Сім’я здебільшого асоціюється у всіх з турботою та підтримкою, а тим більше в такий неспокійний час війни. Проте з початком повномасштабного вторгнення стійкість сімейного життя дещо похитнулась. Експерти з соціології та психології ділилися своїми прогнозами про очікування великої кількості розлучень.
Це пояснювалося тим, що сім’ї просто не витримають випробування, з якими доведеться зіштовхнутись у майбутньому. Це відстань, життя у різних країнах через безпековий стан та інші додаткові перешкоди, що можуть призвести до розлучення.
Та очікування виявились дещо хибними. Згідно зі статистикою, яку оприлюднило Міністерство юстиції, проти 2021 року у 2022 кількість розлучень зменшилась на 40%.
Для кращого розуміння, у 2021 році зареєстрували 29 587 розлучень, у “ковідному” 2020 році — 28 930, а минулого 2022 року — лише 17 893.
У питанні, чому кількість розлучень зменшилась, а не зросла, допомогли розібратися спеціалісти з різних сфер: психологи, соціологи та юристи. Для кращого розуміння цієї тенденції в опитуванні також брали участь одружені та розлучені українці, які погодилися анонімно поділитися своїми думками.
Побутує стереотипне уявлення, що через відстань рівень розуміння між членами сім’ї знижується, виникає почуття віддаленості. І здебільшого так і є, але у сучасних реаліях ситуація дещо інша.
Як розповідає докторка соціологічних наук Олена Стрельник, розділені сім’ї — це не новинка для України. Адже у нас і раніше було багато трудових мігрантів, а до війни навіть було проведено дослідження про підтримку зв’язку на відстані.
Онлайн-інструменти насправді дуже полегшують ситуацію з сімейною комунікацією, — підсумовує соціологиня.
За рік війни наша рутина змінилася повністю, тому багато сімейних пар навчилися долати труднощі за допомогою онлайн-ресурсів. Наприклад, скорочувати велику відстань шляхом комунікації через месенджери чи відеозв’язок.
Проте це, як виявляється, навіть посприяло покращенню стосунків у деяких пар.
Більшість тих, кому довелося розділитися з родиною, пройшли це випробування, а у 20% їхні стосунки навіть покращилися, — зазначають соціологи Рейтингу.
З цим погоджується і психологиня Катерина Гольцберг та додає, що інколи відстань може допомогти “налаштувати оптику” в стосунках. Тобто вона дає змогу переусвідомити стосунки з близькою людиною та навіть покращити їх.
Переважно розлучились ті пари, які мали проблеми ще й до початку повномасштабного вторгнення. Адже багато сімей зустрілися з певними труднощами, які пов’язані не так з війною, як з її впливом.
Також є інший бік розлучень, які спровокувала війна. Дуже багато жінок виїхали за кордон і позбулися впливу насильників.
У багатьох пар через постійний стрес загострились проблеми агресії, залежностей та фінансів, а також втратилось базове відчуття довіри та безпеки поруч із партнером. Це трапляється через те, що ми ідеалізуємо людей, а не сприймаємо їх справжніми.
— Бачила свого партнера таким, а він виявився інакшим — це досить часта історія. Знаю випадки, коли дружина поїхала за кордон, а чоловік образився прямо по-дитячому і переживав це як зраду, — розповідає психологиня Катерина Гольцберг.
Для розлучення потрібна чимала рішучість, проте інколи вона не проявляється через інші фактори, які впливають на ухвалення остаточного рішення.
Найчастіше це переживання про дітей, щоб у них був батько. Проте психологи пояснюють, що інколи краще щасливі мама і тато порізно, ніж нещасні разом.
Іншим фактором, який впливає на рішення про розлучення під час війни, є вигода.
Згідно з опитуванням, бувають ситуації, коли чоловік служить в армії та має кращу зарплату, ніж до війни. А жінка міркує, що якщо його поранять чи вб’ють, то частина виплат має дістатися сім’ї, а не іншій жінці, яка швидко його на собі оженить. Тому вона не поспішає погоджуватись на офіційне розлучення.
Фото: Pexels
У такому випадку розлучення має відбуватись через закордонні консульства. Якщо ж у сімейної пари є дитина чи діти, то розлучення можливе лише в українському суді, але жінка має право не повертатися в Україну і розлучатися через представника.
Отримати свідоцтва можна і в українських дипломатичних установах за кордоном — від січня 2023 року вони мають повноваження їх видавати.
Судовий процес про розлучення може тривати роками, судді перевантажені, тому офіційно розлучених ми нині й не бачимо. Слід розуміти, що рішення суду доведеться чекати у найкращому випадку місяцями, — каже юрист Дмитро Назарець.
Українські суди під час розлучення зазвичай виділяють певний термін на примирення від одного до шести місяців, а не одразу оформлюють документи. Також подружжя не розлучать, якщо спільній дитині менше ніж 12 місяців. Найшвидше буде розлучитися без суду, тобто через РАЦС.
Розлучення — це стресова ситуація, з якою стикається чимало людей. На цей процес повпливала і війна, бо сім’ї почали частіше розпадатись. Раніше Вікна писали, чому люди розходяться під час війни і як пережити такий досвід.