інсультами: у 16 лікарнях виявили серйозні порушення

Національна служба здоров’я перевірила лікарні на відповідність важливим вимогам.

Чим аргументують в НСЗУ

В службі запевняють, що намагаються розв’язати проблеми, зокрема посилюють контроль за закладами. Про це свідчить кількість лікарень, які втратили фінансування через невиконання умов.

Наприклад, якщо у пологовому не приймали пологів, то це свідчить про те, що цей заклад непопулярний. Можливо, не надає якісні послуги й кошти, які виділяли йому, краще віддати іншому.

Голова НСЗУ Наталія Гусак стверджує, що за пакетом Пологи розірвали контракт для 124 закладів. Для країни це достатньо велика кількість.

Загалом 404 заклади втратили фінансування через неспроможність надавати послуги. Окрім того, запровадили штрафні санкції за невиконання умов договорів.

З тим, що розрахунки тарифів не завжди точні, керівниця погоджується, але каже, зробити це ідеально неможливо. Тому, якщо лікарня згодом перекидає кошти з однієї послуги на іншу, вважає нормальною практикою.

Є різні клінічні випадки. Комусь є потреба надавати, призначати ту чи іншу діагностику, для когось немає потреби. Є і різні клінічні випадки щодо витрат на лікарські засоби.

Фінансування, хоч і не таке, яке б хотілося, але потреби пацієнтів забезпечує. За законом на програму медичних гарантій мали б виділяти 5% ВВП, а це десь 360 млрд грн. Наразі фактично виділили понад 170 млрд грн.

Лікарі та експерти згодні, що ідея медичної реформи була правильна. Принципами роботи НСЗУ задоволені, але зараз важливо не втратити те, що будували роками, тобто виділяти більше коштів та вкладати гроші у розбудову самої НСЗУ.

Водночас лікарні теж мають адаптуватися до нових умов, адже принцип “гроші ходять за пацієнтом” передбачає конкуренцію. І щоб отримати право надавати послугу, треба довести, що ти можеш надати її якісно.

Нагадаємо, що в роботу сімейних лікарів нещодавно запровадили зміни.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.