Легко брати, важко віддавати: у чому небезпека швидких кредитів, на чому кредитори заробляють, і як захистити свої права

Майже усюди ми можемо побачити рекламу про швидкі кредити, які можна взяти у певних мікрофінансових організацій. Вони приваблюють швидкістю надання коштів, легкістю оформлення кредитів та ще й обіцяють видати під мінімальний відсоток, а то й геть без відсотків.

Людям, яким швидко потрібно знайти певну суму, швидкі кредити здаються вдалим рішенням. Тим паче зараз у багатьох українців можуть бути проблеми з роботою, бо через повномасштабне російське вторгнення зріс рівень безробіття. 

Вікна поговорили з незалежним фінансовим радником Олексієм Драчовим та юристкою Мариною Тетерук про небезпеку кредитів онлайн. Ти дізнаєшся, на чому заробляють ці компанії, чи можна договори з ними вважати законними, чи можуть вимагати погашення боргу в іншої людини та інше.

А ми додамо актуальної інформації: 21 вересня 2023 року Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект, який обмежує максимальну ставку мікрокредитів на рівні 1% на день, повідомив перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. 

Тож у перспективі борги українців хоч і зростатимуть, та все ж повільніше. 

У чому небезпека “швидких грошей” та на чому заробляють компанії

Олексій Драчов каже, що чимало людей користуються такими кредитами, це може залежати від ситуації конкретної людини. 

— Сьогодні такі позики досить популярні й серед молоді. Однак, на мою думку, основними клієнтами таких організацій є люди зі слабкою фінансовою грамотністю, а також, можливо, найбільш незахищені верстви населення, — розмірковує він.

Експерт каже, що швидкі позики досить часто стають суттєвою проблемою для особистих фінансів тих, хто їх бере. Це тому, що відсоткові ставки по таких кредитах значно перевищують банківські. 

— У 2020 році в середньому ставка дорівнювала 510% річних. Сьогодні ситуація трохи краща у зв’язку з ухваленням ВРУ закону України № 891-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій, який обмежив суми штрафів та пені. Вони не можуть бути більшими, ніж подвійна сума отриманих коштів. 

Однак це стосується кредитів, сумарний розмір позики яких не перевищує мінімальної заробітної плати, що дорівнює 6700 у 2023 році, а також не перевищує один місяць. 

Крім того, сума штрафів та пені не може перевищувати 50% суми, наданої по кредитному договору. Такий кредит відноситиметься до споживчих і регулюватиметься відповідним законом України, — пояснює фінансовий радник.

— Отже, наприклад, людина взяла кредит на суму 6000 грн і прострочила платіж по ньому. Максимальна сума штрафів не може перевищувати 12 000 грн. А в нашому випадку це буде 3000 грн, — веде він далі.

За його словами, головний заробіток таких компаній полягає у високих процентних ставках. 

— Однак вищезгаданий закон вводить деякі обмеження, тому заробіток таких компаній зменшується, що відповідно, на мою думку, призведе до укрупнення гравців. Залишаться лише великі компанії, — каже Олексій.

Він наголошує, що головна небезпека таких швидких кредитів полягає у тому, що великі відсоткові ставки можуть з легкістю “з’їсти” доходи людини та занурити її у фінансове рабство, коли доведеться позичати кошти в однієї фінустанови, аби віддати іншій.

— Окрім того, борг може бути проданий колекторським організаціям. Вони постійно надзвонюватимуть і вимагатимуть повернути гроші, та ще й можуть це робити не в дуже приємній формі. А якщо людина матиме великі заборгованості, компанії можуть подати на неї до суду, що може привести навіть до позбавлення волі, — говорить фінансовий радник.

Чи мають юридичну силу договори, укладені в організаціях, що надають кредити онлайн

Олексій Драчов каже, що такі договори-позики є одним із законодавчо врегульованих видів. Про те, що договори, укладені у подібних організаціях онлайн, мають юридичну силу, говорить і юристка Марина Тетерук.

— Закон України Про електронну комерцію дозволяє укладати такі договори онлайн з одноразовим ідентифікатором (приходить смс з кодом, що вводиться особою, яка бере кредит). Також договір може підписуватися за допомогою електронного підпису.

Іноді позичальники вважають, що таке підписання не відповідає законодавству та подають позови про визнання таких договорів недійсними. Але це не так. 

Онлайн-договір прирівнюється до письмового та є аналогічним тому, який підписують у більш звичному форматі кульковою ручкою. Така позиція підтверджується і судовою практикою, зокрема Верховного суду, — зауважує Марина.

На що варто звернути увагу при підписанні договору

Олексій Драчов радить насамперед перевірити компанію, в якої хочеш взяти кредит: чи має вона необхідні дозволи від регулятора та чи працює в правовому полі. 

Звісно, треба перевірити умови договору, дізнатися, яка відсоткова ставка в день, часові рамки, штрафні санкції за не своєчасне сплачення боргу тощо. На важливості дізнатися відсоткову ставку наголошує і Марина Тетерук, адже найбільший мінус мікрофінансових організацій — це високі ставки.

— По-перше, варто дізнатися, якою є реальна ставка за кредитом, адже ні в рекламних оголошеннях, ні в коротких характеристиках кредиту банки її не вказують. 

Реальна ставка вказується в кредитному паспорті, вона враховує абсолютно всі платежі при оформленні, отриманні та погашенні боргу. Тому насамперед треба просити для ознайомлення кредитний паспорт.

По-друге, треба уважно читати кредитний договір та усі інші папери, які дають на підпис кредитори. Часто там багато прихованих умов, яких, на жаль, без юриста на старті можна і не зрозуміти, — пояснює юристка.

А фінансовий експерт радить взагалі уникати подібних організацій, щоб не потрапити у фінансове рабство. 

Моя порада — покращувати свою фінансову грамотність, створити подушку безпеки на 3-12 місяців власних витрат, тоді подібні швидкі кредити будуть не потрібні, — зазначає Олексій.

Читати на тему

Що буде, якщо не платити кредит під час війни: відповідають юристи

Що буде, якщо не платити кредит під час війни — читай в матеріалі. 

Чи треба вимагати підтвердження про отримання коштів та погашення кредиту

Фінансовий експерт вважає хорошою практикою вимагати подібні документи, щоб у деяких кредиторів не було спокуси використання якихось штрафних санкцій.

— Однак треба пам’ятати: коли надсилаєш гроші через банк, переказ може зайняти від трьох до п’яти робочих днів, а це може призвести до прострочення платежу і виникнення штрафів та пені.

Звичайно, можна вислати квитанцію про оплату боргу через банк, але чи її розглянуть у кредитній організації — спірне питання, — каже він. 

Марина Тетерук акцентує, що підтвердженням про оплату кредиту насамперед будуть квитанції з правильним призначенням платежу.

— Також після погашення заборгованості варто підписати додаткову угоду про розірвання кредитного договору чи отримати в кредитної установи гарантійний лист, в якому передбачено, що людина погасила заборгованість за конкретним договором, і кредитодавець не має до неї претензій.

Треба проконтролювати, щоб у такому документі були вказані правильні номер та дата кредитного договору, дані особи та дані компанії-кредитодавця, — радить юристка.

Також клієнт може захистити себе, якщо чітко знає свої права та обов’язки в цій сфері. Перелік деяких нормативно-правових документів, що регулюють цю сферу:

• закон України № 891-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій 15 вересня 2020 року;
• закон України Про споживче кредитування;
• закон України Про організацію формування та обігу кредитних історій;
• закон України Про електронну комерцію;
• закон України Про захист прав споживачів;
• постанова НБУ Про порядок розкриття інформації небанківськими фінансовими установами; 
• постанова НБУ Про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит); 
• постанова НБУ Про інформаційне забезпечення фінансовими установами споживачів щодо надання послуг споживчого кредитування.

Чи справді під час оформлення “швидких кредитів” як контактну особу можна вказати будь-кого

Олексій Драчов каже: бували випадки, коли компаніям давали телефони взагалі невідомих людей і ті їх схвалювали. Проте він наголошує, що це стосується переважно компаній-шахраїв. 

— Нормальні компанії більш детально перевіряють потенційного боржника. Вони можуть попросити надати телефон родича/друга, керівника, чи можуть навіть перевірити профілі у соціальних мережах або попросити завантажити скани документів. Можуть навіть попросити доступ до геолокації пристрою, з якого людина бере кредит, — зазначає він.

Читати на тему

Що робити, якщо шахраї оформили на тебе кредит — покрокова інструкція

На тебе оформили кредит, про який ти і гадки не маєш? Що робити в такій ситуації, щоб не сплачувати заборгованість шахраїв? Читай у нашому матеріалі детальну інструкцію.

Чи можуть вимагати погашення боргу з іншої людини

Коли людина бере швидкі кредити, вона вказує номери рідних чи друзів. Потім, коли позичальник не гасить борг, компанії можуть телефонувати контактним особам і просити сплатити кошти. Але чи законно це, і чи дійсно треба сплачувати борг? Юристка Марина Тетерук пояснює:

— Може укладатися договір поруки. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. 

Отже, якщо особа (родич чи інша довірена особа) жодних договорів не укладала (зокрема, в електронному вигляді), то будь-яких зобов’язань перед кредитором вона не має. Відповідно, вимагати щось в цієї особи також підстав немає.

Кредит може мати вплив на родичів, якщо його, наприклад, взяв хтось один із подружжя (бо це питання спільного сумісного майна подружжя), або спадкоємцям боржника, які прийняли спадщину.

Вона додає: якщо тобі телефонують стосовно кредиту, який ти не брав(-ла) та за яким не виступав(-ла) поручителем, то це порушення Закону України Про захист персональних даних. Адже ПІБ, номер телефону, адреса — це персональні дані, згоду на використання яких ти не давав(-ла). 

— За такого порушення треба звертатися до спеціально уповноваженого органу державної влади з питань захисту персональних даних (уповноваженого Верховної Ради України з прав людини) чи до суду, — стверджує вона. Наголошує, що можна звернутися зі скаргою до НБУ та пояснює, як це зробити:

• заповнити онлайн-форму за посиланням;
• надіслати звернення на електронну пошту nbu@bank.gov.ua;
• здійснити дзвінок на номер контакт-центру 0 800 505 240.

— У зверненні важливо зазначити суть питання, назву установи, якої стосується звернення, своє ПІБ, місце проживання та адресу електронної пошти. Зазвичай звернення розглядають у строк не більш як один місяць із дня їх надходження.

Такі дії колекторських компаній, як погрози, цілодобові дзвінки боржнику та членам родини, використання лайки в повідомленнях тощо, порушують низку статей Конституції України (статті 3, 21, 22 та 32), Цивільного кодексу України (статті 3, 291, 301, 302 та 308), Кримінального кодексу України (статті 182, 355).

У випадках відвертих погроз й образ рекомендовано звернутися до відділку поліції за місцем проживання із заявою про відкриття кримінального провадження.

Бувають випадки отримання листів із нібито судовими рішеннями про стягнення боргу. У такому випадку можна звернутися до суду за місцем свого проживання (постановлення рішення) або самостійно перевірити на вебпорталі Судової влади України наявність відповідного рішення суду, — ділиться Марина Тетерук.

Чи можуть такі організації оформити кредит на людину без її відома

Юристка каже, що з точки зору закону організації не можуть оформити кредит на людину без її відома, але, звісно, можуть бути присутні шахрайські дії.

— Часто такі ситуації пов’язані з втратою документів чи телефонів, завдяки яким шахраї можуть оформити такі кредити. Тому у разі втрати документів чи телефону, варто фіксувати цей факт зверненням в поліцію.

Якщо кредит вже є, треба звернутися до мікрофінансової організації з вимогою надати завірені в установленому порядку копії кредитного договору, що має містити номер, дату укладення, реквізити кредитора, а також документів, які підтверджують, що саме ти уклав(-ла) договір.

До того ж варто надати лист-звернення до МФО, де вказати, що особисто ти жодних кредитних договорів з МФО не укладав(-ла), коштів не отримував(-ла) (за наявності навести необхідні докази) та вимагаєш скасувати заборгованість, що начебто є за тобою, — радить Марина.

Вона додає, що слід звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо тебе, зокрема шахрайства, яке полягає в оформленні кредиту. Ще можна звернутися зі скаргою до Національного банку України з метою проведення перевірки та відібрання пояснень від МФО.

Якщо всі попередні кроки не дали бажаного результату, тоді необхідно в суді визнавати кредитний договір недійсним.

Обов’язково треба буде надати докази, що договір ти не укладав(-ла), про його існування не знав(-ла), на вебсайті МФО не реєструвався(-лася) і листування з ними не вів (вела), — акцентує експертка.

Що робити, якщо зіткнувся(-лася) з жорстоким вибиванням боргів

Інколи буває так, що людина все ж таки взяла кредит в МФО, але не може його погасити. Бувають випадки, що колектори у грубій формі вимагають повернути кошти. Інколи можуть звучати навіть погрози. Що робити у такому випадку, адже ти сам(-а) добровільно оформив(-ла) кредит?

Марина Тетерук пояснює, що закон вводить для колекторських компаній і їхніх співробітників низку заборон, за порушення яких компанія понесе відповідальність. Зокрема, колекторам суворо забороняється:

• взаємодія з боржником з 20:00 до 09:00 в будь-який день і у святкові, вихідні або неробочі дні — повністю. Заборонені, зокрема і дзвінки, зустрічі, повідомлення та інші форми взаємодії;
• взаємодіяти з боржником понад два рази на добу;
• застосовувати автодозвін понад 30 хвилин на добу;
• заборонено передавати інформацію про борг боржника і його особисті дані третім особам, вимагати від родичів і знайомих взяти на себе борг, здійснювати дзвінки роботодавцям і сусідам. Заборонено також дзвонити контактній особі, яка заборонила колекторам і представникам кредитора з собою спілкуватися;
• приховувати номер телефону або адресу, з якої здійснюється дзвінок або відправляється повідомлення;
• погрожувати боржнику, шантажувати його, залякувати, шкодити майну або діловій репутації;
• вводити боржника в оману щодо розміру заборгованості та наслідків невиконання зобов’язань.

Якщо ці вимоги порушуються, то діяти у тому порядку, щоб був вказаний раніше: писати скаргу до НБУ, уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Юристка радить розглянути реструктуризації боргу, якщо немає змоги сплатити кредит. Це зміна істотних умов кредитного договору, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах зі споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту. Найпоширеніші МФО з усіх реструктуризації пропонують лише пролонгацію (продовження дії) договору.

Зауважу, що під час воєнного стану та 30 днів після закінчення боржник не несе відповідальності за прострочення кредиту, кредиторам забороняється збільшувати процентну ставку по кредиту.

Також законом України Про споживче кредитування зазначено, що максимальна сума пені, штрафів за прострочення споживачем кредитних зобов’язань по споживчому кредиту, не може перевищувати подвійної суми, по договору кредитування, та не може бути збільшена.

Якщо МФО нарахувало більшу суму, то це порушення прямої норми закону та такі вимоги безпідставні, — акцентує вона.

У сучасному світі ми не можемо уявити своє життя без технологій. Ми можемо отримати безліч послуг онлайн, зокрема і кредити. Але в інтернеті треба бути дуже обережними з поширенням своїх даних, адже можна усюди натрапити на аферистів. Раніше ми розповідали про фішингові атаки: що це таке та їхні приклади.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.