Пекло — за 12 кілометрів: як Покровськ перетворився з тилу на лінію фронту

Попри операцію ЗСУ в Курській області, наступ російської армії на Сході України лише посилився в останні тижні. Тисячі мирних жителів з Покровської громади змушені залишати свої домівки.

Сам Покровськ, який донедавна був далеко від лінії фронту, тепер опинився під загрозою: ворог наблизився на 12 кілометрів до центру міста. Це робить його вразливим для артилерійських обстрілів та атак безпілотників.

Ситуація у Покровську сьогодні

На Сході України до щоденних обстрілів не звикати, хоча останніми днями справді стало дещо гарячіше. Через загострення ситуації Донецька обласна військова адміністрація ухвалила рішення розширити зону примусової евакуації родин з дітьми у Костянтинівській, а також у Селидівській територіальних громадах.

Минулого тижня таке рішення ухвалили щодо Покровської громади та самого Покровська, де зараз живе ще понад 42 000 людей, з яких майже три тисячі — це діти.

До позицій окупантів від центру міста лишилось приблизно 12 кілометрів. Утім, життя тут вирує: працюють магазини, аптеки, кафе, процвітає вулична торгівля, дітвора гуляє просто неба.

Набагато ближче наблизилось вороже військо і до інших населених пунктів громади, зокрема Мирнограда та Селидового.

І хоч абсолютно безпечно в громаді не було від початку повномасштабного вторгнення РФ, минулого тижня місцева влада оголосила примусову евакуацію родин з дітьми. Зараз цим займаються і волонтери, і правоохоронці, і рятувальники.

За день ми викладаємось, як можемо. У середньому вивозимо до чотирьох-п’яти сімей з речами. Дорога довга, тому більше ми не встигаємо, — розповідає заступник начальника 63 пожежної рятувальної частини Ігор Якимов.

Попри те, що темпи евакуації останніми днями зросли, вони все одно залишаються надто повільними. Чим це загрожує, показує досвід Вугледара, де чи не біля кожного будинку — могили загиблих місцевих. Ховати на цвинтарі вкрай небезпечно.

А ті, хто досі переховуються від обстрілів у підвалах, змушені виживати без світла, води, зв’язку та сподіватись на те, що військові чи волонтери зможуть завезти для них провізію.

Сподіватися на допомогу від когось — означає наражати його чи її на небезпеку. Адже за будь-яким пересуванням ворог пильно стежить: над містом постійно літають дрони. Зрозуміти, чи це безпілотники українських армійців, чи ворожі — неможливо. Тому постійно доводиться переховуватись або в укриттях, або десь під будинками.

Читати на тему

Лічені дні на виїзд! Влада закликає евакуюватися з Покровська та Мирнограда

Евакуація з Донецької області триває: що відомо про ситуацію у Покровську та Мирнограді.

У таких умовах у Вугледарі вже понад рік живе близько сотні людей. Усі вони зараз готуються до зими та рубають дрова. Однак чи буде кого ними обігрівати — радше питання риторичне. Адже ворог уже окопався подекуди за 300-400 метрів від межі міста.

Офіцер 15 бригади Кара-Даг Олександр Рясний також розповідає, що на Покровському напрямку противник продовжує наступати великою кількістю піхоти. Місцями противник має певний успіх, але бійці сил оборони стримують його.

Титанічні зусилля з нашої сторони, захисників Покровського напрямку.

Військовий говорить, що противник невеликою кількістю піхоти просто штурмує та фактично проводить м’ясні штурми.

Один за одним, роблять накати на наші позиції. Таким чином, вони ціною величезних втрат забирають по 100-200 метрів місцями, просуваються та мають успіх, на жаль.

Покровськ називають західними воротами Донбасу, адже саме через це місто відкривається дорога на Дніпропетровщину. Тому росіяни вибрали собі його головною мішенню. Читай, як живе і бореться Покровськ щодня.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.