Десятки українських сіл постраждали від дій російських військових. В деяких з них окупанти жили, розташовували свої бази та окрім регулярних обстрілів, тероризували місцеве населення.
У селі Андріївка, що на Київщині, спеціалісти ведуть підрахунок тих збитків, яких завдали окупанти. Вже на в’їзді стає зрозуміло, що збитки чималі. Вцілілі будинки порахувати легше, аніж розтрощені вщент.
У селі вже прибрали майже всю попалену військову техніку росіян, розчистили дороги від уламків та снарядів, продовжують розміновувати подвір’я.
У тих будинках, що вціліли, місцеві наводять лад. У деяких з них жили окупанти.
Як розповідає один з жителів села пан Андрій, у його будинку півмісяця базувались російські військові, а перед цим вигнали господарів на вулицю.
Зараз у домі вже більш менш чисто, але одразу по поверненню додому, він з дружиною жахнувся.
Тут ми срач вже два тижні вигрібаємо.
Пан Андрій додає, що вони з дружиною спалили усі меблі, з якими мали контакт окупанти, просто бридко.
У його сусіда Івана окупанти оселились у столярній майстерні. Проте коли тікали, позабували як свій непотріб, так і важливі документи, такі як список особового складу.
Серед мотлоху окупантів і купа пляшок від горілки. Коли запаси скінчились, то вони пішли шукати алкоголь до матері Івана — Олександри Самсонівни.
Жінка мала лише власноруч зроблену медовуху. Мусила віддавати все, що мала у запасі.
Від хмелю окупанти добрішали, а поки бабуся наливала їм ще, то починала проводити політично-просвітницьку роботу.
Тепер за нею в селі слава, як за тією, що споїла цілий ворожий взвод. Сама себе героїнею не вважає, лише каже, що застосувала для боротьби те, що могла — кмітливість та знання самогоноваріння.
Проте деякі міста все ще під значною загрозою. Як повідомляє Генштаб ЗСУ, російська армія намагається просунутися до Запоріжжя. Читай, як місто готується до оборони.