Останнім часом в Україні засновується дедалі більше ініціатив та проектів, покликаних підтримати людей з психічними та ментальними порушеннями. Водночас не всі лікарі погоджуються допомагати батькам, чиї діти народилися із синдромом Дауна, аутизмом, затримкою психічного розвитку — при тому, що щороку в Україні з’являється від 300 до 400 дітей з такими порушеннями.
Разом з тим суспільство звикло проявляти гуманність до не схожих на інших. Редакція Вікна-новини поспілкувалася з доктором психологічних наук Людмилою Бегезою про міфи й базові знання про життя таких людей, а ось арт-терапевтка Ірина Мірошниченко розповіла про результативні розвивальні та психологічні терапії.
Міфи про життя дітей з ментальними порушеннями
Раніше у суспільстві вважалося, що люди з ментальними порушеннями — “якісь не такі”. Таких людей боялися і не завжди знали, як з ними правильно спілкуватися. Особливо важко звикали до соціуму діти з генетичними чи психологічними порушеннями: зазвичай шкільні роки були не чудовими, а чудовиськами.
Людей з психологічними та інтелектуальними порушеннями називали “інвалідами” чи хворими. Насправді ж назвати, наприклад, дитину з синдромом Дауна хворою є великою помилкою з точки зору етики та медицини.
Синдром Дауна є порушенням, а не хворобою.
А ще з уст в уста передавалися стереотипи, що люди з ментальними порушеннями асоціальні та не можуть жити у колективі, шкодять оточенню та проявляють агресію.
Через недостатню поінформованість суспільства вважалося, що синдром Дауна, вади слуху чи зору, затримка психічного та психічно-мовленнєвого розвитку, аутизм є вироком для людей і надалі їхній розумовий та соціальний розвиток зупиняється на низькому рівні.
Однак минув час, і поступове інформування суспільства дало свої плоди. Люди з ментальними порушеннями стають блогерами, моделями, акторами, спортсменами, фахівцями-дефектологами.
У Києві відкрили пекарню Sunshine Café: там працюють лише люди з ментальними порушеннями — це позиція власниці пекарні. А у Дніпрі, Луцьку, Вінниці працюють театри, де виступають актори з синдромом Дауна.
Що мають знати та робити батьки, які дізналися про ментальні порушення у дитини
Про інтелектуальні та психічні порушення у дитини батьки дізнаються не лише після її народження — часто про порушення на генетичному рівні стає відомо ще під час вагітності. Доктор психологічних наук Людмила Бегеза переконує: батькам варто прийняти, що це — це не вирок, а лише довготривала “дистанція”.
— Треба бути оптимістами й налаштовуватись, що вони розвиватимуть дітей на перспективу, а результат буде помітно з часом. А якщо дослухатись до рекомендацій педіатрів, логопедів, психологів, вихователів, учителів, спортивних тренерів, арт-терапевтів і працювати єдиною командою, результат обов’язково буде.
Навіть якщо порівнювати з ситуацією десять років тому, зараз набули стрімкого розвитку підходи до навчання дітей з інвалідністю. Наприклад, у загальноосвітніх навчальних закладах створені інклюзивні класи.
Там учителі сприяють не лише дітям з ментальними порушеннями у розвитку пізнавальних когнітивних процесів (пам’ять, мислення, уява, увага) та формуванні математичних, лінгвістичних компетентностей. Педагоги в інклюзивних класах навчають батьків, щоб процес навчання й розвитку продовжувався вдома і був постійним.
— Батькам потрібно не відгороджуватись від соціуму, а активно долучатися до різноманітних життєвих подій та ініціатив, і дітей якомога активніше залучати до творчої, спортивної, міжособистісної взаємодії, — зазначає Людмила.
Як спілкуватися з такими дітьми іншим людям та дітям
Суспільство останніх років зазнало стрімкого інформаційного розвитку, тож отримати перевірену інформацію та знайти рішення стало набагато простіше.
У соціальних мережах різні ініціативи та проекти демонструють людям можливі способи та форми спілкування з людьми з інтеректуальними та психічними порушеннями — кожен має змогу прочитати інформацію про життя таких людей. Та й батьки таких діток нерідко відкриті до спілкування.
Усе це знижує рівень тривожності, пересторог та страхів у спілкуванні з людьми з ментальними порушеннями, а також формує гуманне ставлення до них.
Зараз суспільство проявляє готовність до спілкування, гуманізм та толерантність. Навчання відбувається протягом усього життя, базуючись на життєвих випадках, коли ти зустрічаєш людину з інвалідністю на своєму шляху.
На щастя, через активну роботу педагогів та батьків у школах та на гуртках дедалі рідше фіксуються випадки булінгу дітей з явними порушеннями психічного чи фізичного розвитку.
Розвиток дітей з ментальними порушеннями: які терапії існують та які діють
Дефектологи, тифлопедагоги, вихователі, педагоги, психологи у розвитку дітей з інтелектуальними, психічними та сенсорними порушеннями спрямовують свою діяльність на різносторонній розвиток та виховання дітей:
- розвиток сенсорних систем;
- фізичний розвиток.
Основним методом розвитку й навчання дітей є гра. А ефективність розвивальної роботи проявляється протягом досить тривалого часового проміжку: в процесі роботи чи до моменту її завершення, приблизно півроку можна говорити про закріплення чи про втрату позитивних ефектів проведеної роботи.
Одним з ефективних методів, що допомагають розвитку особистості, є арт-терапія. Психологиня та арт-терапевтка Ірина Мірошниченко займалася такою терапією з дітьми із ЗПР — затримкою психологічного розвитку.
Вона пояснює, що основою арт-терапії є розвиток засобами мистецтва. Серед поширених терапій для дітей з психологічними та фізичними порушеннями є:
- казкотерапія;
- оригамі;
- пісочна терапія, робота з глиною та пластиліном (ліплення);
- музикотерапія;
- ізотерапія.
Передусім арт-терапевт береться зосереджувати увагу дитини на певному предметі. Для цього найчастіше використовуються тактильні вправи з терапевтичним характером.
— Для кращого результату та самовідчуття дитини добре обирати яскраві кольори та текстури фарб, паперу чи фетру, — пояснює Ірина Мірошниченко.
Діти з ментальними порушеннями можуть бути закритими або агресивними, тож для кращого вираження емоцій використовується плямографія, малювання піском та гра Покажи, як ти злишся. А з часом через тактильний розвиток покращується і мовленнєвий процес.
Методи та техніки арт-терапії дають змогу дітям отримувати позитивні емоції, розвивати самостійність, дрібну моторику рук, комунікативні навички та навички взаємодії у соціальному середовищі.
Навчати своїх дітей гуманності та мудрості простіше з допомогою мультфільмів. Раніше ми складали список корисних та повчальних мультиків про солідарність і толерантність.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!