Святогірськ, який перебував під російською окупацією, поступово заліковує рани, адже окупанти зруйнували майже 90% будівель. Не зупинила агресора і релігійна святиня — Святогірська Лавра. Вона теж постраждала від ворожих ударів.
Зараз у деокупованому Святогірську замінили державні прапори, які були в місті під час окупації. Їх передадуть до музеїв, на заміну привезли нові. Оновлені жовто-блакитні прапори вже майорять на зруйнованих будівлях Святогірська як символ надії та відновлення міста після навали російських військ.
Місто вдалося звільнити ще восени. Зараз воно поступово оживає після окупації, але досі немає води, тепла й електрики. Продукти привозять волонтери.
Місцевий мешканець Валерій обурюється, каже, росіян сюди ніхто не кликав. Він не розуміє, чому вони прийшли на українську землю. Внаслідок обстрілів загинули його друзі та однокласники. Каже, постійно молиться, щоб українські військові захистили місто від ворога.
80-річна Тамара не може стримати сліз, коли згадує про жахи окупації.
Мене допитували, я не чую тепер. П’ять місяців не чую вже. Я — лікарка-хірург. Мені зуби вибили, щелепу розбили… — розказує жінка.
Російські військові знущалися з неї просто заради розваги. Змушували стояти біля паркану і стріляли поряд. При цьому не дозволяли навіть затулити руками вуха.
Пенсіонерка народилася у часи Другої світової війни та не може зрозуміти, чому через росіян має знову переживати цей жах. Попри все, вона не падає духом, а розбирає завали біля свого будинку. На городі — спалений ворожий танк.
Жінка сподівається, що навесні сапери допоможуть очистити територію від мін та залишків снарядів. Тоді поступово усе відбудують, і до Святогірська не лише повернуться жителі, а й почнуть приїжджати туристи.
Раніше ми розповідали історії людей з Херсонської області про пережиті жахи в окупації.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!