Правила поведінки в зоні бойових дій: що можна і не можна робити

Фото Unsplash

Після вторгнення Росії й Україну вранці 24 лютого українцям потрібно знати, як захистити себе у будь-яких ситуаціях. Навіть якщо ти не військовий (-а). Тому в ДСНС нагадують про правила поведінки в зоні, де ведуться бойові дії. Правила поведінки в зоні бойових дій: що можна і не можна робити — читай у матеріалі.

Що можна і треба робити в зоні бойових дій

За роз’ясненнями Державної служби України з надзвичайних ситуацій, необхідно:

Носити із собою документ, що посвідчує особу (паспорт тощо).
Тримати в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям.
Намагатися якнайменше перебувати поза житлом і роботою, уникати місць скупчення людей.
За можливості уникати демонстрації патріотичної атрибутики: це може спровокувати агресора.
Пам’ятати, де розташовані найближчі від оселі, роботи чи місць, які ти часто відвідуєш, сховища та укриття.

Що не можна робити у зоні бойових дій

Мирному населенню ДСНС радить наступне.

Не повідомляй про свої плани малознайомих людей, не сперечайся з ними.
Уникай колон техніки й не стій біля військових машин.
Не фотографуй й не знімай відео в присутності людей у військовій формі.
Не спостерігай за ходом військових дій, ховайся одразу, як почуєш постріли.
Не носи із собою зброю, не показуй військовим нічого, що навіть за формою може нагадувати зброю.
Не підбирай покинуту зброю або боєприпаси.
Не торкайся вибухонебезпечних або просто невідомих чужих речей, бо звичайні побутові предмети можуть бути заміновані.
Не носи армійську форму, камуфльований одяг чи одяг з шевронами. Надавай перевагу одягу темних кольорів, що не привертає уваги.

Правила поведінки в зоні бойових дій: що можна і не можна робити військовим

Українським захисникам варто знати про те, яка є юридична відповідальність під час перебування у районі проведення воєнних (бойових) дій.

За словами адвоката Ярослава Науменка, війна триває уже більше ніж півтора року, за цей час Верховною Радою України було ухвалено низку законопроектів для притягнення до юридичної відповідальності як військових, так й цивільних осіб у зв’язку з виникненням різного роду ситуацій, таких як знімання військової техніки або невиконання наказу.

Що таке район проведення воєнних (бойових) дій: пояснює експерт

За словами адвоката, відповідно до інформаційних повідомлень Кабінету Міністрів України, для визначення району проведення воєнних (бойових) дій як правило спираються на три ключові критерії, а саме:

це території, що є тимчасово окупованими;
це території, що перебувають в оточенні (блокуванні);
території, на яких тривають активні бойові дії.

Читати на тему

“Війна виснажила мене морально, лежу й нічого не хочу. Що робити?”

Психолог розповіла, якою буває втома та як з нею боротися.

Ситуації, які можуть виникнути у районні проведення воєнних (бойових) дій та юридична відповідальність

В ході бойових дій військовослужбовець відкрито відмовляється виконати наказ начальника або умисно не виконує його. Дана ситуація являється непокорою або невиконанням наказу, що тягне за собою кримінальну відповідальність та покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років.
В ході несення служби, військовослужбовець (або група) вступила в словесний конфлікт зі своїм безпосереднім начальником, де в подальшому військовослужбовці почали погрожувати начальнику, а потім взагалі почали бити, що надалі призвело до його смерті. Така ситуація являється погрозою або насильство щодо начальника, що тягне за собою кримінальну відповідальність та покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років.
Снайпер та кулеметник, які несуть службу в одному відділенні посварились між собою, внаслідок чого, кулеметник наніс тілесні ушкодження снайперу, що спричинило настання в останнього інвалідності. Фактично, така подія є порушенням статутних взаємовідносин, що тягне за собою кримінальну відповідальність для кулеметника та покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 10 років.
В ході виконання обов’язків військової служби, військовослужбовець залишив місце несення служби та надалі військову частину, де ніс службу. Така дія є самовільним залишенням місця несення служби або військової частини, а в певних випадках кваліфікується як дезертирство, що тягне за собою кримінальну відповідальність та покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років.
Взводу військовослужбовців безпосередній командир повідомив, що взвод відправляється на штурм позицій окупанта. Один із військовослужбовців після цієї новини вирішив ухилитися та покалічив себе поціливши з автомата в ногу. У такий спосіб військовослужбовець здійснив ухилення шляхом самокалічення, і така дія тягне за собою кримінальну відповідальність і передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років.
Один із військовослужбовців, який виконував обов’язки у частині забезпечення військової частини та мав доступ до боєприпасів та військової техніки, скористувався своїм положенням та викрав три бойові гранати, щоб передати своїм родичам для риболовлі, а з техніки вийняв запчастини, що привели до її зіпсування. Викрадення боєприпасів військовослужбовцем та пошкодження військового майна тягне за собою кримінальну відповідальність та покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 15 років.
У телефонній розмові, військовослужбовець для того, щоб вразити свою дівчину розповів останній подробиці штурму, який має відбутися на наступний день. Такі дії військовослужбовця можуть кваліфікувати як розголошення відомостей військового характеру, що можуть становити державну таємницю, що тягне за собою кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років.

Отже, на більшість протиправних діянь вчинені військовослужбовцями під час дії воєнного стану чи в районні проведення воєнних (бойових) дій, Законодавство прирівнює до тяжких злочинів.

Нагадаємо, разом з загальною мобілізацією Верховна Рада продовжила воєнний стан в Україні.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.