У дитини точно все добре? “Червоні прапорці” поведінки, за яких потрібна психологічна допомога

Інколи діти соромляться розповідати батькам, що відчувають і про що думають. Події навколо, повномасштабна війна, екологія в родині або будь-що інше може впливати на психологічне здоров’я дітей. У них можуть розвиватися певні травми, комплекси та синдроми.

Коли дітям потрібна психологічна допомога? Аби батьки знали, на що орієнтуватися в поведінці й піклувалися про моральне здоров’я дітей вчасно, ми поспілкувалися зі спеціалістками.

Кризова консультантка, практична психологиня та членкиня Української спілки психотерапевтів Олена Фроленкова і психологиня та кандидатка в сертифіковані транзакційні аналітики Ірина Басіста розповіли більше: як визначити, що дітям потрібна допомога психологів.

Психологічна допомога дітям: як визначити, що вона потрібна

Проблема психологічної допомоги в Україні постала особливо гостро після початку повномасштабної війни. За даними ГО Інститут молоді, щонайменше 800 тис. дітей в Україні потребують допомоги психологів та мають певні ментальні розлади.

Аби батьки вчасно могли помічати, що дитину щось турбує, Ірина Басіста радить звертати увагу на такі особливості поведінки: 

1. Якщо дитина почала себе поводити відмінно від того, як зазвичай: стала активнішою чи апатичною, зʼявилась агресія чи навпаки — стала неприродно мʼякою і ніжною, якщо зʼявляються навʼязливі дії, думки і подібне.
2. Якщо батьки відчувають зміну емоційного фону чи поведінкових проявів. Батькам у такому випадку краще повести дитину на консультацію психолога, аби зрозуміти, що все в нормі.
3. Якщо є видимі невротичні прояви — порушення сну, енурез, гризіння нігтів, нервові тики, здригання тощо. Паралельно слід відвідати невролога.
4. Якщо дитина самостійно заявляє про потребу спілкування з психологом.

В усіх цих випадках дорослі мають подбати про психологічну допомогу для дитини, — наголошує психологиня Ірина Басіста.

Якщо батьки починають підозрювати у дитини певні “відхилення” від норми чи прояви психологічних травм, вони не відразу знають, до кого звертатися та що робити спершу.

Олена Фроленкова каже, що роль саме батьків у подоланні наслідків стресової ситуації у дитини є дуже важливою. І якщо батьки здатні надати необхідну підтримку — це цінно. У разі, коли це не вдається, варто звернутися по допомогу спеціалістів.

Як підтримати дитину після травматичної ситуації

Кризова консультантка Олена Фроленкова виділила кілька важливих порад, які допоможуть батькам правильно діяти та дібрати вдалі слова підтримки:

• Батькам важливо перебувати поряд, підтримувати з дитиною зоровий контакт, обіймати чи тримати за руку, не забувати про слова підтримки.
• Потрібно дати можливість дитині проявити її почуття у стресових обставинах. Добре, якщо батьки допоможуть дитині назвати їх: гнів, страх, образа, розпач тощо.
• Варто сказати дитині, що її розуміють. Навіть якщо проблема не здається батькам достатньо значущою.
• Слід пояснити дитині, що її переживання у стресових обставинах є природними.
• Батькам найкраще демонструвати врівноваженість. Сприйняття дитиною стресових ситуацій багато в чому залежить від того, як до цих обставин ставляться дорослі.
• У залежності від випадку, можна допомогти дитині скласти план дій, які допоможуть подолати стресові обставини. Важливо проговорити варіанти. Це допоможе дитині навчитись долати складнощі.

Трапляється так, що батьки через певні життєві обставини не мають внутрішніх ресурсів для допомоги. Дорослі в родині можуть бути виснаженими. І в таких випадках варто звернутись до психолога, — радить Олена Фроленкова.

Ще одним приводом звернутися до психолога може бути відсутність результатів після самостійної допомоги батьків.

Що травмує психіку дітей: поширені причини

Травмувати психіку дитини може не тільки повномасштабна війна, зміна місця проживання та втрата домівки. На внутрішні почуття впливають і спосіб життя родини, ситуація в ній, спосіб виховання, оточення дитини. Навіть випадкова фраза чи злий жарт можуть травмувати.

Дитина абсолютно залежна від батьків і все дитинство формується як особистість. Тому на неї впливає все, що відбувається навколо, як позитивне, так і негативне, — каже Ірина Басіста.

Частими причинами дитячих та підліткових психологічних травм є: нехтування потребами дитини, насилля, загальна неблагополучна атмосфера в родині та навколо.

На занижену самооцінку, обмеженість світогляду та волевиявлення впливають критика, відсутність підтримки, знецінення дитини. Усе це належить до травм розвитку дитини.

— Дитина може зазнати психологічних травм під час ситуацій, де була загроза її життю, чи близьких, наприклад, вона стала свідком трагедії, злочину, зазнала втрати одного з батьків, насильства за межами родини, булінгу у школі чи садочку тощо.

Ірина Басіста каже, складні життєві ситуації можуть стати лише досвідом, який дитина буде памʼятати, якщо вчасно отримає підтримку та турботу від батьків. Однак якщо замість підтримки дитину сварять та лишають наодинці з переживаннями, вона може зазнати психологічної травми.

Читати на тему

Найчастіше жертвам 14-16 років. Як вберегти підлітків від самогубства — пояснення психолога

Читай, як вберегти підлітків від самогубства та про що варто поговорити — у матеріалі.

Як батьки можуть контролювати психологічне здоров’я дитини

Аби знати, що психологічне здоров’я та добробут дитини в нормі, Олена Фроленкова радить звертатися до психологів у разі появи будь-яких сумнівів, тривог чи підозр. Також, запобігти появі серйозних проблем можна профілактикою.

— Профілактика передбачає цілий комплекс заходів, в який може як окремий пункт входити відвідування психолога. Це про облаштування батьками свого життя і життя дітей певним чином, — пояснює психологиня Олена Фроленкова.

Фахівчиня нагадує, що дорослим слід уважно ставитися і до свого психічного здоров’я, дбати про нього так само як і про фізичне.

Аби допомогти собі та дітям зберігати психічне здоров’я, важливо:

• зберігати дружню атмосферу в родині;
• мати налагоджений режим сну та збалансоване харчування;
• достатньо часу перебувати на свіжому повітрі;
• займатись улюбленими справами, багато рухатись, разом з дітьми грати в різноманітні ігри;
• спілкуватися з приємними людьми;
• намагатися уникати стресів;
• бути уважними до свого стану і стану дітей;
• вчасно звертатися до психолога в разі наявності “тривожних дзвоників”.

Чи мають ходити до психолога батьки разом з дитиною

— У випадках з дітьми до трьох років на першому плані є робота з батьками — з відчуттями, тривогами, підозрами, спостереженнями батьків щодо їх дітей, — пояснює психологиня Олена Фроленкова.

А також додає, психологічний стан батьків впливає на маленьку дитину, бо вона відчуває атмосферу в родині. І через батьків можна розв’язувати певні проблеми дитини.

Психолог починає працювати з дитиною самостійно (тобто без участі батьків на сеансі) з трьох років. Робота з маленькими дітьми зазвичай відбувається у спеціально обладнаних кабінетах, де багато іграшок та діагностичного матеріалу.

Під час першої зустрічі дитини з психологом батьки на ній присутні. Потім консультації для батьків призначають зазвичай один раз на кожні чотири-п’ять зустрічей психолога з дитиною. При цьому батьки мають працювати з психологом окремо від дитини.

Раніше ми розповідали, якими бувають маніпуляції у вихованні.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.